» » Левківський піп пішов у розкол


Левківський піп пішов у розкол

15-03-2019, 07:09
Переглядів 336
Левківський піп пішов у розкол
2 березня 2019 року в селі Левків порошенкові агітатори, всупереч нормам чинного українського законодавства, провели так звані "збори Громади" - як було нашкрябано на їхніх листівках. Ні за юридичними нормами, ні за мізерною кількістю учасників тих "зборів", те збіговисько не відповідали високому статусу зборів територіальної громади, яка налічує шість тисяч мешканців. Тим більше, що ні сільський голова, ні сільрада, до цього ніякого відношення не мали. Як бачимо, фальсифікації організаторів цього дійства почалися ще до його початку.

Але ж брехати, фальсифікувати та сіяти ненависть та розбрат серед людей - є лейтмотивом передвиборчої кампанії "вічно тверезого" Гаранта, тому його прихвостні на місцях притримуються саме цих методів передвиборчої боротьби. У Левкові, зокрема, вони вирішили під вивіскою "зборів" територіальної громади провести ще й "збори" релігійної православної громади, до якої вони ніякого відношення не мають.


У Левкові порошенкові агітатори діяли за тим само сценарієм, що написаний у центральному штабі Петруся-офшорника, і опробованим у інших селах, де все починалося з брехні. Левківські активісти також не відзначилися оригінальністю і також почали звинувачувати парафіян УПЦ в тому, що Церква нібито "перераховує церковні гроші на Москву і фінансує війну на Донбасі", хоча, знову ж таки, жодного доказу надано не було.

Один з віруючих жителів села відповів, що подібні звинувачення - відверта брехня, після чого розгорілася суперечка, в ході якої прихильники ПЦУ стали ображати парафіян канонічної Церкви.

Ось як подав подальший розвиток подій на тому збіговиську Сайт православних журналістів:

"За словами очевидців, найактивніше нападав на представників релігійної громади місцевий фермер Валерій Колосовський, який назвав парафіян Свято-Преображенського храму "тупою біомасою" і "кацапами". Він заявив, що ті його односельці, які ходять в храм УПЦ, не є українцями.

Колосовський також зажадав "замінити цього московського попа на якогось іншого, а самого протоієрея Михаїла обізвав "никодимчиком" - за ім'ям правлячого архієрея Житомирської єпархії, розповіли свідки інциденту.

Жителі села відзначили, що Колосовський створює робочі місця для жителів села, однак при цьому він дозволяв собі й ображати тих самих своїх односельців і нерідко називав їх "тупою сірою масою, яка не знає законів". Ні він, ні його сім'я не є парафіянами Свято-Преображенського храму, звернули увагу місцеві жителі. Незважаючи на це, дружина фермера Любов Колосовська також активно брала участь у зборах і навіть вела протокол.

Присутні на зборах співробітники поліції на прохання Колосовського періодично відводили вбік парафіян канонічної Церкви, щоб ті, за словами самого фермера, "менше чавкали", зазначили свідки інциденту.

Члени релігійної громади запитали у працівників правоохоронних органів, чому всупереч законодавству України рішення про переведення храму УПЦ в іншу конфесію вирішують на зборах територіальної громади. Представники правоохоронних органів це питання проігнорували.

Підсумком зборів стало голосування, на якому, всупереч нормам українського законодавства, територіальна громада прийняла рішення про "перехід" Свято-Преображенського храму під юрисдикцію ПЦУ.

"Чому ви вирішуєте за храм?" - це питання одного з парафіян церкви, як і рішення самої релігійної громади не міняти свою церковну юрисдикцію, учасники незаконного голосування повністю проігнорували.

Редакція СПЖ нагадує, що у разі порушення прав єпископату, духовенства, мирян і установ Української Православної Церкви (перешкоджання звершенню богослужінь, захоплення храмів, вчинення провокацій і тиску, погрози тощо) необхідно негайно звернутися в Юридичний відділ УПЦ за телефоном: 097-537-55-96".


Так і не вплинуло б те збіговисько у центрі села Левків на його подальше життя (як це сталося в інших селах) і від нього залишився б нічого не вартий “протокол”, якби сам місцевий священик не подався у розкол. Як з’ясувалося, найслабкішим місцем у протистоянні між істинним православ'ям та прихильниками "турецького попа" у Левкові, виявився … настоятель Свято-Преображенського храму протоієрей Михайло Гальчишака, який підтвердив у телефонній розмові з редакцією "Сільського життя" про свій перехід до ПЦУ.

То ж, левківський православний храм, збудований ще у далекому 1862 році, за свою півторавікову історію такої ганьби ще не знав!

Його настоятелі пережили оскаженілі більшовицькі гоніння, нацистську окупацію, ризикували своїм життям, несучи Слово Боже у страшні часи глумління над церквою та народом різною бісовською владою, але ніхто з них не зрадив ІСТИННІЙ ВІРІ та своїй КАНОНІЧНІЙ ЦЕРКВІ.

І от сталося лихо - протоієрей пішов на страшний гріх, зрадивши її і подавшись до невизнаної жодною помісною церквою світу, створеної для передвиборчої агітації Порошенка - рабськи залежної від "турецького попа" ПЦУ, яка створена за вказівкою американського посольства для розколу в українському суспільстві та церковному середовищі, бо єдності нашого народу заокеанські господарі Пороха, як і він сам, бояться, мов чорт ладана.

Що тут скажеш? Бог суддя зраднику і грішнику.

Про "тридцять срібляників" говорити не варто, бо в Левкові та районі розмови йдуть про значно більшу суму, яка була нібито виплачена йому. Так це чи ні, сказати важко, може колись ми і дізнаємося істину. В усякому разі "новоявленому Іуді" все одно доведеться відповідати на СУДІ БОЖОМУ. Хоча анафема, скоріш за все, на нього очікує, ще у житті земному.

Як би там не було, а благочинний Житомирського районного округу вже забрав у розкольника Михайла Гальчишаки миро (в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини) і антимінст (посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах, на антимінсі звершується під час св. Літургії таїнство Євхаристії, без антимінса не можна служити св. Літургію). То ж він вже не може правити літургію та хрестити - за кононами істинної православної церкви.

До речі, на відміну від Української Православної Церкви, ПЦУ настільки безправна, що навіть варити своє миро не має права. Його вона повинна купляти у "турецького попа". Як кажуть, нічого особистого - бізнес є бізнес. Тим більше, коли цю схему створив олігарх № 1 України.

Наостанок варто згадати про основну дійову особу антицерковного шабашу у Левкові. Це - місцевий бізнесмен Валерій Колосовський, який за роки "незалежності" ніколи не навідувався до істинної УПЦ, а визнавав лише наскрізь заполітизовану неканонічну УПЦ Київського Патріархату, яку Порошенко прикрив як непотріб.

Пан Колосовський обіцяв місцевому люду "райське життя" у 1991 році, коли агітував за "незалежність" України й вихід з Радянського Союзу. Та замість обіцяного "раю" народ отримав "страшні 90-ті роки". Ледь оговтавшись від них, ми побачили чергову провокацію від подібних "колосовських" - у вигляді "помаранчевої революції", виконану на гроші американського посопьства.

Дорвавшись на тій авантюрній хвилі до посади голови Житомирської РДА, він став політичним банкрутом, як і його вождь - "народний президент" Ющенко. І в окремо взятому Житомирському районі пан Колосовський "раю" також не побудував, засвітившись у кількох земельних оборудках, а працівники його райдержадміністрації - у корупції. При цьому для свого сільсгосппідприємства "Сонячний пагорб" Колосовський повирішував всі потрібні питання, привласнивши приміщення та землі, колишнього колгоспу, про що добре може розповісти фермер з Клітчина Тарасюк.

За часів регіоналів пан Колосівський сидів тихесенько, мов миша за віником, щоб ніхто не згадав про його "помаранчеву діяльність". Кажуть, лікувався за кордоном. І от знову сплив, як бачимо - не тоне. Тепер він вже обіцяє "рай" від "турецького попа", забувши про УПЦ КП, яка використовувалася подібними діячами лише як інструмент у політичній грі.

У антицерковному шабаші 2 березня в Левкові він не лише грав "основну скрипку" і, за потурання поліції, ображав істинно віруючих, а й доручив своїй дружині, керівниці "Сонячного пагорба", яка до того також ігнорувала УПЦ, вести "протокол" "зборів". Відповідно на цю "виставу" були підтягнуті працівники вище зазначеного підприємства - “тупа біомаса”, як він сам їх назвав. То ж, демократія та свобода віросповідання на американський кшталт і по-колосовськи - в дії.

Виникає запитання: чи вдасться пересидіти "за віником" пану Колосовському і при новій владі і не відповісти за злочин проти істинної віри? Навряд чи. Образа істинної церкви та місцевого люду марно не проходять. Мабуть, знову доведеться їхати на лікування за кордон. Амінь.

Будьте з нами - передплачуйте "Сільське життя". Бо ж далі буде ще цікавіше.

Богдан Стріха

P.S. Якщо комусь не сподобається різка тональність подібних публікацій, то не суйте свою брудну душу, христопродавці, у справи святої істинної православної віри.


“Істинна віра”
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...