» » Березівському НРЦ - 70 років!


Березівському НРЦ - 70 років!

18-12-2017, 13:34
Переглядів 167
Березівському НРЦ - 70 років!
У приміщенні клубу Березівського навчально-реабілітаційного центру, що в Житомирському районі, яблуку ніде впасти. Сюди завітали ветерани педагогічної ниви, які часточку свого серця і душі віддавали глухим і слабочуючим дітям. Адже рідній школі – 70.

До цієї поважної дати учні і педагоги Центру готувалися заздалегідь. Майже протягом двох місяців тривав загальношкільний літературно – краєзнавчий проект « Спогадів хвилина дорога». За цей час учні разом із вчителями і вихователями вивчали історію створення школи, проводили цікаві зустрічі із вчителями – ветеранами, які довгий час працювали в школі, брали у них інтерв‘ю, робили світлини і відео зйомки, учні старших класів писали твори про рідну школу. Така цікава дослідницька робота захопила школярів. А кінцевим продуктом проекту стало створення кінострічки «Рідній школі – 70» та виготовлення посібника «Пам’ять… Пам’ять…Пам’ять…»

Під час роботи над проектом слабочуючі учні відвідали обласний архів і натрапили на Постанову виконкому Житомирської обласної ради депутатів трудящих, у якій було визначено мережу спецбудинків в області на 1947 рік. У переліку – Березівський спец будинок у Житомирському районі. З того часу і починається відлік історії нашої школи. Саме сюди, з розформованого в Радомишлі дитячого будинку для сиріт, перевели вихованців до Березівки і розмістили у приміщенні будинку, який своєю архітектурою вирізнявся серед інших споруд села.

Діти також дізналися про історію будинку, в якому розмістилася на той час школа. Іван Арндт , представник німецького роду, ( 19 ст.) вирішив назавжди оселитися на Поліссі. Арндтам подобалось тут все: природа, працьовиті люди, благодатна можливість ведення господарства. Іван Арндт побудував у Березівці для сестри Кароліни будинок, який і став потім школою для дітей – сиріт у голодному і холодному 1947 році.

Гортаючи альбоми, вихованці Центру знайомилися з тими вчителями, які створювали умови для навчання і проживання дітей. Важкі то були часи: не вистачало зошитів, підручників, зміни одягу, учні самі носили воду, рубали дрова, прибирали приміщення.

Минали роки… У школі створився колектив однодумців, яких об’єднувало бажання навчити глухих дітей читати, писати, спілкуватися дактильно – жестовою мовою, формувати словесне мовлення. А невдовзі з ініціативи адміністрації школи та за підтримки обласного відділу освіти було побудовано трьохповерховий спальний корпус, а згодом – спортзал та їдальню. Для слабочуючих дітей спортзал став місцем для загартування свого здоров’я. Особливо любили діти грати у волейбол. У спортзал приходили вихованці, які, крім вад слуху, мали ще проблеми із здоров’ям. При підтримці вчителів фізкультури Глабчука Василя Андрійовича, Краснощокова Олександра Олександровича діти перемагали труднощі і крок за кроком наближалися до перемог над собою, хворобами. Заняття спортом стало необхідністю для багатьох дітей і одним із головних завдань педагогів колективу школи.

А сходинки до Олімпу почали закладатися ще з 1984 року, коли волейбольна команда хлопчиків і дівчаток були постійними призерами Всеукраїнської олімпіади «Повір у себе».Про рівень підготовки висококласних спортсменів у нашій школі стало відомо за межами країни. Збірна команда України з волейболу формувалася з випускників нашої школи: Помінчука Олександра, Цимовського Єгора, Завірюхи Ігоря, Дейнеки Леоніда, Розбіцького Віктора, Будзінського Романа, Дем’янчука Сергія, Антонюка Олега, Ренькаса Дмитра. І ось незабутні перемоги на Дефлімпійських іграх 2005, 2009, 2013, 2017 років. Школа виховала 7 Заслужених майстрів спорту, 8 майстрів спорту міжнародного класу, більше 120 чемпіонів України, 16 чемпіонів Європи, 14 чемпіонів світу, 12 дефлімпійських чемпіонів з волейболу. 8 спортсменів відзначено державними нагородами (орденами княгині Ольги, Данила Галицького, орденами «За заслуги»).

За повсякденними турботами і клопотами не помічаєш, як невпинно спливає час. Здається, що все це було недавно, а минуло вже 70 літ. Життя продовжується, історію творять учні та педагоги своєю щоденною невтомною працею, добрими справами, залишаючи після себе незабутній слід.


Роки минають, йдуть у віковіччя.
Лише безсмертя служить недарма.
Так хочеться відсвяткувати ще й сторіччя
У рідній школі, з друзями всіма!



Людмила Яскевич, вчитель української мови та літератури Центру

Березівському НРЦ - 70 років!
Березівському НРЦ - 70 років!
Березівському НРЦ - 70 років!
Березівському НРЦ - 70 років!
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...