» » Місце, куди хочеться повертатися


Місце, куди хочеться повертатися

12-09-2021, 11:54
Переглядів 516
Місце, куди хочеться  повертатися
У нашому краї є чимало визначних місць. Безумовно, саме до таких належить урочище «Кип’яче», яке розташоване за декілька кілометрів від села Чоповичі Малинського (нині Коростенського) району Житомирської області на лівому березі річки Ірша. Тут розміщуються жіночий монастир на честь Афонської ікони Богородиці та чоловічий монастир на честь Казанської ікони Божої Матері.

Багато людей розповідали про неймовірну красу монастирів та цілющі властивості животворящого джерела. Вперше я відвідала святині декілька років тому, а ось нещодавно повернулася знову. Два енергетично потужні і, водночас, діаметрально протилежні, місця, в одному відкривається краса і велич, в іншому - спокій і умиротворення. Але обоє по-своєму неповторні, наділені особливою аурою, це ті місця, куди хочеться повертатися.

За переказами, початок монастирського життя в урочищі Кип’яче, було започатковане афонським монахом Костянтином. У 1911 році на цьому місці у вогняному сяйві з’явилась ікона Пресвятої Богородиці двом жінкам. Вони намагались взяти ікону в руки, натомість отримали опіки на все життя. Жінки згодом прийшли разом зі священиком, який відслужив молебень і з трепетом все ж взяв ікону в руки. За свідченнями, це був Казанський образ Божої Матері. На місці явлення ікони забило джерело, вода закипіла, як в Силоамській купелі, тому це місце дістало назву “Кип’яче”. Почерпуючи воду після молитви, умиваючись нею та споживаючи її, хворі виліковувались від багатьох недуг.

Історія заснування жіночого монастиря не менш містична. Під час одного з відвідувань святих місць сестрам милосердя було явище: по дорозі недалеко від чоловічого монастиря в Кип'ячому до них звернулася монахиня, що назвалася ігуменею Оленою, і привела туди, де її вбили німці в 1941 році разом з іншими жителями села. Вона попросила встановити хрест на місці розстрілу.

Вже на початку ХХІ сторіччя починається розвиток жіночого монастиря, закладено храм на дванадцяти каменях, привезених зі святої гори Афон.
Монастир має кілька унікальних святинь: частинка пояса Божої Матері, мощі старців з Афона, чудотворна ікона Троєручиця і т.д. Однією з найбільш шанованих в обителі є чудотворний кровоточивий образ Христа Спасителя. Дивовижно, але ікона час від часу рясно кровоточить.

Нині монастир має близько 4 га землі. Територія досить велика, проте одразу відчувається жіноча рука: скрізь панує чистота та затишок, а подвір’я прикрашають розкішні троянди, пишні дерева, упорядковані кущі, доглянуті ставки.
Неповторності додає цілюща купель з крижаною джерельною водою. Саме в ній будь-хто з відвідувачів може окунутися, освятивши тим самим своє тіло та очистивши душу.
Жіночий монастир Афонської ікони Божої Матері - це повноцінна обитель, де проживає 80 насельниць. Тут діє суворий Афонський статут, черниці не відвідують свої колишні будинки. Їхній день починається о 3:00 з занурення в животворящому джерелі.

Та не лише духовне життя розвинене. Черниці дбають і про здоров’я. Відтак, аби забезпечити себе продуктами харчування, монахині займаються вирощуванням садових та городніх плодів, розводять корів, кіз, курей, коней. А донедавна тут були навіть страуси.

При храмі у вільному доступі відкрита лавка, де бажаючі можуть придбати екологічно чисті, натуральні й корисні продукти: мед, сир, молоко, масло, йогурт, морозиво та багато іншого. Крім цього, вони випікають дивовижно смачний хліб і виробляють косметичну продукцію з натуральних компонентів.
Кожен куточок цього храму зроблений дійсно з любов’ю. Можна прийти сюди помолитися, поставити свічку або просто посидіти, милуючись краєвидами.

Світлана ЯРЕМЕНКО
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...