Сільске життя > Друк > Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
Сільске життя > Новини > Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти

Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти


7-05-2019, 08:24. Автор: ivanovskiy2013
Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію під назвою "Українські". У лавах Червоної Армії воювало 6 млн. українців. Українці пліч-о-пліч з братніми народами Радянського Союзу у ході Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років звільняли Європу від нацизму. І ціна цього звільнення була високою.

Про це треба пам'ятати. Особливо у наш час, коли різні “вятровичі-мерзотники” переписують славну історію України під погляди своїх господарів з Вашингтона, перетворюючи її на безправну колонію.


Якщо бути до кінця відвертими, то варто зазначити, що вперше Український фронт на військово-політичних картах з’явився ще 11 вересня 1939 року. Він був сформований на основі Київського Особливого Військового округу для зайняття Західної України, яку у 1920 році віддав полякам Петлюра.

У вересні 1939 року, війська Українського фронту під командуванням генерала Тимошенка, виконуючи волю Сталіна, зайняли східні райони тодішньої розгромленої гітлерівськими військами Польщі і відсунули кордони Радянського Союзу на двісті кілометрів на захід.

Так, це сталося завдяки підписанню пакту Молотова-Ріббентропа, який засуджують деякі українські політикани у вишиванках, забуваючи про те, що завдяки йому до нинішньої України й були приєднані західні землі. Засуджуючи пакт, вони ніби ставлять під сумнів правомірність цього факту.

Затим Українські фронти з’явилися вже у роки Великої Вітчизняної війни.

З 20 жовтня 1943 року Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти наказом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР маршала Й.Сталіна були перейменовані відповідно в 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Українські фронти. Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію, іменуючись Українськими.

Варто зазначити, що перейменування фронтів відбулося суто за географічним принципом, оскільки саме ці фронти мали звільняти Радянську Україну від окупації військами нацистської Німеччини та їхніх місцевих прислужників. А не тому, що у їхньому складі воювали виключно українці. Україну звільняли представники усіх братніх народів колишнього Радянського Союзу, в тому числі й українці.

А Білорусію звільняли три Білоруських фронти, два Прибалтійських звільняли Естонію, Латвію та Литву, і там серед багатонаціонального складу воювали й українці.

Сьогодні, напередодні 74-річниці Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні, коли правлячий поки що антинародний режим Порошенка намагається применшити велич тієї Перемоги та возвеличити нацистських прислужників, наші читачі, особливо молоді, мають знати про здобутки чотирьох фронтів Червоної Армії, які носили найменування “Українських”. Тим більше, коли вони мають безпосереднє відношення до визволення України та Європи від нацистської “чуми”.


1-й Український фронт

Створений 20 жовтня 1943 року згідно наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 року шляхом перейменування Воронезького фронту. Фронт включав 13-ту, 27-му, 38-му, 40-ву, 47-му, 60-ту, 3-тю гвардійську танкову та 2-гу повітряну армії.

В подальшому до нього входили 1-ша армія, 3-тя, 5-та гвардійські, 6-та, 18-та, 21-ша, 28-ма, 31-ша, 52-га, 59-та, 1-ша і 4-та гвардійські, 1-ша, 2-га, 4-та і 6-ша танкові, 8-ма повітряна та 2-га армія Війська Польського.

Війська фронту в першій половині листопада 1943 р. провели Київську стратегічну наступальну операцію, в ході якої 6 листопада звільнили Київ. У листопаді-грудні в результаті Київської оборонної операції війська зірвали плани німецького командування оволодіти Києвом.

У січні-лютому 1944 р. фронт брав участь у Корсунь-Шевченківській операції. Провівши Проскурівсько-Чернівецьку операцію 1944 р., війська фронту вийшли до Карпат.

Влітку 1944 р. успішно проведена Львівсько-Сандомирська стратегічна операція. У січні 1945 р. - Сандомирсько-Сілезька операція, звільнені південні райони Польщі і форсований Одер.

У другій половині березня 1945 р. силами лівого крила фронту була здійснена Верхньосілезька операція. У квітні-травні війська фронту взяли участь у Берлінській, а потім - у Празькій стратегічних операціях.

10 червня 1945 р. на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 р. 1-й Український фронт був реорганізований в управління Центральної групи військ.

Командувачі фронтом:
генерал армії Ватутін М.Ф. (жовтень 1943 р. - березень 1944 р.); Маршал Радянського Союзу Жуков Г.К. (березень-травень 1944 р.); Маршал Радянського Союзу Конєв І.С. (травень 1944 р. - до кінця війни).



2-й Український фронт


Створений 20 жовтня 1943 р. на підставі наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 р. шляхом перейменування Степового фронту. До складу фронту увійшли 4-та, 5-та і 7-та гвардійські, 37-ма, 52-га, 53-тя, 57-ма армії, 5-та гвардійська танкова і 5-та повітряна армії.

Згодом фронту були підпорядковані 9-та гвардійська, 27-ма, 40-ва, 46-та армії, 6-та (з вересня 1944 р. 6-та гвардійська) і 2-га танкова армії, кінно-механізована група, румунські 1-ша і 4-та армії.

У жовтні-грудні 1943 р. війська фронту провели операцію по розширенню плацдарму, захопленого на правому березі Дніпра.

Зимою 1944 р. об'єднання фронту провело Кіровоградську операцію, а потім, взаємодіючи з військами 1-го Українського, - Корсунь-Шевченківську операцію. Весною 1944 р. фронт провів Умансько-Ботошанську операцію. В серпні 1944 р. 2-й Український фронт брав участь в Ясько-Кишинівській стратегічній операції.
У жовтні війська фронту провели Дебреценську операцію. Потім, разом з частиною сил 3-го Українського і Дунайської військової флотилії - Будапештську стратегічну операцію. У березні-квітні 1945 р. війська лівого крила фронту завершили звільнення Угорщини, звільнили значну частину Чехословаччини, східні райони Австрії та її столицю місто Відень.

6-11 травня 2-й Український фронт брав участь в Празькій стратегічній операції. 10 червня 1945 р. на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 р. 2-й Український фронт був розформований, на базі польового управління фронтом сформований штаб Одеського військового округу.

Командувачі фронтом: генерал армії, з лютого 1944 р. Маршал Радянського Союзу Конєв І. С. (жовтень 1943 р. - травень 1944 р.); генерал армії, з вересня 1944 р. Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я. (травень 1944 р. - до кінця війни).


3-й Український фронт

Створений 20 жовтня 1943 р. згідно наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 р. шляхом перейменування Південно-Західного фронту. До його складу входили 1-ша і 8-ма гвардійські, 6-та, 12-та, 46-та і 17-та повітряна армії.

Згодом в підпорядкування фронту увійшли 5-та ударна, 4-та і 9-та гвардійські, 26-та, 27-ма, 28-ма, 37-ма, 57-ма, 6-та гвардійська танкова армії, 1-ша, 2-га і 4-та болгарські армії. В жовтні-листопаді 1943 р. війська фронту в ході битви за Дніпро визволили міста Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ.

Разом з 4-м Українським фронтом, здійснивши Нікопольсько-Криворізьку операцію 1944 р., вийшли на р. Інгулець, звідки в березні-квітні розгорнули наступ в миколаївсько-одеському напрямку, провівши послідовно Березнеговато-Снігірівську і Одеську операції.

В серпні 1944 р. фронт брав участь в Ясько-Кишинівській стратегічній операції. 8 вересня війська фронту вступили на територію Болгарії і на кінець місяця звільнили її.

28 вересня - 20 жовтня 1944 р. у взаємодії з Народно-визвольною армією Югославії при участі військ Вітчизняного фронту Болгарії були звільнені столиця Югославії місто Бєлград і більша частина Сербії.

У жовтні 1944 р. - лютому 1945 р. фронт частиною сил брав участь в Будапештській стратегічній операції. Його війська форсували Дунай і захопили плацдарм на правому березі річки. В січні 1945 р. вони відбили контрудари ворога, якими вермахт намагався розблокувати оточене в Будапешті угруповання. Успішне завершення цієї операції дозволило розпочати Віденську стратегічну операцію.

Командувачі фронтом: генерал армії Малиновський Р. Я. (жовтень 1943 р. - травень 1944 р.); генерал армії, з вересня 1944 р. Маршал Радянського Союзу Толбухін Ф. І. (травень 1944 р. - до кінця війни).


4-й Український фронт

4-й Український фронт першого формування був створений 20 жовтня 1943 р. на підставі директиви Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 р. шляхом перейменування Південного фронту. Включав 2-гу і 3-тю гвардійські, 5-ту ударну, 28-му, 44-ту, 51-шу і 8-му повітряну армії.

Наприкінці жовтня - на початку листопада 1943 р. війська фронту завершили Мелітопольську операцію. В січні-лютому 1944 р. взяли участь у Нікопольсько-Криворізькій операції. У квітні-травні 1944 р. війська фронту провели Кримську стратегічну операцію.

31 травня 1944 р. директивою Ставки ВГК від 16 травня1944 р. 4-й Український фронт був розформований.

Командувач фронтом: генерал армії Толбухін Ф.І. (жовтень 1943 р. - травень 1944 р.).

4-й Український фронт другого формування був створений 5 серпня 1944 р. на підставі директиви Ставки ВГК від 30 липня 1944 р. До його складу увійшли 1-ша гвардійська, 18-та і 8-ма повітряна армії. Згодом до його складу в різний час входили 38-ма і 60-та армії.

У вересні-жовтні 1944 р. війська фронту у взаємодії з 1-м Українським брали участь у Східно-Карпатській стратегічній операції. В січні-лютому 1945 р. війська фронту провели Західно-Карпатську стратегічну операцію.

У березні - на початку травня війська фронту очистили від загарбників Моравсько-Остравський промисловий район і брали участь у Празькій стратегічній операції. 25 серпня 1945 р. на підставі наказу НКО СРСР від 9 липня 1945 р. фронт був розформований.

Командувачі фронтом: генерал-полковник, з жовтня 1944 р. генерал армії Петров І. Ю. (серпень 1944 р. - березень 1945 р.); генерал армії Єрьоменко А. І. (березень 1945 р. - до кінця війни).


Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти
dle
Вернуться назад