» » “Південний фронт” - бої місцевого значення


“Південний фронт” - бої місцевого значення

9-03-2020, 06:37
Переглядів 200
“Південний фронт” - бої місцевого значення
Місцева “зелена влада” продовжує втілювати в життя ідею-фікс Порошенка про стовідсоткове покриття Житомирського району “резерваціями-ОТГ”

2 березня у селі Глибочок у місцевому Будинку культури відбулися громадські слухання щодо об’єднання територіальних громад, на які прийшло близько сотні жителів сільради.

У роботі цього народного віче, окрім посадовців та депутатів з Житомира, взяли участь Високопічський сільський голова Анатолій Маслов та Новогуйвинський селищний голова Зоя Гончаренко, які презентували місцевій громаді проекти створення Високопічської сільської та Новогуйвинської селищної ОТГ.

Після жвавого обговорення,лічильна комісія зафіксувала: з 84 присутніх в залі жителів с. Глибочок та с. Крута 44 проголосували за об’єднання у Високопічську громаду, 28 - за “щасливе” життя в “резервації” з центром у далекому селищі Новогуйвинське, ще 12 присутніх утримались. Тепер ставлення до об’єднання громад мають висловити депутати Глибочанської сільської ради.

Як бачимо, вже на перших громадських слуханнях щодо “намальованого” обласною “зеленою” владою плану створення Новогуйвинської “ОТГ” місцеві “реформатори” зазнали невдачі. Чи встоять й глибочанські депутати під їхнім натиском - побачимо.

А поки що варто нагадати, що до цього чотирирічні наміри ліквідаторів Житомирського району на чолі з головою найганебнішої за всі часи його існування райради “свободівцем” Сергієм Крутієм закінчилися повною невдачею. Від об’єднання з селищами міського типу Новогуйвинської ради відмовлялися всі сільські громади, мов від бубонної чуми. Бо добре розуміли, що все їхнє майбутнє потоне у комунальних проблемах приміських селищ Новогуйвинського, Озерного та Гуйви, оскільки саме звідти й буде абсолютна більшість депутатів у раді “ОТГ”.

Зараз ініціаторам Новогуйвинської “резервації” знову вдалося підсунути свій “зацвілий прожект” місцевій “команді клоунів”, яка вже готова на все, аби “успішно” завершити хоча б якусь “реформу”, в тому числі й з провалених порошенкових - бо ж ці тугодуми нічого нового корисного для народу придумати не можуть, тупо виконуючи всі вказівки з американського посольства, в тому числі й команду зі знищення українського села та розпродажу земель навколо нього. Так само як місцеві “ахтивисти-патріоти”-антихристи з мандатами депутатів райради підтримувати всі авантюри антинародного кривавого режиму Порошенка з “томосятиною”, роздмухуванням кровопролиття на Донбасі чи героїзації кривавих вбивць з вивішуванням бандерівських прапорів.

До речі, увесь цинізм нинішньої райради проявився на останній сесії, коли двом найодіознішим особам-”свободівцям”, знищувальникам Житомирського району та сіячам міжрелігійного та міжнаціонального розбрату - С.Крутію та Т.Голік, присвоєно звання “Почесний громадянин Житомирського району”.

Про якусь совість тут говорити марно. Не ті люди. Бо ж, “свідомі патріоти” за роки “незалежності” у процесі трансформації з піонерів-комсомольців-інтернаціоналістів до прихильників людиноненависницьких теорій, щоб отримати мандат депутата та мати з нього зиск, просто перетворилися на манкуртів з “сірковими очима”, ставши ганебним символом сучасної “євроінтеграційної” України, про яку Великий Кобзар сказав ще двісті років тому: “Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають”.

І хоча сказано це про події чотиривікової давнини, та, як бачимо, в Україні нічого не змінилося. Менталітет українця змінити важко, практично - неможливо. І пристосуванство під будь-яку владу - одна з найгірших його рис. Звідси й усі біди.

Та повернемося, як говориться у приказці, до наших “сірих буднів”.

То ж програвши у Глибочку, місцеві “реформатори”, яким, ніби й занятися немає нічим іншим, окрім “децентралізації”, продовжують кампанію з ліквідації сільрад та зміни вивісок на них, відволікаючи увагу селян від катастрофічної ситуації у державі, яка, вже під їхнім керівництвом, доведена до межі повного банкрутства.

Дещо приємна для них звістка прийшла з Вертокиївки:

“3 березня заступник голови Житомирської РДА Катерина Мельник взяла участь у роботі чергової сесії Вертокиївської сільської ради, де розглядалося питання щодо об’єднання територіальних громад.

Першим було розглянуто питання про надання згоди на входження сіл Вертокиївської сільської ради до складу Станишівської ОТГ. Дана пропозиція не знайшла підтримки депутатського корпусу, тому наступним було розглянуто питання про призначення дати громадських слухань щодо пропозиції, яка надійшла від Новогуйвинської селищної ради про об’єднання у громаду з центром у смт Новогуйвинське.

Обговорення цих питань громадою сіл Вертокиївка, Іванківці та Городище відбудеться вже наступного тижня”.

Нібито, хоч і невеличка, але перемога “зелених реформаторів” та “новогуйвинських ініціативників”, проте тут є одне проблемне питання - Вертокиїівська сільрада не межує з Новогуйвинською селищною радою, а тому вона може “ощасливити” приміські селища своїм приєднанням лише якщо на цю авантюру погодиться й Сінгурівська сільрада.

Але з цим, як відомо, далеко не все гаразд. Сінгурівці вже п’ятий рік намагаються об’єднати сільради південного напрямку під своїм знаменом, з центром у своєму селі. І мають для цього вагомі аргументи. А те, що місцева “команда клоунів”, проти їхньої волі, взяла та й приписала їх сільраду до Новогуйвинського, наврядчи додасть їм бажання йти в “прийми” до свого давнього конкурента. Тим більше, що принцип добровільності ніхто не відміняв.
То ж рішення сесії Вертокиївської сільради має більш пропагандистське значення, бо його виконання повністю залежить від волі сінгурівців.

Щодо інших сільрад, яких сватають до Новогуйвинського, то, найбільш вірогідно, за це проголосують Озерянка та Головенка, які в останні роки показали, що вони готові підтримати будь-які вказівки влади, під якими б прапорами вона не була. Хоча й тут існує важлива перепона - ці сільради також не межують з Новогуйвинською адміністративно-територіальною одиницею.

Така ж географічна ситуація з Руднє-Городищенською сільрадою, позиція якої поки що невизначена, проте після наскоків “новогуйвинських агітаторів” вона може здатися, а от з Трояновом виникнуть проблеми.

То ж, як не крути, а “ключ” від створення Новогуйвинської “ОТГ” лежить у серцях жителів Сінгурівської сільради. І якщо вони не захочуть йти в прийми до сусідньої “міської” громади, де їхні голоси автоматично стануть незначною меншістю, то й чергова спроба створення “новогуйвинського князівства” завершиться невдачею.

Наприкінці варто зазначити, що не марно Зеленського називають вірним продовжувачем усіх ганебних справ мерзотника Порошенка. Бо він не лише реанімував цю провальну “реформу села”, а й його ставленики на місцях продовжують дурити людей брехнею про її невідворотність, про подальше примусове приєднання, замовчують принцип добровільності та приховують те, що сільради можуть залишатися й у нинішньому статусі, не до кого не приєднуючись та не створюючи при цьому собі величезних проблем. Цікаво, що сільські голови добре знають все це, але приховують цю інформацію від земляків. Тобто вони є активними учасниками ліквідації своїх сільрад та українського села в цілому, хоча жоден з них не оголошував про це у своїх передвиборчих обіцянках. То ж на місцевих виборах виборці вже мають знати ціну їхнім словам і відповідно голосувати.

Отже, сільські ради південного напрямку Житомирського району втягнуто у “бої місцевого значення”. Як воно буде далі, читачі “Сільського життя” дізнаються вчасно. Передплачуйте нашу гпзету з будь-якого місяця.

Богдан СТРІХА
“Південний фронт” - бої місцевого значення
“Південний фронт” - бої місцевого значення
“Південний фронт” - бої місцевого значення
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...