Сільске життя > Друк > Як у Новогуйвинському у боротьбі за "портфелі" забули про дітей
Сільске життя > Головна, Новини > Як у Новогуйвинському у боротьбі за "портфелі" забули про дітей

Як у Новогуйвинському у боротьбі за "портфелі" забули про дітей


13-02-2021, 12:18. Автор: silske
Як у Новогуйвинському у боротьбі за "портфелі" забули про дітей
У гімназії селища міського типу Озерне, що входить до складу Новогуйвинської громади, учні відмовляються харчуватися в їдальні. Про це розповіла мама семикласниці Олена Дуброванова. За її словами, їжу для тих дітей, які харчуються безоплатно, дають несмачну та холодну, а у меню – лише гарнір та чай без цукру.

Олена Дуброванова розповіла кореспондентам Суспільного, що її донька Дар'я харчується в освітньому закладі безкоштовно, тому що має пільги. Жінка каже, що її дочка перестала ходити в шкільну їдальню, тому що їй огидно їсти те, що там дають:

"Чай холодний, без цукру, кашу ляпають як-небудь. Все несмачне, ані солоне, ані солодке, ніяке взагалі. Вона не може таке їсти".

В Озерненській гімназії навчається 600 школярів. 331 дитина отримує безкоштовне харчування.

"Раніше на їжу цим учням гроші виділяли з районного бюджету, – каже директор гімназії Анатолій Власюк. – Договори з постачальниками призупинили, тому що у нас змінився засновник. Засновником зараз є Новогуйвинська селищна рада. На 1 січня залишилося мінімум продуктів. Тільки крупи: гречка, вівсянка. Продуктів м'ясних немає абсолютно, тому що во-ни закінчилися і постачальників зараз немає".

Олена Дуброванова зазначила, що дітей, батьки яких сплачують гроші за харчування, і раніше у школі годували краще, ніж пільговиків:

"Для платників подають і суп гороховий, і картопляне пюре з м'ясом, капусту і чай. Чому так розділяють дітей при харчуванні? Одним дають із м'ясом, іншим – без м'яса. Терти сир-ним продуктом ту вермішель і давати її холодну, злиплу – я взагалі цього не розумію".

Анатолій Власюк показав кореспондентам Суспільного список продуктів харчування, які є у закладі:

"Є рис, манка – залишилося 9 кілограмів, горох – 20 кілограмів. День, два і цих продуктів вже не буде. Відтак харчування не буде. Платне харчування залишиться, а безкоштовного для учнів 1-4 класів і пільговиків, навіть каші, не буде".

Заступник Новогуйвинського селищного голови Василь Стах пояснив, що через те, що змінився засновник цієї територіальної громади, передбачити запас продуктів не було можливості. Також закупити харчі завчасно завадила пандемія, а до Новогуйвинської громади входять 10 шкіл, – каже Василь Стах. – Майже тисяча учнів мають право на безкоштовне харчування. На одну дитину потрібно виділити 25 гривень на день. Аби забезпечити усіх, потрібно не менше 7 мільйонів гривень".

Василь Стах розповів, що вже складені вимоги до процедури торгів:

"Але це довгий процес, він триватиме місяць, півтора, якщо не буде судових оскаржень. Якщо будуть, тоді триватиме ця процедура ще довше. Тому ситуація об'єктивно патова".



ВІД РЕДАКЦІЇ.

Це вже не перший скандал у новоствореній Новогуйвинській «резервації», куди місцеві «реформатори», аби догодити київським авантюристам при владі, впихнули всі сільради ко-лишнього Житомирського району, які раніше «добровільно» не приєдналися до інших створених владою так званих «ОТГ».

Безсумнівно, ініціатором створення цього «удільного князівства» з центром у Новогуйвинському був тодішній голова Житомирської райради та проповідник кривавої бандерівщини у якості керівника райорганізації сумнозвісної «Свободи» Сергій Крутій, який і не приховував, що створював цю «ОТГ» «під себе», щоб змінити одне керівне крісло на інше.

Всіляко допомагав йому у цьому і його заступник Василь Стах, який у роки розгулу реакції під час правління антинародного кривавого режиму Порошенка не лише відверто називав себе бандерівцем (бандерівцем за переконаннями та за місцем народження – на Гуцульщині, батьківщині Бандери), а й брав активну участь у всіх провокаціях Пороха проти власного народу: гоніннях на істинну православну церкву, вивішування прапорів ОУН на адмінбудівлях, утисках національних меншин тощо.

Саме цей дует «істинних патріотів», за словами колишніх депутатів райради, провів чи-мало оборудок під час цілеспрямованого знищення Житомирського району. Правоохоронцям варто більш детально перевірити на відповідність законодавству всі рішення райради того періоду: земельні, бюджетні та майнові. Хоча, якщо відверто, це справа марна. Ті «право-охоронці» здавна знаходилися на «підсосі» у керівництва Житомирського району і були «в долі» від усіх афер: хтось брав землицею, хтось готівкою. Все, як кажуть, було «пригодовано».

І добре, якщо хоча б про щось колись стане відомо громаді. Бо ж Сергій Крутій, як, мабуть, один з найбільших землевласників області, вміє робити свою справу на найвищому рівні.

Чого варта лише одна афера з «прихватизацією» для Новогуйвинської «резервації» Житомирської центральної райлікарні, яка знаходиться у Станишівці, але спочатку була пере-реєстрована на Троянівську сільраду, а зараз … перейшла у власність Новогуйвинської селищної ради, яку, як відомо, очолив все той же С.Крутій.

Ось так, райлікарня, як була у Станишівці, так там і залишається, але величезні податки спочатку сплачувала у Троянові, а зараз – у Новогуйвинському. Не говорячи вже про величезний майновий комплекс, що тепер потрапив під опіку все того ж дуету С.Крутія та В.Стаха, якого перший провів на посаду свого заступника й у Новогуйвинському «удільному князівстві».

Багато жителів колишнього Житомирського району, до речі, виражають не безпідставне обурення: чому це райлікарня, яка збудована і оздоблювалася десятиліттями на кошти районного бюджету та була власністю всіх громад, без їхнього дозволу, передана новогуйвинській «резервації», хоча там навіть і не знаходиться?

Варто додати, що активним учасником цієї «спецоперації» був і є ще один земляк Бандери, активний член «Свободи», і також «істинний патріот», і активний учасник всіх провокацій режиму Порошенка проти власного народу - головний лікар Житомирської ЦРЛ (чи як вона тепер перейменована?) Тарас Собко, якого на цю посаду також проштовхнув дует Крутія-Стаха.

То ж, як приживуться «щирі бандерівці» у Новогуйвиському, Озерному, Гуйві та інших населених пунктах цього утворення, де бандерівців ніколи не визнавали за «справжніх героїв» - побачимо. Хоча, «перевзуватися на льоту» - це ознака сучасних місцевих українських політиканів, які вміють продавати-ся з власною користю.

Як неодноразово звертала увагу редакція газети «Сільське життя», «реформа» з «децентралізації», яку поспіхом, за командою з посольства США, проводить антинародний режим Порошенка-Зеленського, є абсолютно непотрібною і не підготовленою для наших громад, яким потрібні не зміни вивісок на місце-вих радах, а справжні економічні реформи. Тим більше, що ця «реформа» законодавчо до цих пір до кінця не забезпечена. І ситуація, що виникла з харчуванням у закладах освіти у новогуйвинській «резервації» є ще одним цьому підтвердженням.

Але яка там освіта, коли на перших сесіях новоутвореної Новогуйвинської селищної ради «ділилися портфелі»?

Сам «зі скрипом» пройшовши на посаду селищного голови, Сергій Крутій почав «формувати команду». Хоча, як неодноразово писала газета «Сільське життя», у сучасних умовах цей вираз означає лише: сформувати команду «професіоналів», які вміють дерибанити бюджетні кошти, земельні запаси та громадське майно. І дивлячись на те, з кого сформована та «команда» у Новогуйвинському, можна не сумніватися, що корупційні скандали там не за горами, хоча вони будуть лише «вершинами айсбергу» «темних справ», а його глибини ми навряд чи коли побачимо.

Сергій Крутій - досвідчений адміністратор. Ледь «нашкрібши» голоси для обрання секретарем селищної ради В. Дєньги, з яким вони, скоріш за все, дуже «плідно» попрацювали у Житомирській райраді, новий голова зумів порозумітися й з іншими депутатами селищної ради, вміло використавши свій адміністративний ресурс: надав посади заступників, голів та членів депутатських комісій, членів виконкому, а серед майже сотні чиновників апарату ради також чимало родичів тих само депутатів. Причому зарплати тут захмарні – далеко не мізерні.

Ось так, у боротьбі за «теплі» місця біля «годівниці» новоутвореної «ОТГ», її керівництво «профукало» критичну ситуацію з харчуванням у закладах освіти.
Дивує тут і позиція того ж директора гімназії А. Власюка – чому він мовчав, якщо знав, що продукти у їдальні катастрофічно закінчуються?

Хоча для редакції газети «Сільське життя» така позиція колишнього депутата-регіонала, який брав активну участь у всіх гоніннях проти нашої редакції у 2011-12 роках, організованих сумнозвісним паном Куликом, не є дивиною. Пристосуванство під будь-які влади не є позитивною рисою для будь-якого керівника закладу освіти. І не лише освіти. Це - страшна біда, що завела Україну на край прірви.

Тому, як будуть вирішувати питання з харчуванням дітей у закладах освіти на території Новогуйвинської селищної ради – побачимо. І, здається, що подібних скандалів буде ще чи-мало. Час в Україні такий. І – люди…


Богдан СТРІХА

Як у Новогуйвинському у боротьбі за "портфелі" забули про дітей

Директор Озерненської гімназії А. Власюк - у вишиванку він "перевзувся" вчасно, а от з харчуванням гімназистів вийшло якось не дуже... dle
Вернуться назад