» » Висока Піч: сторінками історії


Висока Піч: сторінками історії

20-10-2019, 09:46
Переглядів 3165
Висока Піч: сторінками історії
Шлях розвитку села Висока Піч від доменної печі до “ракетного щита” Радянського Союзу і занепаду


Село Висока Піч розташоване на берегах річки Тетерів, за 33 км на південний захід від міста Житомир. Через село проходить автомобільна дорога Житомир-Хмельницький.

На території села Висока Піч і в його околицях виявлено кам'яні сокири, рубила, скребки, тощо, що говорить про її заселеність уже в періоди неоліту та бронзи.

Першою письмовою згадкою про село можна вважати відомості, датовані кінцем ХVІ століття, про сплату високопічськими кріпаками податку князям Острозьким.

Якщо дата заснування села точно не відома, то з походженням його назви не виникає сумніву, що вона пов'язана із спорудою, в якій виготовляли чавун із болотної руди.

Пізніше походження назви села пов'язували із будівництвом доменної печі, яка розташовувалася на території села.

У 1878 році Високопічський чавуноплавильний завод бере в оренду Товариство Денишівського чавуноплавильного і залізоробних заводів. В той час на заводі працювало 24 чоловіки. Свою роботу завод припиняє у 1891 році.

З 1761 року Висока Піч потрапляє у власність знаменитої на той час родини Іллінських. У 1844 році село унаслідує граф Генріх Август Іллінський, яке після смерті останнього переходить до доньки Ядвіги.

У 1876 р. Ядвіга Іллінська продає високопічський маєток Михайлові Бетулінському, а він в 1879 році - Івану Таранову. У власність Таранова переходять чавуноливарний та самогонний заводи, а також млин. 18 січня 1894 року високопічський маєток купує князь Трубецькой.

24 серпня 1901 року князь Трубецькой продає частину земель Потомственому Почесному Громадянинові Миколі Петровичу Гріпарі, який був власником Баранівської фарфорової фабрики і постійно проживав в місті Баранівка, тому справи у високопічському маєтку вів його повірений Андрій Миськов.

У 1910 році на землі, виділеній князем Трубецьким, завершується будівництво приміщення церкви та школи. Згідно указу російського імператора Миколи Другого в 1911 році було видано урядове розпорядження про виділення із казни коштів на утримання Свято - Успенської церкви села Висока Піч.

При церкві числилося 33 десятини землі, прихожан нараховувалось 2400 душ.

Про священиків відомо, що на початку 20-х років ним був Іван Олександрович Костюшко.

У 1930 році місцевими прихильниками більшовиків церкву було закрито та розграбовано, а приміщення повністю було віддано під школу. Школа ж продовжувала функціонувати до 1941 року. В грудні 1943 року в школі було розташовано частину угорських солдат і партизани вночі підпалили приміщення, яке майже повністю згоріло.

Найбільшими землевласниками в 1917 році у Високій Печі були Столяр Семен та Миськов Андрій.

Не оминули Високу Піч і лихоліття Першої світової війни та громадянської війни на теренах колишньої Російської імперії. Відомо, що жителі села брали участь в бойових діях на фронтах Першої світової війни у лавах російської армії, як громадяни Російської імперії, а в роки громадянської війни воювали в складі військ УНР та Червоної Армії.

Весною 1919 року в с. Висока Піч було створено революційний комітет (ревком).

У перші роки радянської влади в селах активно діяли комітети бідноти, на які покладалися обов'язки збору продовольчої розверстки.

На початку 20-х р. в селі діяли два млини, один з яких належав Миськовим, а другий Столяру Семену. Млини було націоналізовано, а власників місцевими активістами за наказом зверху було вислано з села на поселення до Сибіру.

Із статистичних відомостей про стан Троянівської волості дізнаємося, що в селі на той час проживало 1274 жителі, з них 886 українців, 360 поляків та 28 євреїв.

У 1922 році на засіданні партійної ячейки, куди входили комуністи села Висока Піч, було прийнято рішення про створення сільськогосподарської комуни по обробці землі. На 22 грудня 1924 року сільськогосподарське товариство уже нараховувало 84 особи.

На початку 1923 року в Високій Печі відкривається загальна трудова школа І ступеня. Школу відвідувало 255 учнів.

У селі працювала бібліотека, книжковий фонд якої складав 240 книг. Діяли вечірні курси з ліквідації неграмотності, які відвідували 59 жителів.

У цьому ж році в Волинській губернії радянською владою розпочато створення машинотракторних товариств. Одним із перших трьох стало й товариство, засноване у Високій Печі.

18 березня 1930 року в селі було створено колективне господарство (колгосп) "Колгосп імені Сталіна". Колгосп мав 10 коней, 8 возів, кілька плугів, борони. До кінця року в колгоспі перебував 91 чоловік. Процент колективізації становив 32,6 відсотка.

Колективізація супроводжувалася виселеннями та розкуркуленням, непомірними податками, що реалізовувалися в життя місцевими активістами.

У результаті політики Сталіна щодо перекачування коштів з села на розвиток промисловості, вже взимку 1932 року, як й у багатьох регіонах Радянського Союзу, люди у Високій Печі починають голодувати. За офіційними даними, у 1932-1933 рр. померло 76 чол., імена яких на сьогодні встановлено.
У вересні 1933 року колгосп занесено на "чорну дошку" за зрив планів осінньої сівби та зрив картоплездачі.

Не оминули жителів села і репресії 30-х років, які проводили житомирські працівники НКВС. За найменші провини селян забирали в район, звідки вони вже ніколи не поверталися.

22 червня 1941 року в небі з'явилися фашистські літаки, які летіли бомбити Київ та Житомир. Так розпочалася для високопічців Велика Вітчизняна війна. 7 липня 1941 року в село вступили німецькі загарбники, які встановили окупаційну владу та місцеву поліцію, яка слідкувала за виконанням настанов злочинного режиму Гітлера у селі.

Згідно офіційних даних за час окупації фашистами в Високій Печі було розстріляно 11 чоловік, 37 чоловік було вивезено до фашистської Німеччини.

З перших днів в лісах навколо Високої Печі почали діяти партизанські загони. Жителі села надавали партизанам посильну допомогу продуктами харчування, одягом, ставали членами даних загонів.

В ході визволення села від німецько-фашистських окупантів, командиром 4-го гвардійського танкового корпусу Червоної Армії генерал-лейтенантом танкових військ П.П.Полубояровим, було наказано 381-му танковому батальйону 14-ї бригади захопити с.Високу Піч, відрізавши таким чином шляхи відступу Житомирському угрупованню противника.

В намічений термін батальйон вийшов на околиці села.Зав'язався важкий бій у нічних умовах, який тривав більше 8-ми годин.

Із 17 танків-"тридцятьчетвірок" і двох САУ (самохідних артилерійських установок) на ходу залишився лише один танк Т-34 С. К. Куркоткіна, у якому вже не було набоїв.

На допомогу передовому загону у район бойових дій командиром корпусу було направлено 14-ту та 12-ту бригади зі сходу і 13-ту бригади із заходу.
Внаслідок стрімкого удару наших танкістів 31 грудня 1943 року Висока Піч була звільнена від фашистів.

За звільнення Високої Печі віддали своє життя більше двохсот воїнів Червоної Армії, Верховним Головнокомандувачем був Йосип Сталін.

В ході встановлення імен учасників боїв за звільнення Високої Печі з'ясувалось, що мужність і героїзм проявили радянські воїни: М.К.Іванов, І.П.Голуб, В.О.Пясецький, М.Д.Маслєєв, О.І.Наумов, В.О.Полупанов, І.Т.Мєдвєдєв та багато інших воїнів.

За героїзм і мужність, проявлені в цьому бою, гвардії старшому сержантові Миколі Костянтиновичу Іванову та молодшому лейтенантові Голубу Івану Платоновичу посмертно присвоєно звання Героїв Радянського Союзу.

Після звільнення Високої Печі від фашистів відновлює свою роботу школа, навчання в якій розпочинається восени 1944 року.

З 1 вересня 1947 року в школі навчалося 217 учнів. В 1951 році було збудовано приміщення нової школи, в якому школярі навчаються і зараз (нинішня Високопічська ЗОШ №1).

У 1967 році в житловому містечку ракетників будується нова школа, навчання в якій розпочинається 1 листопада 1968 року (нинішня Високопічська ЗОШ №2).

У 1960 році в районі Високої Печі розпочалося будівництво об'єктів ракетної військової частини Радянської Армії. Тут було розміщено 431-й ракетний полк 50-ї Білокоровицької ракетної дивізії.

На озброєнні полку були ракетні комплекси Р-12 (по класифікації NATO - SS-4 "Sandal). В грудні 1984 року на озброєння поступив ракетний комплекс РСД-10 "Піонер" (по класифікації НАТО: SS-20 mod.1 Saber).

Згідно домовленостей між СРСР і США про ліквідацію їх ракет середньої і меншої дальності, у 1990-ті роки ракетний полк був розформований.
Багатьом жителям довелося нести службу та виконувати бойові завдання далеко за межами своєї Батьківщини. Серед них є ті, які віддали своє життя виконуючи миротворчі місії.

В далекому Афганістані трагічно обірвалося життя старшого лейтенанта Ігоря Воронкіна. Його посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки. Одна із вулиць Високої Печі носить його ім'я.


З інформації на порталі “Житомирська область у складі УРСР” за 1973 рік:

“На території Високої Печі міститься відділок колгоспу «Зоря Полісся», центральна садиба якого міститься в Старошийці. Вирощують зернові культури, овочі, льон. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

У селі дві середні школи, де 58 учителів навчають 711 учнів, будинок культури із залом на 300 місць, три бібліотеки з книжковим фондом 179 тис. примірників, лікарня на 25 ліжок, аптека, відділення зв'язку, будинок побутових послуг.

За трудові успіхи 76 чоловік нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу. Серед них орденом Трудового Червоного Прапора відзначені продавець А. Г. Івченко, робітник С. З. Ткачук.

Партійна організація об'єднує 67 комуністів, комсомольська - 157 чоловік ВЛКСМ.

Радянська влада встановлена в січні 1918 року.

В роки Великої Вітчизняної війни на фронт пішло 106 жителів села, з них 79 полягли в боях за Батьківщину, 39 - відзначені орденами й медалями СРСР.

Під час визволення Великої Печі від німецько-фашистських загарбників загинув танкіст Герой Радянського Союзу М. К. Іванов, якому трудящі села встановили пам'ятник”.



Роки “незалежності” негативно позначилися на розвиткові села Висока Піч. Було знищено колгосп, як основу економічної могутності села, великі проблеми у місцевої влади виникли й з утриманням колишнього військового містечка, яке занепадало на очах.

Сьогодні до складу Високопічської сільської Ради входять чотири населених пункти: Висока Піч, Пошта Рудня, Старошийка та Покостівка. Проекти “реформаторів” щодо “децентралізації” оминають цю сільраду стороною - через низьку фінансову спроможність сільського бюджету та небажання більш заможніших сільрад брати високопічців собі на “причіп”. На останніх виборах виборці Високопічської сільради дали рішучу відсіч діям кривавого антинародного режиму Порошенка щодо відродження в Україні бандерівського нацизму та висловилися за встановлення миру в нашій країні. Колись один з центрів ракетно-ядерної могутності Радянського Союзу, яку бездарно знищили українські керманичі за наказом США, нині Висока Піч живе лише сподіваннями на кращі часи, які чомусь все віддаляються й віддаляються за горизонт, хоча кожна нова влада перед виборами обіцяє їхнє швидке настання.

Кількість населення Високої Печі становить 3155 осіб. Нараховується 1028 дворів та квартир.

Висока Піч: сторінками історії

Військове містечко для ракетників було збудоване за найкращими стандартами тих часів. У Радянському Союзі навіть поняття не мали, що таке розкрадання коштів, виділених “на оборонку”. Ніхто тоді й у найсрашнішому сні уявити не міг, що в Україні може установитися кривавий антинародний режим Порошенка, який розкрадатиме все - в тому числі й гроші на армію...

Висока Піч: сторінками історії

У центрі села Висока Піч встановлено пам’ятник воїнам Червоної Армії, які у роки Великої Вітчизняної війни у складі танкістів-кантемирівців визволили село від німецько-нацистської окупації 31 грудня 1943 року. Багато з них віддали за це своє життя... Вічна пам’ять героям!
Хоча деякі мерзотники роблять все можливе, щоб стерти цю пам’ять у нинішнього та підростаючого покоління.


Висока Піч: сторінками історії

Радянські часи: самохідна пускова установка 15У106 ракетного комплекса “Піонер” на стаціонарній бойовій стартовій позиції 60-го полку.

Підготував І. Марчук
"Сільське життя"

dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...