» » 22 вересня - День партизанської слави


22 вересня - День партизанської слави

23-09-2019, 06:12
Переглядів 218
22 вересня - День партизанської слави
«Відкриття Музею партизанської слави в селі Словечне Овруцького району Житомирської області, 4 листопада 1962 року.

Кінокадри ввійшли в документальний фільм «20 років тому», знятий режисером Юрієм Яковлєвим в 1964 році на Житомирщині самодіяльної кіностудії "Полісся" », - йдеться в описі до відео.



Канал «Кинохроника Житомира», Ютуб



З метою вшанування подвигу народу України, зокрема, партизан та підпільників у період Великої Вітчизняної та увічнення їх пам'яті, було видано Указ Президента України від 30 жовтня 2001 року № 1020/2001 "Про День партизанської слави".

Які свідчать документи Державного архіву Житомирської області, партизанський і підпільний рух на території України, в тому числі й на Житомирщині, в роки Великої Вітчизняної війни був за своїм значенням, масовістю й ударною силою, по суті, справжнім другим фронтом у тилу ворога.

Усього в партизанських з'єднаннях, загонах і диверсійних групах Житомирського Полісся налічувалось близько 30 тисяч чоловік.

В архвів зберігаються доповідні, рапорти, звіти про партизанську роботу дивізії ім. Щорса, з'єднань під командуванням А.Г. Грабчака, С.Ф. Малікова, О.М. Сабурова, підпільних груп під керівництвом головного лікаря обласної лікарні О.Ф. Гербачевського, П.І. Шиманського, В.І.Чорного (він же І.Ф. Бугайченко), загону Адама Цендровського.

Представлений в архіві "Хронологічний довідник про визволення Червоною Армією населених пунктів Житомирської області від німецько-фашистських загарбників 1941-1944 рр.", свідчить про те, що за час своїх бойових дій на Житомирщині партизанські з'єднання та загони знищили 105 тисяч 815 гітлерівців, пустили під укіс і висадили в повітря 1 тисячу 216 ворожих ешелонів, знищили 13 тисяч 143 вагони, 86 залізничних та 477 шосейних мостів, 14 бронепоїздів, 120 танків, 1 тисячу 645 автомашин, багато зброї, боєприпасів, складів з продовольством та різними матеріалами.

Звіти, що зберігаються в обласному архіві, дають змогу ознайомитись з діяльністю партизанських загонів, що діяли на території Овруцького, Новоград-Волинського, Ємільчинського, Бердичівського, Коростенського, Баранівського, Дзержинського (нині Романівського), Янушпільського (нині Чуднівського), Любарського, Троянівського (нині Житомирського) районів.

У День Партизанської слави варто згадати Олексія Дем'яновича Бородія, який у липні 1942 року очолив Житомирський підпільний міський комітет партії, а 10 квітня 1943 року на нелегальній обласній партійній конференції був обраний секретарем Житомирського підпільного обкому партії. 10 травня 1943 року його заарештували і після жорстоких катувань в гестапо розстріляли.

Іменем О.Бородія у Житомирі було названо одну з вулиць, на якій встановлено пам'ятник герою. Проте Порошенкова мерзота, яка узурпувала владу в України на п'ять років і встановила нацистсько-бандерівський режим, у 2016 році перейменувала вулицю і знищила пам'ятник герою-підпільнику. Так вдруге постраждав від нацистських виродків Олексій Бородій. Зганьбив Житомир цим вчинком нинішній міський голова, порошенковий прихвостень, на прізвище Сухомлин.


Варто зазначити, що з перших днів фашистської окупації Житомирської області Комуністична партія та її місцеві підпільні організації очолили боротьбу населення загарбаних територій проти ворога. Житомирщина була краєм, де проводилась велика підпільна робота.

Боротьбу проти фашистських загарбників на Житомирщині очолив підпільний обком партії на чолі з Г.І.Шелушковим. Григорій Іванович у перші дні окупації прибув до Житомира і влаштувався двірником у будинку № 46 по вулиці Леніна. Саме завдяки йому було розгорнуто енергійну діяльність по добору людей, встановленню зв'язків з окремими комуністами і підпільними групами.

В жовтні 1941 року за ініціативи Г.І.Шелушкова до складу підпільного обкому партії були кооптовані П.І.Шиманський та М.В.Шклярук, пізніше - П.І.Кондратюк, І.П.Музика, О.Д.Бородій, Г.Й.Буржимський, Г.С.Протасевич, П.П.Вихованець.

На початку 1942 року в Житомирі, незважаючи на ряд арештів, вже існувало близько 20 підпільних груп на чолі з .Г.І.Рогалевичем, М.М.Феоктистовичем та іншими. У липні 1941 року вони були об'єднані в два міських партійних комітети. Один з них очолили Г.Й.Буржинський, В.К.Василенко, П.М.Мандрика, другий - О.Д.Бородій, Г.С.Протасевич, В.В.Діденко.

Підпільники міста мали дві друкарні, кілька радіоприймачів і друкарських машинок. В цей період розповсюджувались радянські листівки, що скидалися з літаків, приймалися по радіо і розмножувались зведення Радінфорбюро - Радянського інформаційного бюро, головного рупору Червоної Армії у роки Великої Вітчизняної війни.

10 квітня 1942 року в Житомирі відбулася обласна партійна конференція, на якій було присутньо 19 чоловік. Секретарями підпільного обкому були обрані Г.І.Шелушков і О.Д.Бородій.

Як відомо, в грудні 1941 на початку 1942 року відбулася блискуча перемога Червоної Армії під Москвою, і це спонукало бурхливий розвиваток партизанського руху на Житомирщині. В ці роки нагромаджено великий досвід підпільної роботи.

Зокрема, активно діяв Коростишівський підпільний райком, який створений в липні 1941 року. Його очолювали М.В.Шклярчук та І.П.Музика. В районі на початку 1942 року діяли 17 підпільних і 8 диверсійних груп, які налічували 229 чоловік.

Підпільники пустили під укіс 10 залізничних ешелонів з гітлерівцями і бойовою технікою.

Велику роботу проводив Чуднівський районний комітет комуністичної партії, очолюваний Ю.С.Рещиковим, що виник у грудні 1941 року і діяв до липня 1943 року.

Значну роботу здійснював Малинський підпільний районний комітет, створений у грудні 1941 року. Його організатором і керівником був старший лейтенант П.А.Тараскін. Поруч з П.А.Тараскіним активно діяли О.В.Власенко, Є.І.Лось, лікар Малинської лікарні І.І.Соснін і його сім'я: дружина Лариса Іванівна і діти - комсомольці Ніна та Валентин.

Підпільні групи виникли також в Барашівцях, Пиріжках та інших селах району.

В січні 1943 року члени підпільного райкому партії П.А.Тараскін, О.В.Власенко, В.Й.Афанасьєв та інші за доносом провокатора були заарештовані і загинули в катівнях гестапо.

Підпільна організація була створена в Ємільчинському районі під керівництвом К.Г.Лавренчука. Організація складалася з 9 груп і налічувала у своїх рядах 87 чоловік. У них були тісні зв'язки з партизанським з'єднанням С.Ф.Маликова і І.І.Шитова і окремими загонами, які діяли в районі.

Активно діяв Новоград-Волинський підпільний районний комітет на чолі з М.І.Лянчусом. Він був створений у жовтні 1941 року і працював до визволення міста Червоною Армією.

Широкого розвитку підпільна боротьба була в Лугинському районі. Нею керував райком партії, який спочатку очолював П.Й.Нагорний, а пізніше - І.Г.Сторожук. Тут діяло 22 партійні і комсомольсько-молодіжні підпільні організації і групи.

Самовіддано боролися Потіївські підпільники на чолі з комуністом І.Ф.Бугайченком. Підпільний комітет, створений 1 січня 1942 року, в якому налічувалось 150 чоловік. В грудні 1942 року провокатор, який проник в організацію, видав її членів. І.Ф.Бугайченко і ряд інших підпільників були схоплені і страчені.

У вересні 1941 року виникла Черняхівська підпільна комсомольська організація, яку очолив колишній член райкому ВЛКСМ Олександр Леонтійович Войтенко. Вже в першій половині 1942 року організація складалась з 40 чоловік. В травні 1942 року підпільна організація підірвала потяг, який йшов з Ростова на Житомир, знищивши паровоз, 13 вагонів, 130 фашистів.

Підпільну групу в с.Видибор очолював місцевий вчитель Іван Митрофанович Легенчук. 13 березня 1942 року гестапо заарештувало підпільників І.М.Легенчука і Ф.А.Цьоху і 25 березня цього ж року їх розстріляли.

Також в Черняхові створено підпільну організацію, яку очолив безпартійний лікар районної лікарні Верещак Мирон Харлампійович. Його дочка Верещак Софія Миронівна була зв'язковою підпільного комітету, очолюваного в Житомирі О.Д.Бородієм.

В період окупації в с. Горбулеві діяла підпільна організація, якою керував Д.Яковенко. Вона мала безпосередній зв'язок з Потіївською підпільною організацією, якою керував в майбутньому Герой Радянського Союзу Іван Бугайченко.

До речі, порошенкові нацисти у 2016 році перейменували вулицю героя-підпільника, бо його діяльність не вписувалася у геббельсівські норми бандерівської ідеології. Це ще один злочин кривавого антинародного режиму Порошенка проти нашої славної історії.

В перших числах липня 1941 року в селі Горбулів почав діяти партизанський загін під керівництвом К.Д.Дружинського. Загін успішно проводив бойові операції, знищував фашистів, їхню техніку, займався розвідкою і дані передавав за лінію фронту радянському командуванню.

На початку серпня 1941 року між селами Горбулів і Моделів загін вступив у нерівний бій з фашистами. В бою загинули майже всі партизани, а пораненого командира К.Д.Дружинського окупанти схопили і в лютому розстріляли.

В листопаді 1941 року в с.Вишпіль була організована підпільна група із 7 чоловік, її очолив М.Т.Дятел. До її складу входили В.П.Штоль, В.В.Штоль, А.Я.Приходько, Н.К.Бідун, М.І.Мендель і лісник Ольхович. Підпільна група діяла під керівництвом Житомирського обкому КПУ.

В районі сіл Горбулів і Науменка діяв партизанський розвідник С.Лукомський, який вільно володів німецькою мовою і знищував фашистів. Він загинув в період звільнення сіл Горбулів та Науменка від окупантів. Похований в селі Науменка.

Всього на окупованій території Житомирщини діяло два склади Житомирського підпільного обкому КП(б)У на чолі з Г.І.Шелушковим і С.Ф.Маликовим, 18 міськкомів і райкомів партії, п'ять райкомів комсомолу та 245 партійних, комсомольських і партійно-антифашистських організацій і груп. В них налічувалось 6737 підпільників.

Як відомо в роки окупації Житомирщина стала партизанським краєм. Керувало цим могутнім рухом партійне підпілля.

До 1942 року відважно воював з фашистами партизанський загін імені Чапаєва в Олевському районі, в якому налічувалось 260 чоловік. Його очолював секретар райкому партії І.В.Возбранний.

Сміливі бойові операції здійснював Словечанський партизанський загін під командуванням Т.Л.Гришана. Проте на початку 1942 року в селі Середня Рудня загін потрапив у засідку і під час нерівного бою майже весь загинув.

В листопаді 1941 року утворився перший Ружинський партизанський загін. Його організатором і командиром був радянський офіцер, уродженець села Рогачів цього району П.О.Шуляк.

Восени 1942 року було проведено об'єднання багатьох місцевих груп у великі загони, з яких згодом сформовано Житомирське партизанське об'єднання імені Щорса (командир С.Ф.Маліков, комісар Л.Г.Бугаєнко).

26 листопада 1942 року в районі села Селезнівка Словечинського району з брянських лісів передислокувалося партизанське з'єднання під командуванням О.М.Сабурова. В той час на Правобережжя України прибуло партизанське з'єднання С.А.Ковпака і розмістилось недалеко від залізниці Олевськ-Сарни.

Тут же на північному заході України діяли з'єднання О.Ф.Федорова, М.І.Наумова, Я.Т.Мельника, А.М.Грабченка та інших прославлених командирів.

Так, диверсійні групи партизанського з'єднання О.М.Сабурова активно діяли на залізниці Сарни-Коростень. Тільки за січень-березень 1943 року вони пустили під укіс 31 військовий ешелон окупантів. Бойові операції і диверсії проводили також з'єднання С.А.Ковпака, С.Ф.Маликова.

У першій половині травня 1943 року фашистським загарбникам вдалося завдати жорстокого удару по Житомирському підпіллю. Були схоплені і після катувань страчені секретарі і члени підпільного обкому партії Г.І.Шелушков, О.Д.Бородій, Г.М.Буржинський і Г.С.Протасевич.

Але підпілля, незважаючи на значні втрати, продовжувало жити і боротись.

На території Житомирської і Ровенської областей був створений поліський партизанський загін під командуванням Р.Я.Сатановського. 18 травня 1943 року в зєднанні О.М.Сабурова був сформований чехословацький загін під командуванням Яна Нелепки. У нього ввійшло 65 чоловік, з них - 48 словаки.

Всього в партизанських з'єднаннях і диверсійних групах, які діяли на Житомирщині, налічувалося понад 36 тисяч чоловік, в тому числі близько 20 тисяч жителів області. У боротьбі з ворогом партизани, підпільники виявили безприкладну хоробрість і величну мужність.

Радянський уряд високо оцінив бойові заслуги підпільників, партизанів, радянських воїнів, що кували Перемогу в роки Великої Вітчизняної війни. Найвищої урядової нагороди - звання Героя Радянського Союзу - удостоєно 90 жителів Житомирської області, йще 26 стали повними кавалерами Ордена Слави.
Ми маємо навіки зберігати в наших серцях пам'ять про людей, які віддали своє життя за мир, свободу і незалежність.

Сьогоднішні спадкоємці переможців в роки Великої Вітчизняної війни схиляють голови перед всіма, хто віддав своє життя, захищаючи нашу Вітчизну.

Ми щиро дякуємо Вам, шановні ветерани, за Ваш подвиг!

Слава ветеранам Великої Вітчизняної війни!

Слава радянським партизанам і підпільникам!



22 вересня - День партизанської слави
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...