Сільске життя > Друк > Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Сільске життя > Головна, Новини > Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги

Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги


14-05-2019, 09:16. Автор: ivanovskiy2013
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Зателефонував нещодавно знайомий - знаєте, каже, вийшов президентський указ про відзначення Дня Перемоги. Це вперше за останні роки. Чи не могли б ви висвітлити його на шпальтах газети?

Я здивувався: кончений алкаш і збанкрутілий фюрер видав указ про відзначення Дня Перемоги? Після довгого ганебного періоду відродження нацизму і нівелювання величі події 9 травня 1945 року? Та цього бути не може. Невже совість насамкінець випадково заповзла до його пропитого мозку і цей покидьок вирішив наостанок реабілітуватися перед безліч раз згвалтованим за завданням америкосів-господарів народом?

Але, коли знайшов указ Пеці в інтернеті, то ще раз переконався - горбатого лише могила виправить. І говорити про совість Вальцмана немає сенсу, бо коли той народився, то совість була у відпустці. Він взагалі не має уявлення, що це таке. Не марно ж усі п'ять років правління цього кривавого режиму, Пеця з притаманною йому вродженою жадібністю крав все, що потрапляло на очі, бо ж знав, що народ України, через свій менталітет, буде лише мовчки спостерігати за його злочинами, а господарі з Вашингтона також закриватимуть на все очі, поки він буде перетворювати "незалежну" державу на безправну колонію США та форпост протистояння зі стрімко набираючою силу Росією, як конкурента за вплив на міжнародній арені.

У цьому довелося ще раз переконатися, коли ознайомився з текстом указу цього мерзотника.


Отже, на початку квітня, мабуть, після великого перепою, або взагалі - запою, головний шоколадник країни видав указ. Але не про відзначення Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні, яку досягли страшною ціною наші батьки та діди, і яку наш народ велично відзначав протягом семи десятиліть, поки до влади на крові Небесної сотні не дорвалася банда виродків на чолі з покидьком невідомого походження та віросповідання.

Навіть сама назва документу, підготовленого "вятровичами-мерзотниками" та іншими посіпаками з цієї ж зграї, засвідчує те, що підписаний він лише для одного - продовження фальсифікації нашої славної історії, нашої Великої Перемоги, яку намагався у нас вкрасти цей наскрізь прогнилий антинародний режим протягом усього періоду правління. Причому не лише фальсифікації нашої історії, а й брудної маніпуляції суспільною свідомістю.

Назва указу звучить так: "Про відзначення у 2019 році Дня пам'яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ї річниці вигнання нацистів з України".

Для "заляпаної" порошенковими телеканалами та пресою свідомості українців це вже, можливо, звучить і нормально, але для людей старшого покоління, особливо освічених, вся фальсифікація прихвостнів цього режиму добре кидається в око.

У свій час, коли до влади дорвалася перша проамериканська "помаранчева" хунта на чолі з Ющенком, мене було звільнено з державної служби - саме через те, що відверто критикував діяльність "помаранчевих" вилупків, що дорвалися до влади на гроші американського посольства і почали трощити систему державного управління як лисиця курку, бо я заздалегідь передбачав, чим все це закінчиться. Воно так і закінчилося - крахом. Як я передбачав, як до цього передбачав крах правління Кучми, а затим так само передбачав крах режиму регіоналів, а потім й "шоколадників". Та не про мою передбачуваність зараз мова, хоча всі мої прогнози збуваються саме через високий освітній рівень та досвід державної служби, що дозволяють робити глибокий аналіз процесів у нашій державі та суспільстві, на основі якого й народжуються правдиві висновки.

Мова зараз про те, що після звільнення з обласної адміністрації я два роки навчався в аспірантурі на кафедрі філософії Житомирського держуніверситету, де значно поглибив свої знання у сфері інформаційного впливу на розвиток українського суспільства.

В тому числі, добре я розібрався й у методах маніпуляції свідомістю - індивідуальною та масовою.

І коли я прочитав лише назву "епохального" указу найбагатшого президента найбіднішої країни Європи, то відразу побачив, якими методами Парашенко зманіпулював свідомістю громадян України.

Не будемо використовувати "завумні" терміни, і основним методом, що використовувався при цьому, тому я б назвав "розмазування каші по мисці".

Як відомо, існує одна велична подія для нашого народу - День Перемоги. Але вона не подобається порошенковій хунті та її господарям з-за океану. Одним з методів маніпуляції свідомості українського народу є "розмазування" цієї події іншими - у даному випадку спеціально для цього вигаданим "днем пам'яті та примирення" та 75-річницею вигнання нацистів з України.

Тобто тепер пропонується відзначати не День Перемоги з його дійсною величчю, а з іншими датами вкупі. Зрозуміло, що значимість його у цьому випадку значно зменшується, чого й добиваються фальсифікатори історії та маніпулятори свідомістю.

Тепер давайте розберемося як обізвав відроджувач "слави" бандерівських недобитків та олігарх-казнокрад кожну з трьох подій, які він запропонував відзначати скопом.

Для чого було створювати "день пам'яті та примирення"? Що, славної дати 9 Травня для відзначення Перемоги замало? Ні, все це спеціально породжено для застосування методу маніпуляції масовою свідомістю, що має ще назву "відволікання уваги". Для цього цей "день пам'яті" й "приліплено" за день (8 травня) до Дня Перемоги. Щоб надати можливість кривавій хунті рекомендувати своїм холуям на місцях "перевести стрілки" святкування з добре знайомої народу дати 9 травня - на 8 травня, з тим, щоб поступово витравити з пам'яті народу навіть справжню дату Великої Перемоги. Особливо це ефективно діє на молодь, яку відповідним чином націлюють вчителі та працівники культури. Їм яка різниця, коли збиратися - 8 чи 9 травня? А ветеранів тієї війни залишилося замало, щоб дати рішучу відсіч фальсифікаторам історії. Цим також скористалися порошенкові прихвостні-нелюди, щоб творити свою "чорну справу".

Другу подію в указі (у тій "маніпуляційній каші") американський холуй, замість Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, обізвав "Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Як бачимо, різниця у назві величезна. Тож, давайте розберемося й у цій маніпуляції.

По-перше, цей моральний виродок записав "перемогу" з малої літери - це найбільш яскравий приклад маніпуляції події шляхом її візуального приниження. І це - відверте знущання над пам'яттю десятків мільйонів наших колишніх співвітчизників, які склали свої голови на алтар Перемоги.

Для підтвердження цього можна навести указ, підписаний Л.Кучмою у 2000 році: "Про додаткові заходи щодо відзначення 55-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

Як бачимо, оцінка подій 1941-1945 років до правління порошенкової хунти була зовсім іншою: і роки названо правильно, і Велика Вітчизняна війна звучить вірно, і Перемога з великої букви.

А знаєте чому? Бо батько Кучми загинув у лавах Червоної Армії, визволяючи радянську землю, а батько нинішнього головного покидька країни був баригою, який розкрадав народне добро.

Тому Пороху глибоко начхати на пам'ять десятків мільйонів представників усіх братніх народів Радянського Союзу, які загинули у горнилі найстрашнішої війни за всю історію людства.

Йому політтехнологи сказали, що для повторного обрання президентом варто розіграти "бандерівську карту", і він без будь-якого сумніву почав паплюжити героїв Великої Вітчизняної війни - видавати подібні укази, перейменовувати вулиці, зносити пам'ятники, возвеличувати "національних героїв", які ще у червні 1941 року оголосили себе союзниками гітлерівської Німеччини, яка залляла кров'ю всю Європу та засипала її пеплом з крематоріїв, де спалювалися противники режиму та цілі народи, яким нацисти заборонили жити на цьому світі.

То ж, мерзотник залишається мерзотником на будь-якій посаді, навіть на найвищій в державі.

По-друге. День Перемоги 9 Травня встановлений Президією Верховної Ради СРСР у 1945 році на знак переможного завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників і одержаних історичних перемог Червоної Армії.

У своєму ж указі Порох 10 разів повторив (що також є маніпуляцією свідомістю) заглавний вираз "про відзначення у 2019 році Дня пам'яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ї річниці вигнання нацистів з України", але жодного разу не згадав Велику Вітчизняну війну, Червону Армію, її воїнів-визволителів, братні народи Радянського Союзу, які доклали основних зусиль для визволення повністю окупованої Радянської України. Зате, для посилення маніпуліції, приписав сюди "борців за незалежність України у ХХ столітті та учасників антитерористичної операції", які до Великої Перемоги 9 травня 1945 року ніякого відношення не мають. Та й власних перемог теж - лише схрони та "котли". Якщо не вважати перемогою криваву різню поляків на Волині у 1943-44 роках. Але, якщо так піде далі, то вийде й указ про відзначення й цієї "перемоги".

Мені згадується 2015 рік. Вже тоді уряд "майданного щура" Яйценюка, використовуючи війну на Донбасі для прикриття своїх злочинних оборудок, проявив цинізм у питанні використання загиблих у протистоянні на Сході для своїх пропагандистських цілей. Він своїм розпорядженням наказав місцевій владі на кладовищі виділити спеціальні ряди для поховань "атошників".

Тобто вже тоді уряд розумів, що поховань у кожному населеному пункті вистачить на цілі ряди, і чим таких могил буде більше, тим краща буде можливість використовувати їх у пропаганді цієї війни. А війна цим виродкам потрібна для прикриття повних провалів у внутрішній та зовнішній політиці та розкрадання бюджетних коштів.

Але продовжимо розглядати термін "День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні", яким порохоботи-вятровичі хочуть зомбувати мізки громадян України.
Як відомо з історії, Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу, хоча я вважаю, що Друга світова війна розпочалася раніше у вересні 1938 року, коли Великобританія, Франція, Італія та гітлерівська Німеччина підписали Мюнхенський договір, результатом якого стала окупація Чехословаччини Німеччиною та тією ж Польщею, яка зараз всіляко намагається замовчати, що у свій час була таким само агресором, як і Німеччина. Та це тема окремої розмови. Закінчилася Друга світова війна 2 вересня 1945 року підписанням акту про капітуляцію Японії. Тому, з якого боку тут 9 травня 1945 року до Другої світової війни, коли це дата закінчення Великої Вітчизняної війни - відомо лише порошенковим маніпуляторам.

Інша справа, що Друга світова війна складалася з різних конфліктів - війна між нацистською Німеччиною з її сателітами проти Радянського Союзу (яка й отримала назву Велика Вітчизняна), війна на Тихому океані між США та Японією, бойові дії на Півночі Африки між Німеччиною та Італією, з однієї сторони, і Британією з США - з іншої, бойові дії США, Британії, Франції проти Німеччини у Західній Європі, битва за Атлантику тощо.

Так от, 9 травня ми відзначаємо саме Перемогу у Великій Вітчизняній війні і "приплітання" сюди Другої світової війни - це відверта маніпуляція свідомістю. Не кажучи вже про те, що в указі говориться про якийсь безликий нацизм, хоча у нього є повна назва - німецький нацизм. Цей метод в маніпуляції свідомістю називається "підтасовка фактів". І зрозуміло, чому він використаний порошенковими фальсифікаторами історії - бо ж зайве згадування німецького нацизму дуже не подобається нинішній Німеччині, як одній з господарок цього збанкрутілого режиму.

А тепер варто поговорити ще про одну подію, яку Порох згадав у своєму одному з останніх, слава Богу, указів. Мова йде про 75-ту річницю "вигнання нацистів з України".

Це дійсно визначна подія, яка відзначається вже 75-й раз. Тільки раніше вона називалася по-іншому - визволення України від фашистських загарбників. Відчуваєте різницю між "визволенням України" і "вигнанням нацистів з України"?

Перший термін більш реалістичний, бо у 1941-1943 роках Радянська Україна дійсно була повністю окупована німецькою армією, як і у 1918 році. І визволення її прийшло ззовні - від братніх народів Радянського Союзу, які воювали у лавах Червоної Армії та кували Перемогу в тилу звитяжною працею. Ще проти німецьких нацистів боролися українські партизани та підпільники, яких нинішня влада мерзотників просто "декомунізувала", а гітлерівських прислужників звеличила, зганьбивши себе навіки.

А щодо 75-ї річниці визволення України від фашистських загарбників, що святкуватиметься аж 28 жовтня, то це дійсно визначна подія, яка заслуговує на окремий указ і лише Порох підвів її до Дня Перемоги, щоб применшити обидві.

Та й зміна цього терміну показує, як цей христопродавець ладен викручуватися, аби утриматися при владі - не марно ж указ, що до вподоби "ідейним нащадкам Бандери", вийшов відразу після першого туру виборів президента і напередодні вирішального голосування. Бо ж "томосятник №1" у передвиборчій боротьбі зробив ставку на західний електорат, для чого "колошматив" Україну "бандерівщиною" аж три роки, розколовши її надовго. Зачистивши для цього інтернет, підручники, засоби масової інформації, а "рабам адмінресурсу" наказавши "цвірінькати" лише про здобутки "під приводом президента" та про різних “героїв", у яких руки по лікоть у крові.

Підтвердженням того, що Пеця є перевертнем може бути й те, що ще 28 жовтня 2014 року Порох у своєму указі "Про встановлення відзнаки Президента України - медалі "70 років визволення України від фашистських загарбників" використовує терміни "визволення України", "Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років", а вже у квітні 2019 року, щоб знову дорватися до "корита" за рахунок голосів галицького електорату вже використовує назви і дати, підготовлені "Інститутом міжнаціонального розбрату" моральних виродків-вятровичів та своїм передвиборчим штабом.

І йому глибоко начхати на події Великої Вітчизняної війни, на її період, на визволення України чи визнання нацистів, на пам'ять десятків мільйонів загиблих у тій страшній війні. Йому головне було знову отримати булаву влади, яка так казково збагачує його статки.

І слава Богу, що народу України вистачило мудрості (хай таємно, щоб ніхто не бачив) проголосувати за викид на смітник історії цієї гидоти, що знущалася над Україною протягом п'яти років.

Невже й після цього у "рабів адміністративного ресурсу" вистачить цинізму використовувати "теоретичні здобутки" фальсифікаторів історії та маніпуляторів свідомістю під час відзначення величної дати - День ПЕРЕМОГИ у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років?

Це запитання, перш за все, до вас - вчителі та вихователі, працівники культури, посадовці органів місцевого самоврядування. Бо ж ви і є інструментом втілення в життя усіх методів маніпуляції свідомістю, що напрацьовані зграєю порохоботів-мерзотників. Перестаньте бути безмовними рабами адміністративного ресурсу, згадайте, що за своїм соціальним статусом ви належите до місцевої еліти, яка має захищати інтереси своїх громад, а не владу мерзотників від свого народу. Саме ваша пасивність і є однією з причин усіх бід нинішньої України.

Валерій Івановський,
головний редактор газети "Сільське життя", магістр державного управління, письменник, політолог, філософ, офіцер бойового управління авіацією, голова ГО “Влада-народу!”



Як Житомирський район відзначав День Перемоги


Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
Провокації “шоколадників” проти Дня Перемоги
dle
Вернуться назад