» » Чорт ногу зломить


Чорт ногу зломить

9-10-2020, 23:26
Переглядів 158
Чорт ногу зломить
Як голосуватимемо на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року

25 жовтня в Україні пройдуть місцеві вибори. Українці будуть обирати депутатів міських, районних, обласних, сільських і селищних рад, мерів міст, голів сільрад.
Після того, як Верховна Рада прийняла зміни до Виборчого кодексу, голосування пройде по гібридній системі - в маленьких населених пунктах буде мажоритарка, у великих - пропорціоналка з відкритими списками. Причому схема визначення переможців по ній вкрай складна. Мабуть, найскладніша в історії українських виборів.

Крім того, місцеві вибори 2020 року пройдуть на новій територіальній основі після укрупнення районів. Тобто в жовтні обиратимуть ради громад та депутатів у відформатовані райради.

Журналісти сайту strana.ua зібрали найбільш суттєві зміни місцевих виборів-2020 року, а також за якими правилами пройде голосування і як заповнювати нові бюлетені.



Мажоритарка і пропорціоналка

За мажоритарною системою голосуватимуть тільки в територіальних громадах до 10 тисяч виборців. Там можливе самовисування кандидатів. Від одного округу депутатами можуть стати від 2 до 4 осіб (раніше депутатом могла стати тільки одна людина від округу). Тобто у виборця лише один голос, але переможців на окрузі буде кілька. Вони ранжуються за кількістю набраних голосів.

У населених пунктах понад 10 тис. виборців вибори до місцевих рад пройдуть за новою пропорційною системою з відкритими списками, самовисуванці не зможуть балотуватися. Депутатські мандати отримають партії, які подолали бар'єр у 5% голосів.

Раніше пропорціоналка була в містах від 90 тисяч і більше. Це означає, що ради в невеликих містечках і навіть великих селищах обиратимуть за партійними списками.


Вибори мерів

Для міст, де виборців більше 75 тисяч, вибори мерів можуть проходити в два тури. Другий тур призначать, якщо жоден з кандидатів не набере абсолютну більшість голосів (від 50% + 1 голос).

В населених пунктах з менш 75 тис. виборців голів рад обиратимуть на підставі простої більшості.


Гендерна квота і заставу

Серед нововведень на місцевих виборах - обмеження паралельного балотування. Кандидати зможуть одночасно обиратися тільки на два рівня місцевих рад, наприклад, в міську та обласну ради, або в районну і обласну.

Кандидат в мери у великому місті зможе одночасно висуватися тільки депутатом до міської ради.

Ті, хто балотуються на посаду голови сільського, селищного або міського голови у населених пунктах, де менше 75 тис. виборців, одночасно можуть висуватися в депутати відповідної сільської, селищної, міської рад.

У попередній редакції Виборчого кодексу таких обмежень не було, тому партії могли висувати одних і тих же кандидатів на різних округах.

Ще одне нововведення - гендерна квота: не менше 40% представників однієї статі в списку. Тобто на п'ять кандидатів в списку партії має бути не менше двох жінок.

Також на місцевих виборах ввели заставу для кандидатів. Це стосується і самовисуванців, ставлеників партій.

Для кандидата в мери міста, де виборців менше 75 тисяч, застава складе приблизно 4700 гривень. Кандидат в депутати в громаді з 10 тисяч виборців, повинен заплатити близько 940 гривень. Тобто застава залежить від кількості виборців: на кожну тисячу виборців потрібно буде внести 209 гривень.


Як виглядає бюлетень і як його заповнювати

У бюлетенях на місцевих виборах 2020 року, окрім партії, виборець зможе проголосувати за конкретного кандидата в депутати від кожної політсили.

Нові бланки видадуть, якщо у територіальній громаді понад 10 тисяч виборців (тобто всюди, де вибори проходять за пропорційною системою, а не по мажоритарці). Також такий бюлетень отримають для голосування за депутатів районних і обласних рад.

Замість одного віконця, де треба ставити галочку, буде два - з переліком партій та списками кандидатів (від 5 до 12 осіб від кожної партії).

Спочатку потрібно вибрати партію і поставити галочку або плюсик в першому квадраті. У другій квадрат вписують номер кандидата в партійному списку, за якого виборець віддає голос.

Зверніть увагу, що в лівій колонці стоїть найменування партії і перший номер загальноміського списку. У той час як в правій колонці стоять кандидати, яких партія пропонує по конкретному територіальному виборчому округу. І саме цифру їхніх прізвищ і потрібно поставити близько галочки партії, за яку будете голосувати.

Вписувати цифри за кандидата в другий квадратик потрібно буде уважно, вказавши точний номер, вказаний поруч з його прізвищем (не 5, а 05, не 2, а 02 і т. п.). Цифри потрібно буде внести на трафарет так, як раніше вписували поштовий індекс на конвертах - тобто по пунктиру.


Як рахуватимуть голоси і визначати переможця за партійними списками?

Підрахунок голосів за новою виборчою системою - це справжня "вища математика", в якій важко розібратися навіть фахівцям.

Найпростіше з першим номером загальноміського (або загальнообласного) списку. Він в будь-якому випадку потрапить до Ради, якщо партія подолає 5% бар'єр.

А ось з усіма іншими все набагато складніше.

Почнемо з того, що з'являється таке поняття як "виборча квота".

Вона визначається виходячи із загального числа голосів, отриманих усіма партіями, що подолали виборчий поріг, яке потрібно розділити на кількість депутатських місць в місцевій раді. При цьому не враховуються мандати, закріплені за першими номерами партій.

За розрахунками політтехнолога, народного депутата восьмого скликання Ігоря Попова, виборча квота на виборах до Київради складе 4,2-5 тисяч голосів.
Умовно кажучи, партія, що набрала більше 5%, а в одному з округів столиці взяла 9 тисяч голосів, буде покладатися два мандати для кандидатів з "окружного" списку (9 000 : 4 200 = 2,142, але враховується тільки ціла частина).

При цьому, за ідеєю, ці двоє відбираються з числа кандидатів, за яких проголосувало найбільше виборців.

Але і тут все не так просто як здається. Адже вступає в силу ще одне правило, придумане для одурманювання виборців владними законодавцями - правило 25% голосів від розміру квоти.

Якщо ніхто з претендентів не набрав хоча б 25% від квоти, але при цьому партія в цілому по місту подолала 5% бар'єр, то ці два мандати отримають кандидати №1 і №2 в "окружному" списку, навіть якщо вони зібрали менше голосів, ніж колеги.

Тобто ті, хто з волі партії виявився в кінці списку, можуть піднятися вище - виходячи з набраних ними персонально голосів (у чому, власне, декларована відкритість партійних списків), якщо наберуть не менше 25% від квоти. А якщо не наберуть, то зайдуть до міськради в тому порядку, в якому визначила партія.

А ще потрібно розподілити так звані компенсаційні мандати, які складаються за рахунок голосів партії, які не обліковані при обчисленні кількості мандатів в округах, де оперують тільки цілими числами. На них претендують кандидати на високих позиціях в загальноміському списку, причому немає значення, скільки голосів вони особисто зібрали в округах.

Власне кажучи, гарантувати собі місце в міській чи обласній раді (за умови, якщо партія візьме там 5%) може тільки той, хто набере персонально максимальне число голосів у своєму окрузі. Тобто, по суті, виходить та ж сама мажоритарка (хоч і сильно заплутана), з її головною "корупційною" проблемою - прагненням кандидатів скуповувати голоси на окрузі. Причому при даній системі завдання буде випередити конкурентів зі списку своєї ж партії.


Скільки бюлетенів видадуть?

Залежно від населеного пункту виборці отримають по кілька бюлетенів.

У більшості населених пунктів виборцю видадуть 4 виборчі бюлетені: за мера (главу населеного пункту); депутатів міськради (селищної або сільської ради); депутатів райради; депутатів облради.

Але будуть і винятки. Наприклад, у Києві у виборців буде по два бюлетені - за мера і депутатів міськради (столиця в Київську область не входить).

У Житомирі, Кривому Розі, Кропивницькому, Полтаві, Херсоні - видадуть на руки по 5 бюлетенів. Крім стандартного набору, там будуть вибори до районних рад у місті.

У Чернігівській області 5 бюлетенів отримають виборці в одномандатному виборчому окрузі № 208, де в цей же день будуть проходити довибори до Верховної Ради.

Виборці на підконтрольних київській влади території Донецької та Луганської областей отримають по 3 бюлетені - за главу населеного пункту, депутатів до місцевої ради і депутатів до райради. Виборів в обласні ради не буде.

Бюлетені будуть відрізнятися за кольором:

- для виборів депутатів Верховної Ради АР Крим, обласної ради - блакитні бюлетені,

- для виборів депутатів районної ради - світло-зелені,

- для виборів депутатів міської ради - світло-жовті,

- для виборів депутатів районної у місті ради - світло-сірі,

- для виборів депутатів сільської, селищної ради - кремові,

- для виборів сільського, селищного, міського голови - світло-рожеві.


День голосування та оголошення результатів

Запрошення виборцям будуть відправлені до 15 жовтня.

Голосування відбудеться 25 жовтня - з 08:00 до 20:00.

Остаточні результати оголосять 3-6 листопада.


Хто переможе на місцевих виборах і яке це має значення для країни?

Останнім часом стали з'являтися рейтинги партій на місцевих виборах.

Виглядають вони в порівнянні зі звичайними "парламентськими" рейтингами незвично.

Перше, що кидається в очі - це низькі показники провідних партій країни.

Так, згідно з недавніми даними "Рейтингу", трійка лідерів така - "Слуга народу" 16%, "Опозиційна платформа - За життя" 12% і "Європейська солідарність" 11%.

І це суттєво менше (приблизно на 5-7%), ніж ті ж партії набирають по соціології на парламентських виборах.

І цей феномен можна зрозуміти, тому що на місцевих виборах більшу (а в багатьох випадках визначальну) роль гратимуть партії, які створили мери або ж просто відомі в регіоні люди. Саме вони і відтягнуть на себе значну кількість голосів загальнонаціональних партій.

Наприклад, партії Труханова і Кернеса відберуть чимало у "Слуг народу" і "Опоплатформи" в Одесі та Харкові. У цих же партій відберуть голоси "Пропозиція" і партія Вілкула в Дніпропетровській області.

У "євросолідарності" і "слуг народу" сильно "відкусить" голоси в Києві "Удар" Кличка, а у Львові партію Порошенка "пощипати" “Самопоміч” мера Садового. На Західній Україні в цілому чимало візьме голосів "Свобода", яка вже давно закріпилася в місцевій владі. І це теж будуть голоси, відібрані у Порошенка. І таких прикладів можна навести ще багато.

Тому поки все йде до того, що головними переможцями місцевих виборів стануть саме місцеві еліти, закріпивши процес "повзучої федералізації".

За час після Майдану, коли центральна влада була слабкою і змушена загравати з місцевими елітами, останні сильно зміцнили свої позиції.

Чимало цьому сприяла і бюджетна реформа, яка збільшила відсоток податків, що залишаються на місцях. А значить у мерів з'явилися великі бюджети і вони стали фінансово більш потужними.

На тлі триваючого бардаку на Олімпі влади в Києві, мери міст виглядають в очах місцевого населення якимись підвалинами стабільності та порядку.

Єдиний шанс позбавити їх влади був у "слуг народу", якщо б вони провели місцеві вибори восени минулого року. Але "слуги" цей шанс втратили.

Втім, все написане вище не означає, що відсоток, який наберуть загальнонаціональні партії не буде мати значення.

Буде.

В першу чергу мова йде про трійку партій-лідерів - "Слуга народу", "Опоплатформа" і "євросолідарності". Партії мерів не зможуть, за виключенням деяких випадків, сформувати самостійно більшість в місцевих радах. А тому вони повинні будуть вступати в коаліцію з ким-небудь з партій загальнонаціональних.
І це буде мати важливе значення, так як задасть ідеологічний вектор.

Тому що одна справа, коли коаліція в Одесі або в Харкові складається з партії місцевих мерів і "слуг народу". І зовсім інша справа, коли з партії мерів і ОПЗЖ. Це особливо важливо напередодні вступу в силу драконівських норм закону про українізацію. Як на це реагуватиме місцева влада (і чи буде взагалі) багато в чому і визначиться тим, скільки в тому чи іншому регіоні наберуть голосів загальнонаціональні партії і які саме.

strana.ua
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...