» » Візит уніатів до Ватікану невдався


Візит уніатів до Ватікану невдався

12-08-2019, 10:14
Переглядів 111
Візит уніатів до Ватікану невдався
Діяльність Української Греко-Католицької Церкви викликає велику стурбовансть серед українців. Зрадивши істинну Православну віру кілька віків назад і перейшовши під руку католицизму, нинішня УГКЦ продовжує сіяти розбрат серед українців через різні “майдани” і “євроустремління” та брати участь у провокаціях проти Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм. Навіть Папа Римський не сприймає таку позицію церкви, яка загубилася десь між православ’ям та католицизмом. Саме про це свідчить недавній візит настоятелів УГКЦ до Ватікану. Цей вояж, безумовно, виявився провальним: статус патріархату для УГКЦ так і залишається лише мрією, а Папа взагалі наказав українським уніатам єднатися зі своїм народом і не сіяти ворожнечу. Як бачимо, зрадників ніколи і ніде не поважають. Тим більше, що греко-католиками були, наприклад, і Бандера, і порошенковий прихвостень Парубій - особи, які навіки сплюндрували Україну в очах світової спільноти.

У Ватикані вперше відбулася дводенна (5-6 липня) зустріч папи Римського із проводом УГКЦ та очільниками окремих дикастерій Римської курії на тему ситуації в Україні. На думку спостерігачів, це був той випадок, коли формат розмови став важливішим за її зміст. Конкретних підсумків такого широкого спілкування наразі не повідомляють. Прес-служба Ватикану зазначає, що «подібні зустрічі можуть продовжуватися з метою гармонійного розвитку УГКЦ». Єдиним конкретним результатом можна вважати звернення папи до глави церкви, її постійного синоду і митрополитів УГКЦ.

Напередодні неординарної зустрічі у Ватикані керівництво УГКЦ заявляло про обговорення багатьох питань без табу стосовно суспільно-політичної, гуманітарної і релігійної ситуації в Україні. За даними преси, однією із провідних мала бути тема про визнання статусу патріархату УГКЦ. Як зауважив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук), вони просять папу про це на кожній зустрічі.

«Ми робимо усе для того, щоб функціонувати як патріарша церква, а питання визнання належить до рішення Вселенського архієрея, і ми поважаємо свободу його рішення», – додав блаженніший Святослав в одному з інтерв’ю напередодні зустрічі.


«Патріархат – це мрія»

У римській Апостольській столиці надали великого значення розмові з проводом українських греко-католиків, та вважають предметний розгляд питання про патріархат не на часі, констатують ватиканські оглядачі.

«Це мрія греко-католиків (отримання статусу патріархату). Але ця зустріч – лише проміжний етап для того, щоб у майбутньому отримати щось дійсно велике. Нині УГКЦ має дуже сприятливу нагоду відкрито говорити з папою. З боку папи це стало демонстрацією великої довіри до УГКЦ, він усе керівництво запросив до розмови, не лише блаженнішого Шевчука. Це – не просто дипломатичний сигнал. Папа запросив усіх очільників УКГЦ говорити про українську ситуацію, чого досі не було. Але це – приватна зустріч, і ми не дізнаємося особливих подробиць про зміст розмови», – сказав Радіо Свобода Андреа Ґальярдуччі, оглядач видання Catholic News Agency.

Експерт зауважує, що на нинішньому етапі дуже завчасно сподіватися і на визнання патріаршого устрою церкви, і на візит папи Франциска до України. За складної геополітичної та релігійної ситуації Ватикан не буде робити рішучих кроків. Йдеться насамперед про гостре військове протистояння між Україною й Росією, назрівання внутрішнього розколу у новоствореній Православній церкві України і розрив між РПЦ та Константинопольським патріархатом через надання томосу ПЦУ.


Недоліки української дипломатії?

Такої думки дотримуються в Італії і окремі представники греко-католицького духовенства.Та головною перепоною у просуванні українського питання у Ватикані вважають Москву і відповідно РПЦ, але не тільки. Поширена думка, що бракує також активної дипломатичної роботи з боку української держави.

«Українська держава мала би більше підтримувати УГКЦ. Чільні представники РПЦ приїздять без запрошень до Ватикану, за нашими спинами проводяться зустрічі, домовленості якісь, а наша слабка дипломатія, передусім з боку держави України, не встигає на це реагувати», – сказав Радіо Свобода представник греко-католиків, конфіденційне джерело.

«УГКЦ, зі свого боку, дуже актуалізує увагу на колишніх стражданнях церкви, її важкій історії. Це добре, але це наша чеснота, ми демонструємо відданість папі – та це не аргумент боротьби за визнання. Треба ці питання ще дуже досліджувати, виробляти стратегію наближення до Апостольської столиці, бо ми маємо всередині Ватикану багато ворогів. Треба вести роботу знизу і з’ясовувати, коли і за яких умов УГКЦ може отримати патріархат», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.

Він називає дуже позитивним факт тісного діалогу папи Римського з ієрархами УГКЦ, однак старань лише греко-католиків, на його переконання, не достатньо. Священник-науковець, з яким спілкувалося Радіо Свобода, вважає, що протягом майже 30 років незалежності Україна не змогла переконати ні Європу, ні Ватикан у тому, що є серйозним, надійним партнером.


Слово Папи

На початку зустрічі 5 липня папа Франциск звернувся зі словом підтримки та настанови до провідників Української греко-католицької церкви, яких він запросив на «братерський обмін думками». У своєму зверненні понтифік практично оголосив план дій для найбільшої східної католицької церкви, що об’єднує понад 5,5 мільйонів вірян у світі. Мандат від глави Апостольської столиці зводиться, по суті, до двох речей: нести християнську надію у конфліктних ситуаціях та розвивати синодальність (внутрішній діалог і єдність) церкви.

Папа насамперед говорив про важку й делікатну ситуацію, яку 5 років переживає Україна, та конфлікт, «обтяжений пропагандистськими фальсифікаціями і різнорідними маніпуляціями зі спробою втягнути релігійний аспект».

Він сказав про «гібридний» конфлікт, в якому «найслабші та найменші платять високу ціну». Вкотре засвідчивши близькість до українців, папа Берґольйо згадав про свого вчителя владику Степана Чміля та про те, що починає і закінчує день «по-українськи»: молиться перед іконкою Богородиці, яку подарував йому верховний архиєпископ Святослав Шевчук.


«Нести надію і єднатися»

У чому полягає завдання церкви в конфліктних ситуаціях? Передусім, говорить Франциск, слід «давати свідчення християнської надії». На його думку, «у важкі хвилини, ще більше, ніж у хвилини миру, пріоритетом для віруючих є перебувати в єдності з Ісусом, нашою надією».

Як приклад такої єдності і надії папа згадав мучеників УГКЦ, «які горнучись лише до Господа Ісуса, відкинули логіку світу, згідно з якою насильством відповідають на насильство, написали своїм життям найсвітліші сторінки віри: вони є плідним засівом християнської надії». Папа заохотив присутніх мати пріоритетом у своїй діяльності молитву, духовне життя та бути близькими до «брата, який страждає».

Наступний важливий момент у зверненні папи стосується синодальності. «Не вистачить мати Синод. Слід бути синодом. Церква потребує живого діалогу пастирів між собою та між пастирями й вірними», – зазначив папа Римський Франциск. Він зауважив, що УГКЦ має чітке синодальне вираження, тобто є зібрання Синоду єпископів, але йдеться про щоденний синод (обмін думками і досвідом), «щоб прямувати вперед разом не лише з тими, хто думає так само, бо це легко, але з усіма віруючими в Ісуса». Синодальність – це також долучати і вислуховувати мирян як повноправних членів церкви, додав понтифік.

Наталка Кудрик, “Радіо Свобода”
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...