» » Битва за Полісся: окупація бандерівщиною


Битва за Полісся: окупація бандерівщиною

13-04-2020, 12:43
Переглядів 402
Битва за Полісся: окупація бандерівщиною
Жителі Житомирщини, нашого поліського краю, настільки зациклені на виживанні у цьому безпорадному за роки "незалежності" житті на шляху "євроінтеграції", що не звертають вже увагу на те, як Україна "реформаторами" перетворена на безправну колонію США.

Як і не помічають того, що вже кілька років йде ніщивна боротьба за наші душі та нашу поліську землю. Зокрема, йде ідеологічна битва за Полісся, метою якої є перетворення полісян, поліщуків на "свідомих" бандерівців, сповідувачів західноукраїнських цінностей та уніатської греко-католицької віри - зрадниці істинного православ'я.

Останню крапку у цьому має поставити ще одна "реформа" - адміністративно-територіальна. Її з великими потугами намагаються довести до кінця вірні продовжувачі ганебної справи шоколадників-мерзотників - "зелені клоуни", що нині отримали всі важелі влади. Вони вже швидко забули, що дорвалися до влади саме тому, що народ своїм голосуванням категорично висловився проти запровадження людиноненависницької ідеології хунти Порошенка: бандеризації, мілітаризації, протистояння на Донбасі, знищення прав національностей, що проживають в Україні, "томосятини", ліквідації українського села тощо.

Не всі звертають увагу на те, що після завершення процесу знищення нинішніх сільрад і районів та створення ОТГ-резервацій, за планом "реформи", затвердженим в американському посольстві та Євросоюзом, на Житомирщині мають виникнути чотири укрупнені райони, а сама область зникне і буде приєднана до Волинського регіону з центром Луцьку, куди ще мають увійти Рівненська та Волинська області. Зеленський нібито хотів змінити ці наміри, проте, щось так пішло не так і його зміни до Конституції так і не пройшли. Скоріш за все, після окрику з американського посольства він принишк.

Тобто озвучені п'ять років назад порошенково-америкосівські плани залишаються в силі - має відродитися та ж Волинська губернія, що існувала ще за часів Російської імперії, але із зовсім іншим адміністративним центром, а також ідеологічним змістом та цінностями.

При цьому варто зазначити, що колись центром Волинської губернії був наш славний і древній Житомир.

Тому, для запропонованого "порохо-зеленою владою" варіанту, з ідеологічної точки зору, краще тут все ж згадати період першої нацистсько-бандерівської окупації нашого краю - в часи Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, коли господарями бандерівців - гітлерівцями, Житомирщина була вже віднесена до Рейхкомісаріату "Україна" з центром у місті Рівне.

Розглянемо цю ситуацію більш детально.



Наступ бандерівських нацистів

Вже всім зрозуміло, що проголошені у 1991 році принципи незалежності України повністю дискредитовані.

Спроби модернізації отриманих у спадок від Радянського Союзу міцних промисловості та сільського господарства повністю було провалено, в тому числі й через розрив кооперації народно-господарського комплексу колишньої великої держави СРСР на догоду чужим для нас ідеологічним устремлінням.

До влади та розкрадання народного добра доривалися і дориваються безсовісні авантюристи, які казково збагатилися та перетворили нинішню українську державу на гібрид олігархічно-рахітичного типу, що забезпечує можливість кільком сім'ям за відпрацьованими схемами наповнювати свої кишені за рахунок пограбування населення та безкарно виводити капітал в офшори.

Невдоволення мас було нівельовано шляхом посилення розбрату в душах людей, а "пар" ненависті народу до влади, було випущено двома Майданами, організованими американським посольством, коли америкоси відчували загрозу своєму колоніальному пануванню на українських землях, що так потрібні Вашингтону для відстоювання своїх інтересів у великій геополітичній грі проти Росії та Китаю.

Але й після останнього Майдану, якому америкосівські інструктори приліпили приставку "євро", щоб замаскувати свої істинні цілі, невдоволення життям та проамериканською владою у нашому народі лише зросло.

Щоб взяти ситуацію під контроль, Порох запропонував своїм закордонним господарям розв'язати війну на Донбасі і значно посилити націоналістичну пропаганду, витягнувши на світ зацвілі й забуті часом постаті політичних банкрутів Бандери, Шухевича і навіть авантюриста Петлюру, який для утримання при владі у 1920 році здав полякам всю Західну Україну, яка тільки-но з'єдналася з Україною, а до цього була вірнопідданою складовою Австро-Угорської імперії.
Нацистська істерія потрібна була Пороху й для прикриття своїх злочинних оборудок з розкрадання бюджету та армії.

Але ненажера Порох крав так багато, що для прикриття його злочинів потрібна була не просто націоналістична істерія та знищення з пам'яті народу радянських часів, коли не існувало олігархів і всі зароблені народом кошти йшли саме на народні потреби, а просто "психічний екстаз", до якого колись доводив маси ідеологічний пращур нинішніх українських нациків - німецький нацистський фюрер Адольф Гітлер.

На вулиці, як у Німеччині у 1930-ті роки, було виведено нацистський збрід, почалася боротьба з мовами інших народів, що здавна проживали мирно в нашій країні, було організовано цькування істинної православної віри тощо. Тобто в Україні започатковувалося все те, за що народ України й змів на звалище історії антинародний кривавий режим Порошенка.

Проте незграбні дії української влади, яка сліпо виконувала і виконує всі вказівки з Вашингтона, не могли не позначитися на ситуації у регіонах нашої держави.

Зрозумівши, що бандерівський нацизм все стрімкіше стає офіційною ідеологією київської влади, національні меншини, добре пам'ятаючи криваві етнічні зачистки, проведені бандерівцями на Волині у 1943-44 роках, та масові знищення євреїв, почали задумуватися про власну безпеку.

Підтримувати ці настрої почали й сусідні держави. Польща не приховує своїх планів на Західну Україну, яка колись була у складі Речі Посполитої під назвою Креси, а потім включена до складу могутньої Російської імперії, затим у 1920 році віддана Польщі політичним авантюристом Петлюрою взамін на владне крісло, та повернута Україні Сталіним у 1939 році.

Для досягнення своїх цілей, Варшава робить все належне, щоб дискредитувати Бандеру та його послідовників. Для цього вона постійно проявляє свій гнів щодо героїзації Бандери та вояків УПА, які знищили десятки тисяч мирних поляків на Волині у 1943-44 роках. Цей процес забезпечується постійними дипломатичними скандалами.

Угорщина прискіпливо опікується Закарпаттям і відверто бойкотує Україні шлях до НАТО через закон про мову. Румунія все частіше згадує про відібрану у неї Буковину. Росія посилює вплив на Схід та Південь України. А в інтернеті все частішають публікації про можливий розпад нинішньої держави і навіть оприлюднюються карти цього можливого процесу.

До того ж, час показав, що розпалювання нацистсько-бандерівської ідеології ще більше розкололо українське суспільство.

І тоді америкоси вирішили підстрахуватися. А що, якщо й дійсно Україна розпадеться? На кого Вашингтон зможе спертися у відстоюванні своїх інтересів у цьому регіоні? Відповідь проста - лише там, де Бандеру вважають своїм героєм, де ненавидять істинну православну віру, бо домінує уніатська греко-католицька церква, де ненависть до основного геополітичного суперника американців Росії - аж зашкалює.

Тобто це - та ж Західна Україна, на базі якої можна буде створити ще одну манкуртну карликову державу, на якій планується створити черговий плацдарм для агресії, для створення військових баз, для розміщення ядерної зброї. І, взагалі - для створення форпосту, яким можна буде забезпечувати американські інтереси у країнах від Східної Європи і аж до Китаю.

Територіально це - всі нинішні області західніше Житомирщини та Вінниччини, окрім Закарпаття та Чернівецької області. Саме в західній Україні ідеологічні побратими америкосів й живуть.

Але ж, чому б, вирішили в американському посольстві, поки влада в Києві повністю ще підконтрольна США, не розширити той плацдарм на майбутнє? І дали команду на ідеологічну обробку прилеглих територій - Полісся та Поділля. Тобто Житомирщини та Вінниччини.

Вінницьку область обробляти допомагало те, що це була вотчина очільника правлячої кривавої хунти - Порошенка.

Саме там він, після втечі з Молдавії, почав свої "чорні" оборудки з обкрадання багатств нашого народу, здобутих самовідданою працею кількох поколінь у радянські часи. У Вінниці, де колись розташовувалася й ставка німецького фюрера Гітлера, Порох-мерзотник привів до влади таких само безсовісних авантюристів, які, так само як і їхній нинішній вождь-фюрер-шоколадник, ладні виславляти не лише Бандеру, а й навіть "чорта лисого", аби мати можливість збагатитися при цьому.

Тому героїзація вояків УПА, перейменування вулиць на нацистських злочинців та запроданців на кшталт все того ж Петлюри, повалення пам'ятників справжніх героїв, що звершили військові та трудові подвиги, "флеш-моби" у вишиванках, прийняття відповідних рішень у місцевих радах - все це порошенкові бізнесмени-пристосуванці при владі у Вінниці провели належним чином.

Житомир також від них не відставав. Що не говори, а чиновницьке "житомирське болото" за роки "незалежності" постійно підтверджувало лідерство у виконанні всіх забаганок київських можновладців, під якими б прапорами вони не доривалися до влади, і наскільки б авантюристичними, злочинними та антинародними не були. Від знищення колгоспів до нинішнього знищення сільрад, від "реформ" у медицині та освіті до вирубування лісів, злочинного піщаного чи бурштинового бізнесу - скрізь житомиряни мають бути першими.

Особливо таке підлабузництво житомирське чиновництво демонструє зі "славних" "помаранчевих" часів, коли такі ж "справжні патріоти" на чолі з політичним авантюристом Ющенком та його дружиною-америкоскою зі спецслужб США, знову ж таки, за завданням американського посольства, остаточно зламали "хребет" системі державного управління України, коли було замінено фахівців-управлінців на моральних виродків з помаранчевими шаликами на шиях.

У Житомирі цим, зокрема, займалися два політичних блазні - Жебрівський та Синявська.

З тих пір чиновництво "ющенківського набору" у Житомирі мовчки ще більш прискіпливо виконує всі вказівки з Києва, навіть якщо знає, що вони на шкоду і державі, і народу. Мораль повністю відключена у їхніх душах.

Сказано зверху "бандеризувати" Житомирщину - виконують миттєво. Завтра скажуть створити концентраційні табори для неблагонадійних з газовими камерами та крематоріями - можна не сумніватися, що все буде виконано в строк. А керівники районів ще й будуть "пробивати" цей проект на свою територію, щоб мати з цього зиск.

Саме тому тут у часи Кізіна, Мошківського, Гундича "бандеризація" йшла повним ходом.


Як виконується бандеризація Полісся


Почалося це в нашій області з обгрунтування необхідності "декомунізації" області. До цього було долучено краєзнавців. Але не всіх. Лише тих, у кого пристосуванство під усі влади давно замінили таке моральне поняття як совість.

Колись вони вірно служили комуністичній владі, прославляючи компартію та вічне вчення марксизму-ленінізму і проклинаючи нацизм і Бандеру, інших осіб, у яких руки по лікоть в крові.

У 2016 році, наприклад, відомий, але страждаючий дефіцитом совісті, краєзнавець Г.Мокрицький під'єднався до нацистської акції з "декомунізації" Житомира, плюндруючи справжній героїв та борців з нацизмом Шелушкова, Бородія та ін. Мабуть, цей перефарбований бандерівець гадав, що вже забута його робота у радянських газетах "Зоря комунізму" (орган Житомирського районного комітету Компартії України) та "Комсомольська зірка" (орган Житомирського обласного комітету комсомолу). Невідомо скільки коштів за це було виплачено цьому графоману з обласного та міського бюджетів на видавництво його "книжонок", але те, що це "іудині гроші", тридцять срібляників за ідеологічне зрадництво - факт беззаперечний.

До цієї ганебної справи, також не без мотивації, були залучені й інші "історики" та "краєзнавці", які продали свою Радянську Батьківщину, де вони виросли, отримали безкоштовну освіту та інші блага соціалістичного ладу, Г. Махорін, В.Дехтієвський, С.Собчук, С.Ігруніна, В.Кондратюк та ін. Це завдяки їм наш славний і древній Житомир розчерком свого пера найгірший міський очільник Сухомлин у 2016 році перетворив на місто нацистської ганьби, перейменувавши вулиці та знісши пам'ятники.

Долучилися до цього й наймерзотніші запроданці, викормиші американських та європейських фондів, СБУшні стукачі-провокатори та заслані з бандерівської Гуцульщини уніати і греко-католики. Оці галагузи, близнюки, рої, дехтієвські, журавлі, собки та інші блазні.

Їм що доноси в СБУ написати, що затравити незалежного журналіста, чи знести пам'ятник справжньому герою - як раз чхнути. Аби справно платили. Як кажуть, мерзота на мерзоті сидить і мерзотою поганяє.

Саме такими діячами "прославився" й нинішній склад Житомирської районної ради, яка була колись справжнім народним "районним парламентом" нашого славного району. Нині ж ним керує Сергій Крутій, який очолює і райосередок "Свободи", що спекулює на нацистсько-бандерівській ідеології, щоб дориватися до "корита" влади. Нинішню райраду перетворено на збіговисько "шавок", що підтримувало всі авантюри кривавого антинародного режиму Порошенка, а "під шумок" творило свої "темні справи" для власного збагачення.

Так, вони підтримали звернення Пороха до "турецкого попа" щодо надання Томосу про автокефалію ПЦУ, а, фактично - за розкол в істинному православ'ї.
Народ повинен знати своїх "хероїв". Бо ж голосували за звернення Порошенка до Варфоломія про надання Томосу про "автокефалію" ПЦУ від 17 квітня 2018 року такі "слуги народу": Білецький О.М., Голік Т.І., Гребенюк О.П., Гречко А.К., Давидов А.В., Дєньга В.А., Журавель Г.М., Загладько В.М., Карчевський Р.А., Кліменко В.М., Крутій С.Г., Лихотворик А.П., Мусійчук Р.М., Назарчук А.Л., Нижник В.Т., Оржехівський В.М., Парфентієва Т.М., Рєбдєв Я.А., Рожко В.О., Литвиненко А.В., Станіславов О.В., Стах В.М., Уницький С.О., Фещук Л.П., Шахова О.П., Якімець А.В.

А інформувала про це депутатів (тобто агітувала за розбрат в народі) голова депутатської фракції ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА "СОЛІДАРНІСТЬ" (яка існує й донині) пані Парфентієва. Та сама Парфентієва, яка є сестрою дружини сумнозвісного знищувальника українського села методом "децентралізації", давнього "порохобота", віце-прем'єра в усіх урядах порошенкової хунти, і просто житомирського мільйонера Зубка.

Почала вона втілювати "генеральну лінію" "шоколадного фюрера" ще у 2015 році на посаді голови Житомирської райради з впровадження тієї ж "децентралізації", тобто - ліквідації сільрад та створення "резервацій". Продовжила вона втілювати в життя людиноненависницьку бандерівську ідеологію й на посаді керівника обласного управління культури, звідки за нею тягнеться шлейф сумнівних фінансових операцій, якими зараз займаються наші "кривоохоронні" органи.

Здавалося б, у цю делікатну справу православного життя, з моральної точки зору, не мали б втручатися представники інших конфесій, зокрема греко-католики-уніати, які вже один раз зрадили істинну віру, але ці особи з зовсім іншої породи людей. Бо ж той же Бандера і його предки теж були греко-католиками. І цим все сказано.

Ще більш заплямували себе поки що районні депутати, проголосувавши за використання "революційного прапора" Організації українських націоналістів на території Житомирського району" з урахуванням доповнень постійної комісії: Голік Т.І., Гребенюк О.П., Гречко А.К., Давидов А.В., Дєньга В.А., Журавель Г.М., Загладько В.М., Карчевський Р.А., Козел В.В., Кліменко В.М., Крутій С.Г., Лихотворик А.П., Мусійчук Р.М., Назарчук А.Л., Нижник В.Т., Оржехівський В.М., Парфентієва Т.М., Попов В.Г., Рєбдєв Я.А., Рожко В.О., Литвиненко А.В., Станіславов О.В., Стах В.М., Уницький С.О., Фещук Л.П., Шахова О.П., Якімець А.В.

Причому у справі бандеризації Житомирського району ці особи пішли навіть далі обласної ради, де, після листа головного редактора газети "Сільське життя" Валерія Івановського, який вимагав зняти дане питання з порядку денного, частково погодилися з протестом і вилучили з рішення підняття бандерівського прапора 30 червня - у день, коли бандерівці у 1941 році в Акті "незалежності України" офіційно назвали себе союзником Гітлера у справі встановлення в світі "нового порядку" - з газовими камерами і крематоріями у концтаборах та знищенням мільйонів людей за національною ознакою. То ж слава хероям-депутатам райради? Хероям слава?

Як би там не було, а настане в Україні час, коли за все це доведеться відповідати. Трибунал Нюрнберг-2 - неминучий. Як неминучі часи, коли у нас, як колись у країнах Східної Європи, будуть озвучені і списки СБУшних стукачів-провокаторів та "націонал-патріотів", а також ми дізнаємося і тих, хто запродав свої душі закордонним господарям, відстоюючи їхні державні інтереси за долляри з фондів США та їхніх європейських підлабузників. Світ так стрімко змінюється в останні роки, що вони навіть уявити не можуть, як швидко це може статися. Отоді ми й почуємо їхні "поросячі визки" про права людини, свободу слова, європейські цінності, знищенню яких вони зараз сприяють.

Багато ще можна навести прикладів "бандеризації" Полісся. Зупинимося на декількох.


Переписування історії

Наше славне радянське минуле плюндрується. Наприклад, зараз у школі ви навряд чи зустрінете учня, який щось скаже про місцевий колгосп, який до 2000 року був "локомотивом" розвитку кожного села. Чи щось про те, що за роки "незалежності" кількість населення в Україні зменшилася з 52-х мільйонів чоловік до 37-ми мільйонів, не враховуючи тих, хто подався світ за очі в пошуках кращої долі. Нічого вчителі не скажуть і про те, що у 1991 році економічна могутність Радянської України у складі Радянського Союзу була СЬОМОЮ в Європі, а в результаті "реформ" наша країна стала НАЙБІДНІШОЮ на континенті.

Зате "раби адмінресурсу" в школах будуть шельмувати наше радянське минуле різними "поминками": від Голодомору до політичних репресій. Так, і Голодомор, і політичні репресії були, але від цього, окрім українців, постраждало багато й інших народів колишнього Радянського Союзу: росіян, білорусів, казахів, узбеків, татар та ін. І у цьому провина грузина Сталіна, і його за це засудила КПРС ще у далекому 1956 році. І тому зараз подавати це далекому від історичної правди молодому поколінню, за завданням з посольства США, у формі антиросійської істерії - це відверта і брехлива маніпуляцію свідомістю наших громадян. Так само, як і замовчування фактів кривавої різанини десятків тисяч мирних поляків на Волині у 1943-44 роках, здійсненої бандерівцями з героїзованої нині УПА.

До переписування нашої славної історії, за завданням американських іделологів, бандерівські недобитки допущені "шоколадним мерзотником" Порохом і проявили себе на повну силу. Вчителі, працівники культури сліпо виконують всі їхні настанови, щодо відзначення дати Великої Перемоги 8 травня замість 9 травня, заміни назви Великої Вітчизняної війни на Другу світову, священні для нас цифри років 1941-1945 змінюють на 1939-1945, замість використання традиційних гвоздик на День Перемоги дітям на лацкани ліплять червоні маки, вирощування яких в Україні взагалі заборонено.

А ще на сценах все більше з'являється гуцульских танців в прикарпатських костюмах з фетровими капелюхами, жилетками та сокирками (які гуцули називають топориками). Це вже прямий привіт з Гуцульщини - батьківщини людиноненависника і греко-католика Бандери, який жодного дня не був громадянином України і до нинішньої держави не має ніякого відношення.

То ж "культурний наступ" з Гуцулії також входить у битву за бандеризацію Полісся.

Звідти ж прийшли уніатські провокації греко-католиків щодо захоплень православних храмів істинної УПЦ.

Тут себе вірними "антихристами" та "порохоботами" у нашому районі проявили: поки що депутат облради, активний член Порошенківської фракції Павлюк та поки що депутат райради Журавель, активний учасник всіх голосувань на підтримку антинародної кривавої хунти Порошенка.

При цьому, "декомунізуючи" Україну нацистські мерзотники влаштовують публічні заходи навіть у формі військ СС, що вірно служили людиноненависнику Гітлеру у справі створення "нового порядку" - з газовими камерами та крематоріями, в яких було знищено мільйони дітей, жінок та стариків.

А розгул нацистських банд на вулицях наших міст вже став звичним явищем - за повної бездіяльності (навіть відвертого потурання) поліції та СБУ, яка, за інформацією з інтернету, сама ними й керує - для нагнітання антиросійської, антипольської та антиугорської істерії, що веде Україну до міжнародної ізоляції.
Нічого навіть не змінює й те, що на виборах нацики набирають настільки малу кількість голосів, що у цивілізованій країні вони давно б зникли у забутті.

Проте ми живемо у колонізованій американцями державі і у них свої геополітичні інтереси. Для них вкрай важливим є існування антиросійського пояса від Балтики до Чорного моря - з держав-карликів чи держав-невдах, яких посаджено на "фінансову голку" МВФ і які мусять виконувати всі забаганки свого господаря з Вашингтона.


Місцева еліта - відсутня

Щодо нашого Полісся, то про загрози існування цій державі від нацистського шабашу мовчить і "місцева еліта", яка має бути у кожній цивілізованій країні. Саме вона, перш за все, має захищати інтереси місцевого люду, організовувати його на відстоювання народних інтересів. Крім цього, одним з головних її завдань є й формування всенародної еліти та всенародного лідера. Проте української місцевої еліти немає, а тому немає справжніх "слуг народу" державного рівня, не говорячи вже про відсутність всенародного лідера, якого так і не породив наш народ за всі три десятки років "незалежності". Місцева еліта в Україні перетворена у безправних рабів адміністративного ресурсу: освітяни, медики, працівники культури, соціальної сфери, місцевої влади "сліпо" виконують всі вказівки зверху, якими б антинародними і кривавими вони не були. І ця їхня інертність повністю збиває вкрай обережних і хитрих ментально українців боротися за свої права, за контроль над владою. Це і є той "тромб", який рано чи пізно може призвести до зникнення цієї збанкрутілої держави, перетвореної "реформаторами" на безправну колонію США, з мапи історії.

Розуміючи це, західноукраїнські націоналістичні "патріоти" бандерівського гатунку, предки яких жили у чужих для нас середовищах Австро-Угорської імперії та Польської держави, душі яких затьмарені уніатською вірою, що зрадила істинне православ'я, зараз намагаються окупувати нашу свідомість чужою для нас ідеологією, щоб окупувати землі податливих полісян і окупувати її для того, щоб розширити межі свого нацистсько-бандерівського панування та прихопити собі території, як це зробив Сталін у 1939 році після підписання пакту Молотова-Ріббентропа.

Йде ідеологічна битва за Полісся. І пора, шановні земляки, визначатися - з ким ви?

Чи готові ви сприйняти людиноненависницьку бандерівську ідеологію, пропагандистів якої все одно очікує вирок міжнародного трибуналу Нюрнберг-2, а державу, заснованій на ній - неминучий і ганебний крах?

Чи готові ви замість православних ікон у своїх оселях вивісити портрети Бандери і змінити істинну віру?

Чи готові ви витанцьовувати гуцульські танці, замінивши свій національний одяг на жилетки, фетрові капелюхи і сокирки, горланячи замість теплого традиційного побажання "Доброго дня!" людиноненависницьке бандерівське істеричне гасло "Слава Україні! Героям слава!"?

Прокиньтеся, поліщуки, поки не пізно! Ваша інертність у цій справі добром не закінчиться…

Богдан СТРІХА

На верхньому фото: Ось так у жовтні 1941 року земляки Бандери у Станіславові (нині - м. І.-Франківськ) демонстрували відданість людиноненависницькому режиму Гітлера.


Битва за Полісся: окупація бандерівщиною
Нинішній склад Житомирської районної ради - це ганьба нашого району.
На совісті нинішніх депутатів, які продали з потрохами славну історію Житомирського району та трудові здобутки наших батьків та дідів, усі злочини антинародного кривавого режиму Порошенка: ганебна бандеризація, знищення сільрад та поліського села, підтримка “реформ” медицини”, освіти, “правоохоронних органів”, кривавої бойні на Донбасі, колонізації України американськими пройдисвітами, переписування історії з героїзацією виродків, у яких руки по лікоть у крові мирних жителів, розпалювання антиросійської істерії та міжнаціонального розбрату, а також розколу в істинному православ’ї.
Все це ми, шановні земляки, маємо врахувати на місцевих виборах у жовтні цього року. Як змели з влади криваву хунту Порошенка, так позбавимо мандатів і цих пристосуванців!

Битва за Полісся: окупація бандерівщиною
Битва за Полісся: окупація бандерівщиною
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...