» » Як Нова Вигода боролася з нацистами та їхніми прихвоснями


Як Нова Вигода боролася з нацистами та їхніми прихвоснями

22-02-2020, 10:14
Переглядів 168
Як Нова Вигода боролася з нацистами та їхніми прихвоснями
З книги Ігоря Штанька “Літопис землі Глибочицької”

Під час Великої Вітчизняної війни в селі Нова Вигода нині Глибочицьої сільради були розквартировані німецькі війська. Німці забирали у людей всі харчі, теплий одяг, худобу. Штаб німців був у хаті Арсена Сидорчука.

У селі був призначений староста - Яків Михайлович Пилипчук, який водночас брав участь у підпіллі, був зв'язаний з партизанами групи ім. Петровського та загону Адама Цендровського, які діяли в лісах біля Березини, Кошарищ, Левкова та Буймира.

Яків Михайлович підкорявся коменданту, який знаходився у м. Житомирі. Дякуючи Якову Михайловичу із села нікого не відправили на роботи до Німеччини. Більшість молодих людей, які підлягали вивезенню, одружилися, бо одружених не забирали на каторжні роботи.

Коли наступали німецькі війська в 1941 році, то за наказом обкому партії вся колгоспна худоба, коні були вивезені до Дніпра і переправлені на лівий берег. Худобу переганяли Федір Калістратович Небелас, Йосип Северенчук, Семен Швець, Павлина Звіранська, Зінаїда Небелас, Олена Бобер. Всі повернулися додому, крім Федора Небеласа, який був мобілізований польовим військкоматом.

Його та ще багатьох людей "організували" для копання протитанкових ровів. При цьому видали кожному по лопаті і одну гвинтівку на всіх. При наступі німців на Київ всіх людей, які там працювали, забрали в полон. Зігнали всіх в колони і пішки гнали до Німеччини. Хто не витримував важкої дороги, падав, тих німці-конвоїри розстрілювали на місці.

Федора Калістратовича Небеласа відправили з Німеччини аж у Норвегію на лісорозробки. Після війни він повернувся з виразкою шлунку і важив всього 38 кг. Працював в колгоспі завідувачем току. Працював старшим конюхом. Був нагороджений медаллю "Ветеран праці".

Яків Михайлович Пилипчук був головою колгоспу після Василя Кондренка. Підтримуючи зв'язок із загоном Адама Цендровського (підпільне ім'я "Борода"), люди допомагали партизанам як могли - жінки вночі пекли хліб, вони ж самі чи їх діти носили хліб у ліс партизанам; збирали відомості про розташування німецьких вояків та про те, коли німці привезуть харчі для своїх. Тоді партизани нападали на штаб німців і все забирали.

Односельці з групою партизан ліквідували п'ятьох перебіжчиків-власовців, які під час відступу німців в кінці 1943 року на конях приїхали, щоб спалити збіжжя в колгоспі та скирти із соломою. Троє були вбиті, двоє взяті в полон і передані в район.

В партизанах було майже все чоловіче населення села, Кордон, Григорій Нетребенко був в партизанах, потрапив в полон, втік і пішов знову в партизани. Допомагали партизанам жінки, зокрема, Віра Василівна Нібелас, пекла хліб для партизан. Євгенія Нетребенко, Катерина Северенчук та інші відносили хліб та харчі партизанам. Нетребенко Євгенія Григорівна народилася в 1932 р. в с. Нова Вигода. З 9 років пасла корів, працювала в громгоспі під час німецької окупації, працювала в колгоспі після 1943 року.

У воєнні роки у Якова Михайловича був їздовим Петро Небелас. В полі він знайшов пораненого коня, забрав його додому, підлікував, виходив і коли прийшла Радянська Армія, віддав коня військовим.

У грудні 1943 року село було визволено від німецько-фашистських загарбників. Під час боїв Радянської Армії, яка наступала на Житомир з північного сходу, постраждало декілька колгоспних будівель та приватних будинків.

Так, біля хати Северенчуків під час наступу Радянських військ на Житомир в 1943 році, стояла гармата. Німці вели прицільний вогонь з висотки біля Гадзинки і потрапили снарядом в хату. Хата згоріла, залишилася тільки піч. Коли сім'я біженців повернулася (перебували в с. Бліччє, можливо Забілоччя, Радомишльського району), то знайшла на місці хати тільки згарище. Свідком цих подій була Катерина Петрівна Северенчук, яка народилася в 1931 р. у Новій Вигоді. В 12 років, після визволення села від німців, пішла на ферму працювати, доїла 6 корів, не змогла довчитися в школі. Працювала в колгоспі до пенсії.
Майже з кожної сільської родини пішли люди на фронт.

В село після війни повернулися і проживали ветерани війни: Володимир Д. Турбалов, Іван (Яник) Мурашевський, Павло Ващенко, Володимир Пономаренко, Федір Северенчук (був артилеристом, поранений), Григорій Оксентійович Бобер (служив шофером, пройшов всю війну, був поранений), Іван Пилипчук (служив на о. Сахалін), Микола Радомський, Федір Пухтаєвич (військовий фельдшер), Григорій Ількович Ващенко (воював, після війни жив під Москвою), Дем'ян Трифонович Оданільчук, Петро Оксентійович Бобер (1899 р. н., воював, брав Новоросійськ, військовий морський офіцер, військовий лікар, служив у морфлоті) та інші.

Список воїнів села Нової Вигоди, які загинули під час Великої Вітчизняної війни:

Бобер Андрій Онуфрійович (зник безвісти 1958 р.)

Бобер Григорій Онисимович (1915 р. н., зник б/в)

Бобер Михайло Васильович(1919 -1944)

Бобер Петро Онисимович (1910 - 1944)

Бобер Федір Васильович (брав участь у фінській війні, воював на фронтах В. В. в. Загинув в Литві 15.03.1944 р., похований в м. Шедув в братській могилі №208)

Кондренко Григорій Трохимович (1909, зник б/в 1944 р.)

Кондренко Іван Трохимович (1906, зник б/в 1944р.)

Кондренко Василь Трохимович

Нетребенко Яків Опанасович (1892 -1944 р.)


На обеліску, який знаходиться в сільському парку, є напис: "Вечная слава павшим бойцам-красноармейцам за освобождение хутора Новая Выгода".

Пам'ять про героїв, які віддали своє життя за краще життя, про партизан та підпільників, які допомагали Червоній Армії громити ворога, про трудівників колгоспу, які після визволення піднімали з руїн господарство, щоб забезпечувати армію продовольством повинна залишитися назавжди в нашій свідомості, в наших серцях - як нагадування про лихоліття війни і героїзм жителів міст та сіл колишнього Радянського Союзу. Це вони витерпіли, викували перемогу над фашистськими загарбниками в 1945 році.
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...