» » 19 січня - Водохреща або Йордан


19 січня - Водохреща або Йордан

19-01-2019, 07:03
Переглядів 245
19 січня - Водохреща або Йордан
Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: "А той третій празник - Святе Водохреща". Хрещення Господнє - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні християни відзначають його 19 січня.
Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята - Богоявлення. Православні вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець - в голосі, Син Божий - у плоті, Дух Святий - у вигляді голуба.


Обряд Водохреща та свячена йорданська вода

Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться - невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода - цілюща; вона зберігалась у "знаючих" селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Ще за тиждень перед Водохрещам колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі - "спеціалісти" прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою. Біля хреста будували - теж з льоду - престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок - "царські врата".

Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає "Голос Господній...", за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком - народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів.

На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.
Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: "Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...", а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над "Йорданню".

Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на "Йордан" кіньми - чи то верхи, чи то саньми - набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней - "щоб хвороби не боялися та міцніші були".

Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини.

Потім в ополонці можна купатися, змиваючи гріхи і заряджаючись здоров'ям на рік.

Увечері 18 січня у дворах храмів тягнуться довгі черги за святою водою. Якщо людина з якоїсь причини не може піти на службу, можна взяти просту воду зі звичайної водойми в водохресну ніч. Їй теж приписують цілющу дію, хоча святою таку воду не можна вважати.

19 січня, з опівночі до опівночі, вода набуває чудових властивостей і зберігає їх протягом року. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми і будинки. Хрещенській воді приписують здатність очищати і лікувати хвороби тіла і душі, змивати накопичений емоційний та психологічний негатив.

Приймати її як ліки потрібно з ранку натщесерце, по ложечці. Багато богословів і святі називали освячену воду кращим засобом від усіх духовних і тілесних недуг.

Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло помагає, яке є на багатьох хрестах у священиків.

До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина "оновлюється" для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також усіх предметів, які використовуються під час богослужіння.

Вечеря і "голодна кутя"

Напередодні Водохреща, 18 січня, віруючі протягом дня постять, а ввечері відзначають другий Святий Вечір - водохресний святвечір, або, як в народі кажуть, "Голодну кутю". Голодною вона називається тому, що з ранку все встигає зголодніти.

Вся сім'я, як і в різдвяний Святвечір, збирається за столом. Пісне Меню: смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутя та узвар.

Перед тим, як почати вечерю, господар будинку за традицією брав ложку куті, підходив до вікна і запрошував мороз скуштувати частування, примовляючи: "Раз мороз не йде в дім, хай не йде і на врожай!".

Діти теж закликали мороз на всі лади, припадаючи до вікон. Але потім притихали: за вечерею належить вести спокійні розмови і не шуміти.

Залишки куті в селі було прийнято віддавати курям, а в окремий горщик складали по три ложки кожної страви зі святкового столу. З цього горщика повинен був їсти той, хто останнім на Водохреща повертався додому з річки. Суміш млинців з варениками і рибою, мабуть, була не дуже смачною, тому всі намагалися повернутися якомога швидше.

Йорданські традиції

Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат...

Поки мати або старша дочка подасть на стіл обідати, батько бере з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочить їх у свяченій воді і кропить все в хаті та в господарстві; потім бере ще крейду і пише хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина.

Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреща вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.
По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в "йорданській воді" - "щоб були рожеві лиця".

Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня - в п'ятницю, четвер і т. д. - треба сіяти ярову пшеницю: "вродить, як гай!"
Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами - у хлібі буде багато "сажки" (зони).
Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати - ні в хаті, ні в дворі, бо "буде пожежа"; ввечері ж на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.

У той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну протягом цілого тижня після Водохреща - "щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів".

Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися - "щоб лиця красні були".
Якщо перед обідом на Водохреща господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руку з тіста, не обтирає її, а йде в сад і обв'язує яблуневе дерево соломою, примовляючи: "Щоби сь на той рік родили яблука такі добрі і м'які, як тісто". Цікаво, що в західній Англії в дні Різдва Христового господині йдуть у сад і вклоняються яблуням, щоб ці дерева в наступному році щедро родили.

На колишній Гетьманщині парубоцтво мало такий звичай: по обіді на Водохреща сходилися на льоду хлопці з двох сусідніх сіл або двох "кутків" того самого села і билися навкулачки - хто кого переможе! Переможці забирали собі "орден" - хрест, вирубаний на льоду.

На Полтавщині був колись звичай на Водохреща вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили "йорданською" водою - "щоб здорові і слухняні були".

У цей день колядники приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками.

За таке привітання господар обдаровував, а щедрівники, дякуючи господареві, казали: "Що ми казали, аби так воно і сталося - і вам, і нам, і сему щасливому двору, і всему миру посполу. Най у вас святиться, веселиться, святая йорданськая водиця, як нині, і в рік, і від року в рік, і на цілий вік. Дай, Боже!"
Як бачимо, "Йордан" або Водохреща - це чисто християнський звичай, що прийшов до нас в Україну разом із християнством і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу.

А опісля...

Наступного після Водохреща дня (20 січня) люди справляли "посвятки" - тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Остаточно роздавались тваринам ритуальні продукти з покуті й планувалась робота по господарству. Господині діставали свої починки (полотно, нитки й ін.), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, "щоб лихий ниток не плутав". З посвяток (20 січня) вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята ("бо вода не посвячена"). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.
Після Йордану наступали кількатижневі м'ясниці, під час яких ще можна справляти весілля і співати пісень. Після м'ясниць наступає найсуворіший Великий піст. Про нього кажуть так: "Великий піст усім притисне хвіст".

І ще кілька народних прикмет на Водохреща

Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито, на півдні - просо, на півночі - гречка.
Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.
На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.
Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.
Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.
Коли на Водохреща випав повний місяць - бути великій воді.
Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.
Йде лапатий сніг - на врожай.
Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.
На Водохреща день теплий - буде хліб темний.

19 січня - Водохреща або Йордан
19 січня - Водохреща або Йордан
19 січня - Водохреща або Йордан
19 січня - Водохреща або Йордан


dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...