» » 17-річний студент врятував пенсіонера


17-річний студент врятував пенсіонера

20-01-2015, 17:54
Переглядів 1316
17-річний студент із Коростеня врятував пенсіонера, який провалився під кригу і перебував у воді уже близько півгодини Кинувся, навіть до кінця не розуміючи, що відбувається. Ми вже давно планували цю поїздку аби познайомитися з місцевим героєм. Спочатку не хотілося переривати людям улюблені новорічні свята, потім юнак поїхав на навчання до іншого міста… І ось нарешті нам вдалося зустрітися з усіма учасниками пригоди та відтворити її. Це була остання неділя року. Люди у передноворічній лихоманці заклопотано блукали вулицями міста у своїх повсякденних справах. Для когось це був просто вихідний день, для когось – продовження зимових канікул. А от простому хлопчині з м. Коростень цього дня судилося стати героєм. Він повертався від свого дідуся. На годиннику було близько 15-ї години. Як ні в чому не бувало Максим Кузьменко йшов по пішохідному мосту, що проходить через місцеву річку Уж, з думками про наступаючий Новий рік. На перший погляд водойма виглядає вузькою і її можна перейти буквально за декілька кроків. Зазвичай саме так і мислять люди, які потім потрапляють у біду. Вони запевняють себе: «А може ризикнути? Чому б і ні?». Ось така самовпевненість і зіграла в злий жарт із 66-річним пенсіонером, який вирішив скоротити шлях та перейти замерзлу водойму, щоб швидше дістатися додому. Здалеку було чутно такий гучний галас, що навіть страшно було уявити, що там відбувалося. Максим лише помітив, що на річці видно голову та руки людини, а дві тітоньки на іншому березі водойми несамовито жестикулювали руками і кликали на допомогу. Не зрозумівши як слід, що коїться, юнак чимдуж помчав до потопаючої людини. – Страшно не було, – запевняє Максим Кузьменко. – Я трохи розгубився, але не задумуючись біг туди, звідки чув крики. Перш за все подумав про те, щоб встигнути допомогти. Можливо я навіть не до кінця усвідомлював, що роблю, тому що в той час мною керували лише емоції. Ну і як розповідають у таких випадках – адреналін просто зашкалював. Це дійсно так. Я завжди, коли знаю, що сам можу допомогти, то роблю це не задумуючись, а коли ні, то якнайшвидше намагаюсь знайти того хто зможе». Максим відшукав дерев’яну колоду. Разом із ще одним очевидцем він притягнув її до дідуся. Вже по ній можна було якомога ближче дістатися до потопаючого, що і зробив Максим із ще одним чоловіком. З кожним наступним підтягуванням до берега під постраждалим продовжувала проламуватися крига. Та все ж завдяки злагодженості народних рятівників Дмитра Івановича вдалося визволити із крижаної пастки. Сил боротися за життя уже не було «Подумки я вже почав прощатися з життям, – згадує врятований Дмитро Волківський – Розумів, що це безглузда та нерозумна смерть, але сил боротися за життя уже практично не було. Я відчув, що вода виштовхнула на ззовні мій гаманець і одразу ухопив його та відкинув ближче до берега. Думав, що хоч по кредитних картках встановлять мою особу. Аж раптом переді мною промайнула тінь людини. Навіть повірити не міг, що це моя допомога. Як виявилося, це були мої майбутні рятівники. Завдяки їх сміливості та винахідливості Максима, я зараз з вами розмовляю». Після того як дідуся підтягли на берег він попросив, щоб його відвели додому. Старенький проживає у кількох метрах від річки. У цей час прибули співробітники ДСНС. Рятувальники скинули в оселі з постраждалого увесь мокрий одяг та розтерли його тіло спиртом. Лікарі, які пізніше приїхали до дідуся запевняли, що той скоріше за все захворіє. Однак своєчасна допомога рятувальників зробила свою справу. Як запевняє Дмитро Волківський наступного дня він навіть ні разу не чхнув. Врятований віднісся до такої пригоди по-філософськи. Каже, що і урок добрячий отримав, і радить іншим не повторювати його помилки. Вже через декілька днів після порятунку, він вирушив з друзями на риболовлю як ні в чому не бувало. Більше того, дідусь щороку зі своїми знайомими купається в ополонці на Водохреще. Цьогорічне свято також не стало для нього винятком. Коростенські рятувальники пишаються своїм земляком Максимом Кузьменком, адже хлопчина, не зважаючи на свій юний вік проявив себе як справжній чоловік. Крім того аж ніяк не применшують його заслуг під час порятунку людини. Таким злагодженим діям, які продемонстрували Максим з іншими випадковими очевидцями, позаздрять навіть професіонали. До речі, у Козятинському залізничному училищі, де навчається Максим, досі ніхто не знає про його вчинок. Однак батьки сказали синові, що він зробив добру справу, а в Коростені хлопця уже всі називають рятівником. Зараз про цю пригоду нагадує лише дідусевий пакет, який вмерз у кригу. Місце, де провалився чоловік, зараз неозброєним оком і не помітиш. Невеличка вибоїна і все. Навіть не дивлячись на відносно теплу зиму, на воді зберігається крига. Хоча вона досить тонка, це не заважає місцевим рибалкам виходити на неї, а деяким любителям гострих вражень – щодня виконувати по ній пробіжки, завершуючи їх купанням у зимовій водоймі. Особисто від себе хочеться лише застерегти усіх людей від подібних пригод, але щоб народних героїв було якомога більше. Павло Франчук, прес-служба Управління ДСНС у Житомирській області
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...