» » Як розвиваються культурні заклади на селі?


Як розвиваються культурні заклади на селі?

23-02-2018, 12:17
Переглядів 359
Як розвиваються культурні заклади на селі?
Сільські заклади культури є тим осередком, де людина має можливість раціонально проводити свій вільний час, розвивати свої таланти, культурно відпочивати, отримувати естетичну насолоду.

Нині культура в наших селах, попри значні вклади з бюджету на покращення матеріальної бази, багато в чому, тримається на ентузіазмі працівників та любові до мистецтва, адже іншого пояснення того, що люди перебувають у деяких холодних Будинках культури цілими днями за такі невисокі зарплати, - немає. Якщо, звичайно, не враховувати того, що дефіцит робочих місць на селі змушує людей триматися за будь-яку роботу, навіть на шкоду своєму здоров'ю.


Відсутність опалення в закладах культури - чи не найболючіша проблема у працівників цієї сфери. Більшість осередків культури були зведені ще за радянських часів. Їх будували з великим розмахом та надією на те, що села будуть процвітати, багатіти, населення збільшуватись, потреба у закладах існуватиме. Але, на превеликий жаль, цього не сталося.

У 90-ті роки та на початку 2000-х Будинками культури мало хто опікувався, ремонти не робилися, все приходило у незадовільний стан, матеріально-технічна база застарівала. Якщо ж стіни будувалися з розрахунком на декілька десятиліть вперед, то дахи з часом почали протікати. Виникли проблеми з мокрими стінами, стелею, з'явилася сирість та цвіль. Для повної реконструкції БК потрібні були захмарні гроші, яких постійно в державі не вистачало.

Та й безгосподарність на місцях теж проявлялася досить часто: іноді, замість того, щоб замінити (чи навіть підсунути) одну шиферину, директор Будинку культури чи сільський голова роками бідкався (та й зараз бідкаються), що дах протікає і просили з бюджету значні суми на повне перекриття та ще й на ремонт вже всередині. І немає кому тут навести лад.

І все ж, кошти з районного та сільських бюджетів в останні роки значними потоками пішли на розвиток сільської культури. У населених пунктах Житомирського району, видно позитивні зрушення у цьому напрямку. Зрозуміло, що одразу всі проблеми вирішити неможливо, тому приміщення реконструюються поступово.
Як розвиваються культурні заклади на селі?
Як розвиваються культурні заклади на селі?
Як розвиваються культурні заклади на селі?


х х х х х х х

Будинок культури села Миролюбівка побудований колись могутнім колгоспом-мільйонером "Комунар" у 1966 році. Ця дата викарбувана на фасаді під самим дахом культурного храму села. Понад півстоліття тут проводяться різного роду заходи. Нещодавно нагальною проблемою БК був старий дах, який у сезон дощів пропускав вологу всередину. У 2017 році за рахунок державної субвенції вдалося повністю замінити покрівлю приміщення - новий металопрофіль не лише зняв проблему протікання, а й став окрасою самого будинку. Реконструкція обійшлася у понад 500 тисяч гривень.
Як розвиваються культурні заклади на селі?
Як розвиваються культурні заклади на селі?

Крім того, оновлення відбулися і зсередини. Замінено підлогу, дерев'яні панелі на стінах у актовій залі, на що витрачено близько 50 тисяч гривень. За сприяння депутата Житомирської районної ради Людмили Фещук повністю відремонтували хореографічний клас, а це - 145 тисяч гривень з районного бюджету. Також вдалося придбати нове взуття для занять на 19 тисяч гривень. Не стоїть осторонь проблем і Миролюбівська сільська рада. За рахунок місцевого бюджету у кабінеті директора Будинку культури оновилися меблі. Нещодавно тут з'явилася мережа інтернет, придбано новий ноутбук.

Та, попри все, великою проблемою миролюбівського БК залишається відсутність опалення. За словами директора культурного осередка Миролюбівки Ольги Павленко (на фото вона з секретарем сільради Людмилою Вітюк), зима цього року, хоч і не лютує сильними морозами, та все ж, бувало, що в приміщенні термометр показував до мінус десяти. Є надія, що незабаром реконструюють і зовнішні стіни закладу, що надасть йому більше естетичної привабливості.

І все ж, попри всі складнощі, у місцевому Будинку культури функціонує вокальний, хореографічний, драматичний гуртки та гурток художнього слова. То ж культура тут розвивається в ногу з часом.

х х х х х х х

Будинок культури села Ліщин теж родом із радянських часів. Дата його заснування теж донедавна була зафіксована на фасаді - 1961 рік. Тепер ззовні культурний скарб села зазнає ремонту. Незабаром завершиться зовнішнє оздоблення, а поки - проходять роботи з термосанації.

За площею БК села Ліщин достатньо великий. Тому і проблем вистачає.

Болючою темою залишається дах та відсутність опалення, необхідність ремонту кімнат та зали. Свого часу тут були встановлені конвектори, які обігрівали б приміщення. Та вся проблема у коштах.

Наразі директор Будинку культури Ольга Шиманська сподівається, що найближчим часом відновиться газове опалення.

Все ж, що не говори, а масове встановлення твердопаливних котлів на бюджетних об'єктах відбувається на догоду політичним амбіціям нинішніх керманичів та на радість розпорядникам бюджетних коштів, які "під шумок" отримують справно свої "відкати". А для освітян, медиків чи працівників культури експлуатація твердопаливних котлів додає чималих труднощів - від забезпечення дровами до п'янства кочегарів. Газові ж котли - це зовсім інша річ: включив і забув.

Незважаючи на труднощі, майже кожного свята радують ліщинців та гостей вокальна група "Ліщинонька" та дитячий вокальний гурт "Т-формат". До того ж тут існує спортивний клуб східних єдиноборств, який відвідує два десятки бажаючих, та спортивний ринг для боксу. Спонсорську допомогу у придбанні костюмів для учасників художньої самодіяльності надають місцеві підприємці: Олег Мазур, директор СТОВ "Ліщинське", Василь Давидчук, директор агрофірми "Відродження". Щоп'ятниці та суботи в БК проходять дискотеки. Всього за 5 гривень можна потанцювати під улюблену музику.

На сьогодні сфера культури, як ніколи, потребує підтримки, адже не вистачає коштів на першочергове, не кажучи вже про апаратуру чи костюми. Хотілося б вірити, що культура на шляху до відродження, адже це духовне надбання нашого народу, наші звичаї і традиції. Для нас це безцінний скарб, який потрібно передати нащадкам.

Світлана Північна
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...