» » І Божа Благодать там сходить з неба...


І Божа Благодать там сходить з неба...

2-09-2019, 10:37
Переглядів 494
І Божа Благодать там сходить з неба...
Урочище "Кип'яче" розташоване на правому березі річки Ірша, в чотирьох кілометрах від селища Чоповичі Малинського району Житомирської області. Надзвичайно мальовнича місцевість, дивовижно красиві зелені ліси. Але, окрім казкової природи, це місце відзначене особливим Божим Промислом, обрано Самою Царицею Небесною.

У 1911 році на цьому місці, за переказами, з'явилася у вогняному сяйві ікона Пресвятої Богородиці двом жінкам. Жінки намагалися взяти ікону в руки, але ікона обпалила їх. Опіки залишилися на тілах на все життя. Жінки прийшли разом зі священиком, який відслужив молебень і з трепетом взяв ікону в руки. Переказ свідчить, що це був Казанський образ Божої Матері. На місці явлення ікони забило джерело, вода закипіла, як в Силоамській купелі, тому це місце отримало назву "Кип'яче".

Вода тут має цілющі властивості. Почерпнувши воду після молитви, вмиваючись нею і її вживаючи, хворі виліковувались від багатьох хвороб і навіть сліпоти. Господь за молитвами Пресвятої Богородиці подавав великі милості.

З інших документальних свідчень сама Богородиця з'явилася людям над джерелом, спонукаючи їх побудувати каплицю. Чутки про знамення в "кип'ячому" дійшли до міста Санкт-Петербург, який був тоді столицею Російської імперії. Звідки приїхала Синодальна комісія, щоб на власні очі переконатися в наявності Божого дива. Після соборної молитви і свідоцтв від благодатно зцілених, комісія винесла рішення заснувати новий монастир і ввести чернече життя, наповнити цей край земними ангелами, які і вдень і вночі будуть приносити за людей жертву духовну - молитву.

Настоятелем монастиря був поставлений ігумен Костянтин - афонський чернець, родом з села Чоповичі, покликаний Пресвятою Богородицею повернутися на батьківщину і очолити обитель. Саме йому судилося збирати братію і вводити монастирське життя. На місці явлення Божої Матері була побудована церква. Трохи вище, на пагорбі, був заснований монастир (скит Києво-Печерської Лаври) з храмом на честь Усікновення глави Іоанна Хрестителя. У монастирі трудилися більше ста ченців. На великі свята збиралося до двох тисяч прочан.

Але хвиля гонінь на християн досягла і цього святого місця. У тридцяті роки, на другий день Великодня, на монастир напала більшовицька банда, замкнула в церкві ігумена Костянтина, ігумена Рафаїла з монахами і послушниками, їх катували, намагаючись зломити віру. Всі ченці були по-звірячому закатовані, а майно розграбовано. Щоб це святотатство залишилося в таємниці, бандити спалили церкву і монастир. Але кілька ченців, які в той час перебували поруч з монастирем, стали свідками цієї трагедії. Вони поховали тіла мучеників біля спаленого храму.

Слава Богу, минули часи гонінь. З милості Божої, за молитвами святих отців, почалося відродження цього святого місця.

Одного разу г. Б. Марія привезла воду в храм свт. Михайла, одержимі нечистими духами, мешканці храму, спробувавши тієї води почали вести себе неадекватно. А о.Роман зрозумів, що це вода незвичайна і вирішив поїхати на джерело разом з парафіянами.

Багато дивного довелося пережити паломникам разом з о. Романом на місцях, политих кров'ю земних ангелів. Біля джерела відслужили молебень і прийняли рішення встановити великий хрест. Коли його встановлювали, дванадцяти прихожанам, які пішли на місце спаленого монастиря, явилася церква і ченці, які розмовляли з ними і навіть деяких сповідували.

Доповіли владикам: Августину - архієпископу Львівському і Галицькому та Віссаріону - архієпископу Овруцькому та Коростеньскому, які родом з цих місць. Архієреї прийняли рішення, на місці мученицької кончини ченців потрібно побудувати храм, адже він тут уже був. Побудували храм і будинок для братії буквально за два місяці. Будівельники з подивом говорили, що не відчували ніякої втоми, все давалося без особливих зусиль, і навіть важкі колоди здавалися дуже легкими.

Наближалося храмове свято монастиря - Усікновення глави Іоанна Хрестителя. Готуючись духовно до цієї події, як в стародавні часи, люди вирушили Хресним ходом до святого місця. Більше ста людей п'ять днів йшли з Києва від храму святителя Михаїла з постійною Ісусовою молитвою, і багато хто вже по дорозі отримали зцілення від важких хвороб.

З тих пір хресні ходи з 6 вересня по 11 вересня з Києва в монастир стали традиційними.

Престольне свято вдалося дуже урочистим, більше тисячі православних молилися на Літургії, яку очолили два архієреї: архієпископ Львівський і Галицький Августин та архієпископ Овруцький і Коростенський Віссаріон. Після святої Літургії, була відслужена панахида за священномучениками, освячено накупольний хрест храму. Надалі, освятили відроджений храм на свято ікони Казанської Божої Матері, і відслужили Божественну Літургію в ньому.

І ще один дивовижний факт: позаду храму десятки років стояло високе засохле дерево, вільха. Після відродження Богородичного храму, дерево несподівано пустило паростки, на яких розпустилися ніжно-зелені листочки. Хресний хід прийшов в Кип'яче на початку осені, а на дереві - весна! Біля нього відслужили молебень. Більш дерево не ропускалося.

Майже через 70 років знову потягнулися в "Кип'яче" тисячі паломників з різних регіонів. З вірою і молитвою приходять і приїжджають сюди люди, служать молебні, набирають святої води, яка до того ж надзвичайно смачна. Людські серця безпомилково відчувають, що разом з тими, хто приходить туди помолитися - молиться Сама Пресвята Богородиця і ченці - мученики, яких віруючі поминають на заупокійних службах.

Під час одного з відвідувань святих місць трьом сестрам милосердя було явлення: по дорозі неподалік від чоловічого монастиря до них звернулася монахиня, яка назвалася ігуменею Оленою, і привела на місце, де її розстріляли німці у 1941 році разом з іншими жителями села. Вона попросила встановити хрест на місці кривавої розправи.

Сестра милосердя, нині ігуменя Катерина, з благословення о.Романа, провела розслідування, і дізналася, що, дійсно, мали місце події, які з'явилися в явленні. Так, в селі Чоповичі вона знайшла родину, де в роки Великої Вітчизняної війни дійсно жила ігуменя Олена, монастир її закрили більшовики, і вона ходила на службу до чоловічого монастиря.

З милості Божої знайшлася жінка, яка була свідком трагічних подій - тодішня дев'ятирічна дівчинка. Через багато років вона закінчила своє життя на цьому ж місці, але вже ін. Марією в монастирі на честь Афонської ікони Божої Матері, який побудували на місці кривавих подій силами церковної громади храму свт. Михайла і сестер милосердя.

Вже на наступний рік після відкриття чоловічого монастиря, кілька жінок стали жити неподалік у пристосованому вагончику, щоб постійно перебувати в молитві, вибравши чернече життя. І тоді ж у 2002 році починається розвиток жіночої обителі, закладають храм на дванадцяти Афонських каменях, привезених в рюкзаках зі Святої гори за 16 паломницьких поїздок о. Романа.
І Божа Благодать там сходить з неба...


Сьогодні храм на честь Афонської ікони Божої Матері має кілька унікальних святинь - це частинка пояса Божої Матері, мощі 24 старців з Афону, привезених з благословення ігумена Ієремії, настоятеля Свято-Пантелеймонівської обителі, чудотворна ікона Троєручиця, всі ікони в храмі Афонського письма.

Після першого постригу, тут знайшли молитовний притулок 18 сестер милосердя, з них половина молоді, дві матері з дітьми. Постриг проводив єпископ. Сьогодні монастир в честь Афонської ікони Божої Матері - це повноцінна обитель, де проживає 80 насельниць, з них 50 черниць, 20 інокинь і близько 10 послушниць. Монастир має близько 4 га землі, корови, кози, кури, коні, і навіть страуси.

У монастирі суворий Афонський статут, черниці не відвідують свої колишні будинки, читається невсипущий Псалтир, невсипущий акафіст Ісусу Сладчайшему, а також інші треби.

День починається о 3:00 з занурення в живильному джерелі. Але насельниці не нарікають, вони розуміють, що без подвигів не буде сокрушення серцевого, яке можна тільки вистраждати, і тільки тоді з'явиться неповторне відчуття єднання з Богом, взаємна любов в Ісусі Христі, як основний принцип існування Церкви.

Хто бажає відвідати це Святе місце на Житомирщині, інформацію можна отримати на сайті
www.kipyachee.com.ua

Адреса: селище Чоповичи, Малинский р-н, Житомирська обл.

Контакти: 096 216 32 37, 068 794 40 74.




Редакція газети “Сільське життя” відвідала святі місця і радить всім: їдьте, очищайтеся!




Головний редактор газети “Сільське життя” Валерій Івановський:

Після відвідин святинь у Кип’ячому відчувається неймовірне піднесення і душа співає

І Божа Благодать там сходить з неба...

- Цього року працівники редакції відвідали біля селища Чоповичі жіночий монастир Афонської ікони Божої матері та чоловічий монастир Казанської ікони Божої матері. А якщо врахувати й те, що й мою онучку цьогоріч охрестили у Свято-Анастасіївському монастирі в Житомирі, а також боротьбу з антихристами, що намагалися захопити православні храми в нашому районі, то можна сказати, що 2019 рік став знаменним для нас у духовному житті.

Щодо поїздки до монастирів біля селища Чоповичі, то це дійсно незабутня подія.

Там відчувається особлива аура, яка ніби поєднує всю гармонію землі і неба. Неймовірна краса навколишнього ландшафту поєднується з рукотворною красою на території монастирів, створеною людьми для розмови з Богом та самим собою, усвідомлення свого місця у цьому житті.

Ми відвідали дуже гарні храми та приложилися до святих ікон, мощей святих, поставили свічки за здравіє та упокой, набрали цілющої води з святих джерел, купили приготовлені матушками засоби народної медицини, хліби, сири, випічку. Я особисто окунувся в цілющих джерелах обох монастирів. Процедура - неймовірна! Раджу всім.

Також раджу всім релігійним православним та територіальним громадам відвідати святі місця і очиститися від бруду нашого незграбного життя у цій вкрай недосконалій державі. Слава Богу!


І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
І Божа Благодать там сходить з неба...
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...