» » Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив


Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив

8-09-2019, 16:45
Переглядів 256
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив


Директор Кмитівського музею образотворчого мистецтва Ярослав Хитрий:



Ажіотаж навколо нашого музею має й позитив



Останнім часом у місцевих та українських ЗМІ з'явилася інформація скандального гатунку:

8 серпня директора музею Ярослава Хитрого та начальницю управління культури й туризму Житомирської ОДА Тетяну Парфентієву викликали до голови Житомирської обласної ради. Після, Парфентієва в коментарі "Громадському" повідомила, що директора звільнять. Крім того, змусили прибрати з назви музею слово "радянське".
В музеї кажуть, що все почалося після того, як депутатка житомирської облради Олена Галагуза побачила назву, назвала музей "лавкою", почала погрожувати поліцією і звільненням керівництва.
За словами менеджерки проєктів у музеї Євгенії Моляр, назву "Кмитівський музей радянського мистецтва" використовують тільки на афішах та сторінках у соціальних мережах. Офіційна назва музею інакша - Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука.
"Назву зі словом "радянське" ми використовуємо в публічній комунікації, бо це відповідає суті музею і чітко характеризує його колекцію - роботи 1955-89 років з усіх колишніх республік СРСР. Ми не можемо прибрати слово "радянське", бо це є об'єкт нашого дослідження. Назва "Кмитівський музей радянського мистецтва" була на момент створення у 1985 році". - каже Моляр.
Депутатка житомирської облради О.Галагуза в коментарі "Громадському" пояснила: "Люди назвали музей так, як хотіли. Вони прибрали ім'я людини, яка його заснувала. Якби це був приватний музей, то, будь ласка. Вони підпорядковані обласній раді".
"Ми будемо писати апеляції й відстоювати нашу правоту" - говорить Євгенія Моляр. За процедурою, рішення про звільнення директора ухвалює Обласна рада на засіданні.



Щоб прояснити ситуацію, днями кореспондент газети "Сільське життя" зустрівся з директором Кмитівського музею образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука Житомирської обласної ради Ярославом Хитрим, який розповів про своє бачення ситуації навколо закладу культури, який він очолює.

-Ярославе Олексійовичу, розкажіть, будь ласка, про ситуацію навколо музею після появи публікацій сумнозвісної депутатки бандерівського гатунку. Що їй не подобається в роботі музею?

-Їй не подобається лише одне - що ми на сторінці в Фейсбуці в одній з публікацій назвали наш музей музеєм радянського мистецтва. Це -неофіційна назва. Офіційна назва нашого музею - Комунальний заклад "Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Д.Буханчука" Житомирської обласної ради. Але, з метою уточнення специфікації нашого музею, ми використали назву "музей радянського мистецтва" - щоб люди розуміли, хто ми є і куди вони йдуть.

98% наших робіт, це роботи 60-80-х років минулого століття. Звичайно, не ідеалізуючи діяльність засновника музею Й.Буханчука, який провів колосальну роботу щодо заснування та будівництва нашого закладу, але варто зазначити, що 70% вище зазначених робіт були закуплені Спілками художників УРСР та СРСР. Треба розуміти, що ці твори були ідейно витримані, відфільтровані, а робіт художників-дисидентів у нас дуже мало.

Але радянський період у нашому житті був і його не викреслиш з історії та людської пам'яті. Ми мусимо його пам'ятати, ми повинні зробити з нього якісь висновки.

Причому, я не хочу сказати, що у радянські часи все було геть погано. Конкретний приклад у цьому - наш музей. Чи можливо у нинішній час спроектувати, побудувати і утримувати належним чином таку споруду, як наш музей, та ще й у селі? Скільки було побудовано в Україні музеїв протягом 1991-2019 років? Де музейні споруди, зведені за державний кошт?

Наш Кмитівський музей у радянські часи був спроектований як будівля для музею саме образотворчого мистецтва. Дві тисячі квадратних метрів лише експозиційної площі! Кругом падає природнє освітлення, яке дозволяє якнайкраще роздивитися картини та скульптури. Чи можливо таке диво зараз? Це - питання риторичне.

- А в якому стані зараз приміщення музею, зведеного у радянські часи?

- Воно побудоване за сім років до оголошення Україною незалежності, якій нещодавно виповнилося 28 років, тобто має 35-річний вік, а тому давно потребує капітального ремонту, на що потрібні великі кошти. Так, згідно розробленої проектно-кошторисної документації, лише на ремонт даху нам потрібно 2 млн. 075 тис. грн. А увесь річний бюджет нашого музею разом із зарплатою працівників, оплатою комунальних платежів, охороною становить 2,8 млн. грн. Тобто ми самі цей ремонт не посилимо.

-Чи була спроба отримати ці кошти від обласної ради, яка є вашим власником?

-Ми подавали пропозиції за відповідною процедурою, що існує в обласній владі: до управління культури Житомирської ОДА, яка обробляє та усистемизовує дані пропозиції і подає на розгляд обласної ради. Останній раз я подав наші пропозиції вже безпосередньо через канцелярію облради. Це щоб такі, як Галагуза не казали, що ми не ставимо до відома керівництво області щодо стану справ у музеї. Але ж з канцелярії облради наші папери повернулися знову до управління культури. І знову нам необхідно надавати уточнення, оскільки новий голова облдержадміністрації забажав більш детальної інформації. Сподіваємося, що зі зміною керівництва області наша справа зрушить з місця.

-Ярославе Олексійовичу, кажуть, що Галагуза ще й подала на вас заяву до поліції?


- Так.

- І в чому ж звинувачує вас ця пані з сумнівною репутацією?


- У тому, що я нібито порушив закон про декомунізацію, назвавши у Фейсбуці наш заклад музеєм радянського мистецтва.

- Вас викликали вже? Які ви надавали пояснення?

- Я пояснив, що Фейсбук не є структурою, що регламентована законом. Там можна говорити, що захочеш, і про кого хочеш. По-друге, управління культури ОДА та куратор нашої виставки Микита Кадан зверталися до Українського інституту національної пам'яті, який надав чітку відповідь про те, що, з метою уточнення специфікації музею, неофіційно можна його називати музеєм радянського мистецтва. До речі, цей лист був направлений і Галагузі.

-У публікаціях в інтернеті є інформація й щодо вашого можливого звільнення. Як ви до цього ставитеся?

-Абсолютно спокійно.

-Ви не збираєтеся писати заяви?


-Поки що - ні. Розумієте, я навіть вдячний Галагузі за цей скандал, оскільки він створив величезний ажіотаж навколо нашого музею. Зараз у нас дуже багато відвідувачів, про нас пишуть, інформація про нас поширюється дуже стрімко, а тому у цьому є великий позитив. Зараз касова виручка від відвідування музею така, що рік тому я міг лише мріяти. Мені у Фейсбуці люди виражають підтримку з усіх куточків України.

Якщо повертатися до закону про декомунізацію, то у свій час, скажу чесно, куратори музею пропонували мені звернутися офіційно до обласної ради про перейменування музею радянського мистецтва. Я цього робити не став. Я перечитав той закон і зрозумів, що якщо б я звернувся з такою пропозицією, то це могло б призвести до закриття музею. Тому офіційно я цього не робив.

- Під час розмови зі мною працівники музею сказали, що Галагуза у музеї не була жодного разу?..

- Я також не пам'ятаю, щоб вона тут була.

- Тобто пані поки що депутатка судить про музей, в якому навіть не була. То ж можна сказати, що провокація Галагузи навколо кмитівського музею - це піар-хід цієї особи з сумнівною репутацією напередодні місцевих виборів. Щоб знову пролізти до влади.

- Моя особиста думка з цього приводу така. Наші люди втомилися від політичних скандалів. Їм вже це не цікаво. Вони вже не такі дурні. Люди дивляться на конкретні справи. Конкретний приклад - результати президентських та парламентських виборів в Україні, які стали вироком усій колишній владі і її ідеології.

Народ втомився від війни. Але, на жаль, поки що не видно, як нова влада домагатиметься миру в нашій країні. Проте люди хочуть миру і для керівництва держави, зокрема, і для Володимира Зеленського, якому вручено всі важелі влади, це має стати головною настановою для дій. Як бачимо, попри ідеології розколу режиму Порошенка, на виборах наш народ об'єднався і відправив його на звалище історії. Гадаю, що й на місцевих виборах народ дасть реальну оцінку діяльності таким "діячам" як Галагуза, яка, як член гуманітарної комісії облради, могла б докласти зусилля для виділення коштів на ремонт нашого музею. Замість цього вона поливає нас брудом.

-У музеї відкрилася нова виставка, що ви можете сказати про неї?

- Виставка називається "Війна у музеї", її куратор - Микита Кадан, який хоче поєднати непоєднуване: радянське мистецтво та, як він сам називає, мистецтво "пострадянського коптіння". Наскільки це вдалося - судити відвідувачам. То ж запрошую всіх до нашого музею, відвідування якого завжди надовго залишається в пам'яті і мистецтвознавців, і жителів нашого краю, історія якого й увіковінчена в експонатах.

-Дякую за розмову. Успіхів вам у роботі.

Сергій ЮРЧЕНКО




Наша довідка. Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука є гордістю не лише Житомирщини, а й усієї Україні. Збудований та відкритий у 1985 році, він добре знаний і в закордонні. Зараз, внаслідок "бурної" діяльності однієї з "патріоток" з депутатським значком облради, яка міняє політичні кольори, мов рукавички, навкого цього закладу культури виник ажіотаж, який має як позитивні, так і негативні наслідки.

Щоб зрозуміти суть конфлікту навколо цього закладу культури, що виник “на рівному місці”, варто згадати історію виникнення кмитівського музею.

Ось яка інформація розташована на сайті Управління культури Житомирської ОДА:

Створення музею було справою нелегкою. Проведена велика організаційно-творча робота по збору творів і формуванню колекції музею, розробці індивідуального проекту та будівництву спеціального приміщення. Не один рік присвятив Й.Д. Буханчук збору творів мистецтв. Загалом ним було зібрано і передано в дар музею 600 експонатів. На його прохання багато художників-ентузіастів з різних міст країни, поставивши за мету наблизити мистецтво до сільського жителя, передавали в дар музею свої роботи. Цінним придбанням були 30 творів, переданих Академією мистецтв СРСР зі своїх фондів. В подальшому музей поповнювався творами, переданими з державних фондів Міністерства культури СРСР і УРСР, Спілок художників СРСР і України, Москви, Ленінграда. За короткий термін колекція музею виросла до 2500 творів-оригіналів.

Індивідуальний проект приміщення був виконаний творчою групою студентів Ленінградського інституту ім. І. Рєпіна із залученням спеціалістів ленінградських проектних організацій. Керівником проекту став народний архітектор СРСР професор І.І. Фомін, головним архітектором М.Ю. Сєверов.

У серпні 1974 року відбулось відкриття музею в коридорах Студенецької середньої школи, а в 1975 р. йому присвоєно звання "народного". У 1984 р. завершено будівництво приміщення музею в с. Кмитів, і в 1985 р. експозиція музею зустріла перших відвідувачів. У 1986 р. Постановою Ради Міністрів УРСР він перейменований в Державний музей радянського образотворчого мистецтва.

Просторі зали музею, яскраве денне освітлення, що ллється зі світових ліхтарів даху приміщення - зачаровують і допомагають зустрічі з дивовижним світом мистецтва. Тут все дихає гармонією та красою. З року в рік колекція музею поповнюється за рахунок нових надходжень українських майстрів. Нині вона нараховує понад 3000 експонатів.

Музей знайомить з творчістю художників різних поколінь. Поряд з роботами видатних майстрів, чиї імена ввійшли в історію радянської культури, демонструються твори талановитих митців молодшого покоління. Гордістю музею стали роботи живописців: Є. Мойсеєнка, С. Чуйкова, В. Орешнікова, Ю. Кугача, А. Осипова, Ю. Подляського, В. Коненка, Д. Налбандяна (…),скульпторів: К. Білашової, Л. Буківського, В. Горєвого, А. Куща та ін.

Музейне зібрання дає можливість також ознайомитись з оригінальними творами представників різних національних шкіл мистецтва. 700 творів живопису, графіки, скульптури декоративно-ужиткового мистецтва склали постійну експозицію, яка розгорнута в семи залах на площі 1500 кв.м. Крім цього, постійно у трьох виставкових залах музею працюють нові тематичні експозиції.Наукові співробітники музею проводять екскурсії, читають лекції на теми образотворчого мистецтва, а також організовують пересувні художні виставки.Музей надає експозиційну площу для персональних виставок художникам, скульпторам, майстрам декоративно-ужиткового мистецтва.

Кмитівський музей є справжньою перлиною не лише села, а й області. Кожен, хто огляне його експозицію, отримає естетичну насолоду й емоційний заряд.

Музей працює щоденно, крім понеділка з 10.00 до 17.30.


Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив

Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив

Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив


Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив


Ось такі твори сучасного українського "пострадянського коптіння" представляються на виставці поруч з радянським образотворчим мистецтвом...

Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
Ажіотаж навколо Кмитівського музею має й позитив
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...