» » Двірець: як сіється розбрат серед людей


Двірець: як сіється розбрат серед людей

23-02-2019, 07:59
Переглядів 467
Двірець: як сіється розбрат серед людей
Вже можна не сумніватися, що порошенкова ПЦУ створювалася ним саме для передвиборчих потреб і розігрується нинішнім тоталітарним режимом як спроба знову дорватися до влади. Найстрашніше це те, що правлячий режим, який є значно гіршим за комуністичний режим, що існував в Україні протягом семи десятиліть, оскільки тоді народ хоча б мав значний соціальний захист, зараз використовує для досягнення своїх цілей такі брудні методи як розбрат в суспільстві та розкол в основній релігії - православ'ї.

А основним інструментом для цього знову використовується "адміністративний ресурс", що поєднує в собі посадовців органів влади та працівників бюджетних установ, яким заборонена участь у передвиборчій боротьбі на стороні одного з кандидатів, і які працюють зараз в унісон з передвиборчими штабами претендента, діяльність якого заснована на брехні, фальсифікаціях та розкраданні бюджету, і стала страшною бідою нашого знову зневіреного народу протягом останніх п'яти років.

Саме у цьому можна переконатися після останніх подій у селах Сінгури, Двірець та Озерянка на території Житомирського району.


16 лютого у селі Двірець Сінгурівської сільради відбулися збори громади, на яких, як було оголошено головуючим, вирішувалося питання про перехід з "Московського патріархату" до "Української православної церкви".

До речі, головуючий В.Яценко під час цього зібрання так і не спромігся правильно назвати церкву, куди він так закликав переходити односельців. Навіть на голосування він поставив питання про перехід до Української Православної Церкви, що й зафіксовано на відеозапис. А от що буде записано в протоколі, то це стане лишнім доказом ще однієї фальсифікації під час цієї справи прислужниками нинішньої влади на місцях.

Того похмурого дня народу до двірецького клубу прийшло мало, що доводить те, що винесене на обговорення питання не є настільки актуальним для селян, щоб "колошматити" село. Якби обговорювалася ціна на газ чи призначення субсидій, то ситуація була б іншою. Але передвиборчі закони вимагають робити те, що й робиться.

Офіційно представників влади у Двірці, ні районної, ні сільської, видно не було. Лише четверо поліцейських приїхало, коли головуючий мало не побився з місцевим священиком - настоятелем Свято-Воздвиженського храму отцем Георгієм, який рішуче виступав проти провокації відносно релігійної громади УПЦ. Але "рука влади", зокрема, районної, відчувалася у всьому.

Бо ж зібрання відразу взяли до рук дуже впевнені в собі місцеві "патріоти", під орудою яких знаходилися працівники бюджетних установ або їхні родичі - типові представники "рабів адміністративного ресурсу", які повністю позбавлені власної точки зору, і використовуються нинішнім режимом для організації подібних "вистав". Вони вже звикли, що їх використовують у подібних заходах, а тому, маючи вже "сіркові очі", мовчки вислуховують, що відбувається в залі, і чекають лише голосування, коли їм потрібно вислужитися перед начальством відданістю "правильній позиції" і зберегти собі роботу. Щоб там не говорилося на тих зібраннях, подобається це їм, чи - ні, це для них неважливо. Головне - вчасно підняти руку і опустити очі, якщо у когось ще збереглася совість після того, за що їм довелося голосувати за роки "незалежності".

"Вуха" влади стирчали у Двірці й у тому, що все це є типовою, проведеною за одним сценарієм, пропагандистською акцією районного "передвиборчого штабу" Пороха, де місцеві бізнесмени при владі, як і скрізь у нашій псевдо-демократичній державі, скупили місцеві осередки політичних "партій", щоб постійно дориватися до бюджетних ресурсів і направляти їх у потрібному ракурсі. Тим більше, що режим Порошенка повністю сприяє їм у цьому в обмін на підтримку на виборах. Тут, що називається - рука руку миє. Різниця лише в тому, що Порох краде мільярдами і виводить ці гроші за кордон в оффшори під нагляд своїх американських господарів, місцеві бізнесмени цуплять з бюджету "лише" мільйонами і приховують їх тут, в Україні.

Якщо хтось дивився фільм за твором Булгакова "Собаче серце", то основні дійові особи "вистави" у Двірці дуже нагадували такого яскравого персонажа як Швондер та його команду, які, як відомо, діяли не за законом чи совістю, а за химерними поняттями "революційної доцільності", якої тоді дотримувалися більшовики, які також, як і нинішні "швондери", прийшли до влади на крові, і також оголосили війну істинній вірі.

Чим це для більшовиків закінчилося - відомо. Такий же ганебний кінець, скоріш за все, очікує й на нинішніх прислужників олігарха-оффшорника №1, жадібність якого не знає меж, що його й погубить.

Варто зазначити, що політика над релігійним життям на зборах у Двірці вирувала ще до їх початку. Вже на східцях стояв "патріот", який повчав людей, що потрібно здороватися не "Слава Богу!", а "Слава Україні!" і вичитував тим, хто не визнавав цього, налаштовуючи їх на потрібний організаторам цього дійства лад.
Далі справу у свої руки брала директор місцевого клубу Т.Когут, яка, згідно Положення про клубний заклад, затвердженого міністерством культури, не має повноважень на участь у таких політичних ігрищах. Як і підробляти агітатором у передвиборчому штабі організатора усієї цієї "томосятини". Відкрити клуб, якщо громадські збори подали заявку і сільрада дала погодження - так, може, а от бути режисером "вистави" сценарію, що розроблений політичною силою для напередодні виборів - ні. Тим більше, що вона є посадовцем сільської ради, яким заборонена подібна діяльність.

Проте, ігноруючи все це, саме "головна культуристка" Двірця, грубо порушуючи будь-яку процедуру, зробила свою "чорну справу" і домоглася обрання головою зборів місцевого "патріота", цілком "заточеного" на "турецького попа". А до цього "взяла на олівець" тих, хто мусив прийти з "адміністративних рабів" для "масовки".

Якщо ж говорити щодо юридичного забезпечення цього фарсу, то тут адепти "порошенкової України" і прихильники "американського міра" і "турецької церкви" на нашій колонізованій землі "лоханулися" по повній: людей ніхто не реєстрував і скільки жителів Двірця були там присутні і чи відносяться вони до релігійної громади - невідомо, порядок денний на голосування не ставився, регламент ніхто не узгоджував та й протокол виступів не вівся.

І взагалі всі ці "вистави" добре відпрацьовані бізнесменами та владою вже досконало. Сценарій пройшов "обкатку" неодноразово на різних виборах та створенні "резервацій" у формі ОТГ.

Все дуже просто: організатори рахують, скільки осіб на "збори громади" може привести місцевий священик і "підтягують" людей більшої кількості. Сюди зазвичай входять "патріоти", що вже більше чверть віку обіцяють нам щасливе життя під різними політичними прапорами, а зараз зомбовані порошенковими пропагандистськими телеканалами, на "інформацію" з яких і посилаються вони у своїх виступах, і які не розуміють у яку прірву тягнуть Україну на догоду Пороху, а також "раби адміністративного ресурсу": працівники освіти, медицини, культури, підприємств місцевих підприємців (за їхньої відсутності має бути хтось з родичів), які поставлені нинішнім антинародним режимом в умови, коли змушені голосувати за що завгодно, аби утриматися на посаді.

Звичайно, "церковний шабаш" - це дуже важливе для Порошенка питання, оскільки вирішується, де він буде незабаром: на нарах чи на Канарах. А от у людей є більш нагальні питання, що постійно підкидає їм нинішня влада, тому на ті збіговиська йдуть неохоче, якщо взагалі йдуть. То ж більшість на таких збіговиськах організаторам гарантована.

До того ж, законодавчо не встановлено, яка кількість людей там має бути на таких заходах. Бо ж Порох, зробивши ставку на цих виборах саме на церковно-турецькому питанні, провів своїм адептам на місцях за допомогою дармоїдів з Верховної зради закон, що дозволяє їм знущатися над прихожанами храмів УПЦ як завгодно, сіючи при цьому розбрат і ворожнечу, які так потрібні "мальдівському відпускнику" під час передвиборчої кампанії для відволікання уваги виборців від повного провалу його внутрішньої і зовнішньої політики та зубожіння народу.

Зверніть увагу, що нинішні проплачені з дозволу американського посольства політичні "швондери" не проводять публічних акцій вираження недовіри Пороху-олігарху за розкрадання бюджетних коштів та переведення їх в оффшори, не піднімають народ на боротьбу проти підняття цін на газ, на продукти харчування, на маршрутні перевезення, чи проти знецінення гривні, сучасного геноциду народу, кількість якого стрімко зменшується, чи за мир на нашій землі та проти інших проблем, що породив для населення нинішній режим. Це їм не потрібно. Бо за це олігархи не кидають у натовп прислужників "30 срібляників", а от на ключову передвиборчу акцію Пороха щодо створення "незалежної" церкви на правах його кишенькового пропагандистського відділу кошти виділено чималі. Скільки - то хай буде на совісті маріонеток, що за завданням влади сіють розбрат серед своїх земляків.

Можна лише не сумніватися в тому, що їх не мине кара людська і кара Божа. Це вже доведено неодноразово за 1030 років існування істинної української православної церкви. Бо це страшний гріх, за який, на жаль, будуть розплачуватися ще й нащадки цих антихристів.

У Двірці серед тих, хто публічно агітував за новостворену олігархом-казнокрадом для своїх політичних та бізнесових цілей "церкву" був і колишній Сінгурівський сільський голова Добринський, який не проявляв стільки ненависті до церкви, яка хрестила його та його батьків-дідів, навіть у радянські часи.
І почав він свій виступ з відвертої брехні: що нібито "в УПЦ все починається і закінчується Путіним". Цим він підтвердив свою участь у цій "виставі" у якості потрошенкового агітатора і показав себе як людину, яка бреше, навіть не моргнувши оком. Невідомо, що обіцяно йому взамін, але він теж привів на "збори" свою купку людей, які так і говорили між собою: треба голосувати так, як Добринський. Він навіть так і сів, щоб всі бачили, за що він піднімає руку.

А безпосередньо всім цим процесом керував головуючий В.Яценко. З двох його перших речень стало зрозуміло, що у суті питання він розбирається слабо, бо постійно плутав назви церков, але показав себе людиною неадекватною, що може підняти руку навіть на священика, а його лексикон агітатора за краще життя під "турецьким попом" наскрізь нашпигований ненавистю до УПЦ, хворобливим русофобством та кількома недостовірними цитатами порошенкової пропагандистської машини.

Так, про мільярди Порошенка, що відправлені в оффшори, він чомусь не згадував, а от вигадку про "6 мільярдів доларів, які (нібито) УПЦ посилає до Москви і з яких фінансується війна на Донбасі" він видав без тіні сумніву.

Як не вимагали присутні підтвердити достовірність цього факту, але він лише "давив голосом" і посилював розбрат серед присутніх, так і не надавши доказів своїм "аргументам". Мабуть, у пропагандистських брошурах передвиборчого штабу Пороха це не прописано, або він їх недочитав. Та й навіщо? Ще відомий пропагандист нацистської партії Гітлера у Німеччині Йозеф Геббельс казав: чим більша брехня, тим більше в неї повірять.

Та, як би там не було, а вже голосування за обрання голови "зборів" у двірецькому клубі показало, що місцеві "активісти", за вказівкою влади, кількісно підготувалися до зборів краще: своїх "статистів" вони "підтягнули" більше. І всі подальші чвари вже не мали значення, а лише показували, що цілі представників "головного олігарха" України досягнуто: напередодні виборів у Двірці спровоковано так потрібний йому розбрат між людьми, а про його "славні" діяння протягом п'яти років місцевий люд навіть не згадував.
Залишилося лише додати до цього фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів і перемога - у нього в кишені. Навіть згадки про сумну долю при цьому таких же диктаторів Муссоліні та Чаушеску не можуть перемогти його жадібність та нестерпне бажання до збагачення. Саме це його й згубить.

А нинішні "швондери" вже в квітні перескачуть під нові прапори і знову нам "розвішуватимуть локшину на вуха" про щасливе життя від нового "месії", затвердженого американським посольством. Все це нам знайоме до нудоти. Але це - українські реалії, засновані на менталітеті українців, які завжди пристосовуються під будь-яку владу, а не розбудовують її для потреб народу.

Якщо ж говорити про підсумкове голосування на зборах у Двірці, за "перехід до Української православної церкви" (як оголосив головуючий) проголосувало 29 чоловік, проти - 20. А що буде записано у протоколі - побачимо.

На завершення цього матеріалу варто додати, що всім процесом створення православного Свято-Вознесенського храму у цьому селі керував і брав найактивнішу участь отець Георгій, а тому йому боляче дивитися на наступ місцевих авантюристів на його релігійну громаду, тому він висловився категорично проти того розколу, що пропонують місцеві "активісти". Важливим є і той факт, що напередодні відбулися збори релігійної громади Свято-Вознесенської церкви, на яких одностайно було прийнято рішення про підтримку Блаженнішого митрополита Української Православної Церкви Онуфрія, а також проти розколу, що сіє розбрат у душі людей.

То ж протистояння у Двірці лише починається. Бо ж нинішні політичні "нувориші", які вже різко стали "добропорядними православними", вже мають намір відібрати православний храм під "порошенкову секту".

Варто також додати, що збори у Двірці проходили у холодній залі місцевого клубу, з вікон якого видно занедбані будівлі колись могутнього місцевого колгоспу. Як бачимо, ні розвал колгоспу, ні колотнеча зі створення ОТГ, місцевий люд нічому не навчив. І, зомбований провладними телеканалами, народ не в змозі адекватно реагувати на виклики сьогодення, засновані на маніпуляції свідомістю. Цим і користуються авантюристи при владі.

А щодо мене, то я ніколи не піду до церкви, що заснована на несамовитій ненависті, суцільній брехні та масових фальсифікаціях. Тим більше, що вона ніяк не "самостійна" і не "єдина", а повністю підпорядкована "турецькому попу", яким верховодять також "порошенкові ляльководи" з Вашингтона і націлена вона лише на одне - відстоювати геополітичні інтереси США.

Так і хочеться сказати: зупиніться, грішники, поки не пізно. Бог все бачить!

Богдан Стріха


P.S. Днями у Житомирі проїжджав біля Житомирського єпархіального управління УПЦ, де побачив кілька осіб з плакатами. Їх було так "багато", що можна перерахувати на пальцях однієї руки. Думаєте вони тримали гасло "Пороха - на нари!", чи "Порох - поверни вкрадені у народа гроші", чи "Ціни на газ - це геноцид народу"? Ні, на їхніх плакатах було нашкрябано щось проти УПЦ. І одним з них був … колишній заступник голови Житомирської РДА "помаранчевих часів".

Ця особа належить до когорти "патріотів" що, відробляючи американські долляри, обіцяли нам щастя у 1991 році, після чого почалися "страшні 90-ті", обіцяли нам "помаранчеве щастя" разом з "народним президентом" Ющенком у 2004 році, після чого Україна була відкинута на довгі роки назад, потім, за вказівкою з американського посольства, обіцяли нам кращу долю на крові Небесної сотні у 2014 році. Що ми з вами маємо, послухавши цих пройдисвітів, протягом останніх двадцяти років "незалежності" - ми знаємо добре. Тепер ці вилупки нам знову обіцяють вже "щастя від Порошенка" у 2019 році - на ще один президентський термін, але вже під "турецьким попом".

Люди добрі, скільки можна наступати на одні й ті ж "граблі"? Схаменіться! Невже хтось ще раз повірить виродку, що нещадно грабував нас протягом останнього п'ятиріччя?

А стосовно "вилупка" з плакатом, то можна сказати, що він вже один раз проліз до районної влади під гаслами "помаранчевого раю", набивши кишені корумпованими грішми та земельними ділянками навколо Житомира, чим показав увесь свій "патріотизм", який відразу проміняв на власну вигоду.
Більше того, він ще й поцупив редакційний статут газети "Сільське життя", щоб передати його тим, хто мав остаточно знищити це незалежне видання.
І якби це сталося, то нікому було б сказати слово правди нашим землякам ні про помаранчевий режим, ні про режим Януковича, ні про нинішній наскрізь прогнилий тоталітарний режим. Лише завдяки стійкості та рішучості нашого редактора знищення нашого видання не було допущено.

Мав би совість, цей збанкрутілий "горе-патріот". Вже сидів би з награбованими грішми та землями, як миша за віником. То ж - ні, ще хочеться до влади. Бо бачить, що зараз посадовці крадуть значно більше, ніж їхні "помаранчеві" попередники. І хочеться ще дармових грошенят. Тим більше, що є в кого вчиться - у свого нового вождя Пороха. То ж, як кажуть, який піп, такий і прихід. Тим більше, якщо піп - турецький.

[center]Двірець: як сіється розбрат серед людей
Двірець: як сіється розбрат серед людей
Двірець: як сіється розбрат серед людей
Двірець: як сіється розбрат серед людей

Від редакції.

Ще на кількох аспектах у питанні організованого владою церковного протистояння варто зосередити увагу читачів.

1. Всі, хто брав участь у останніх подіях в Сінгурах, Озерянці та Двірці, однозначно, свідомо чи несвідомо, працюють за передвиборчим планом штабу Пороха. Редакція не сумнівається, що всі ці акції проплачені з передвиборчих фондів "Гаранта", а його учасники є його агітаторами чи безпосередньо працюють у його районному штабі.

І це подвійний злочин - грубо порушувати передвиборче законодавство і сіяти розбрат людей на релігійній основі. Не варто робити цього.
І ті, хто, хоч і одурманені порошенковою пропагандою у церковному питанні, але не бажають бути пішаками у його боротьбі за владу, повинні утриматися від подібних дій хоча б до квітня - коли завершиться передвиборчий "цирк" в Україні.

Хіба ж можна поспішати у такому серйозному питанні як створення "нової помісної церкви" в Україні, якщо це не передвиборчий трюк, який потрібно комусь провести до кінця березня, коли закінчується строк передвиборчої агітації?

Не треба мати великого розуму, щоб розуміти це.

2. Вже всім зрозуміло, що нинішній антинародний режим у боротьбі за владу і уникнення відповідальності за скоєні злочини, остаточно втратив глузд. Дорвавшись на крові до влади, він готовий залляти кров'ю не лише Донбас, а й усю Україну.

Чи є в нашому суспільстві сила, що здатна припинити це блюзнірство влади? Чи може зневірений, знедолений і обікрадений народ протистояти церковному шабашу "опричників" Пороха? На жаль, поки що відповіді на ці запитання негативні, а тому перетворення України в безправну американську колонію йде згідно планів посольства США.

І знищення істинної церкви та створення на її місці "кишенькової церкви" турецького гатунку - лише один з пунктів цього плану.
3. Чомусь пропагандистський наступ прислужників режиму, чи-то хунти - як назвав його сам Порошенко, ведеться лише проти УПЦ. Хоча у нас є представники й інших конфесій - адвентисти, баптисти, католики, протестанти, мусульмани та ін. Чому "активісти" ведуть боротьбу лише з істинним православ'ям?

Все це ще раз підтверджує, що передвиборча кампанія Порошенка заснована не лише на брехні та фальсифікаціях, а й на антиросійській істерії, що також вписується в американські плани великої геополітичної гри, де Україні відведено роль "розмінної монети".

Вже "неозброєним оком" видно, що все це веде нашу державу до повного краху. І хто все це підтримує - справжній ворог України та її майбутнього.

4. Поки що ота "тріпотня", що була організована у деяких селах навколо церковного питання, є елементарними передвиборчими акціями місцевих штабів Пороха.

Виникає питання: а що ж далі?

Бо ж головним тут залишається питання не складання "липових" протоколів та верески з телеканалів про "переможну ходу" ПЦУ, а право власності на церковне майно: землю релігійної громади, храм, будівлі тощо.

Релігійні громади УПЦ у тих же Сінгурах чи Двірці не визнають рішень передвиборчих збіговиськ прихильників "турецького попа", організованих на гроші олігарха-оффшорника та його прихвоснів. Більше того, вони готові захищати свої храми. Рано чи пізно це призведе до кривавих подій, після яких справжні миряни можуть взятися за вила й піти на Київ. У їхніх можливостях влада переконалася під час Хресних ходів влітку.

То ж, чи готовий до цього Порох? Однозначно - ні. Одне діло розкрадати безбожно бюджет, а інше - протистояти доведеним до відчаю вірянам. Це ж не проплачені акції продажних холуїв. Порошенко знає, чим все це для нього може закінчитися, а тому форсувати події не буде.

За задумом його політтехнологів, для його передвиборчих цілей поки що важливо організовано проводити оці антицерковні "шабаши", які нібито підвищуватимуть його популярність серед виборців, і це, як він вважає, дасть йому можливість пройти до другого туру президентських виборів.

А так йому глибоко начхати на ту церкву, про яку він забуде вже 29 березня, коли офіційно припиниться передвиборча агітація.

То ж, чи варто брати участь у цій пропагандистській вакханалії, якщо вже згодом її учасникам буде соромно дивитися в очі людям і священику?

Життя ж продовжиться й після виборів, на яких Пороху все одно нічого не світить, бо церковні "шабаші" його ніяк не врятують, оскільки він скоїв стільки зла, що ніяка агітація йому не допоможе.

І все одно потім комусь потрібно буде хрестити дитину чи онука, відспівувати рідних та близьких, освячувати воду та пасхальні яйця. Хто це буде робити, окрім нинішніх священиків, які вірою й правдою служать людям?

5. Після зібрання у Двірці на запитання, що робити зі священиком, під орудою якого й було зведено нинішній храм, один з організаторів акції сказав категорично: або буде служити новій церкві, або хай йде працювати на заправку - нам пришлють нового священика!

І це він говорить про людину, яка стільки сил доклала для побудови Храму Божого, яка несе Слово Боже людям?

Якщо не звертати увагу на ці слова порошенкового агітатора, що свідомо сіє ненависть серед земляків та розбрат у їхні душі, то варто зазначити: а де ви, церковні "реформатори", візьмете 12 тисяч священиків, якщо у кожній парафії хочете поставити "свого попа" з турецькою пропискою?

А ситуація саме така. Бо ж нинішні православні священнослужителі свідомо ігнорують ПЦУ і не збираються зраджувати істинну віру. То питання до "церковних порохоботів": де візьмете таку кількість "національно свідомих", турецького покрою, агітаторів у рясах?

Тим більше, що до виборів залишився всього місяць, а після виборів Порох зі своєю зграєю опиниться на нарах, якщо не встигне чкурнути на свою віллу в Іспанію, де й насолоджуватиметься життям на вкрадені у нас гроші?

Чи може "святий Порох" разом з продажним турецьким попом посвятять у священики "національно-свідомих" "активістів-патріотів"? Ці наслужать! Розвісять у церквах портрети Бандери і вимагатимуть замість "Слава Богу" верещати "Слава Україні", чи щось ще, що надумає американське посольство.

Думайте люди про те, що твориться у вашому селі, а також про наслідки, що вже настануть незабаром. Не давайте шансів злодію, що нас обікрав, знову дорватися до влади. Бо саме такі провокації показують хто є чим на цьому світі і що він заслужив на потойбічне життя, що він почує на суді Божому.

Знайте, що, беручи участь у різних антицерковних збіговиськах на стороні "темних сил", ви, свідомо чи несвідомо, є пішаками у передвиборчій боротьбі Порошенка.

І якщо його представники в селі оголошують про такі "збори", то обов'язково йдіть на них і давайте відсіч мерзотникам при владі та їхнім прислужникам у наступі на істинну Українську Православну Церкву, на віру наших дідів-прадідів.

Невже слова Шевченка стосовно "прадідів великих правнуків поганих" є пророчими?

І добре запам'ятайте, що потрібно розрізняти абревіатури УПЦ (істинна церква) і ПЦУ (що створюється Порошенком у передвиборчих цілях).

6. Наскільки редакції відомо, у селі Лука існує релігійна громада УПЦ Київського патріархату, який очолює (чи вже очолював) Філарет. Тому виникає питання: чому не звучать "фанфари" про її входження в ПЦУ? Хоча, за логікою, ця громада мала б перейти першою?

7. Слід розуміти, що потурання Пороху, який зрадив ідеали Майдану - це й страшний злочин проти майбутнього нашого народу.

8. Люди, пам’ятайте, що представникам влади суворо заборонено втручатися у релігійні справи. Якщо такі випадки будуть зафіксовані, то відразу слід складати протокол чи акт з підписами свідків і подавати заяву до поліції. Якщо нинішня «реформована» Порошенком поліція на це не відреагує належним чином, то злочинці при владі отримають своє від іншої поліції вже у квітні.

Районній владі також варто згадати, що їхніх попередників-регіоналів народ з влади випер вилами, які використовуються поки що нашим редактором на дачі за своїм прямим призначенням. Не варто переходити межу, біля якої ви вже знаходитеся. Людей зараз підняти не важко. Попрацюйте тихенько до квітня, зпакуйте речі і чекайте, коли вас попросять на вихід. Не робіть помилок регіоналів. Повірте, так буде краще.

А істинним вірянам теж порада – добре запам’ятайте тих односельчан, які беруть участь у цих «антицерковних шабашах», бо ж ще «прийде коза до воза». Оскільки у житті радість і горе ходять поруч. Вони ще пошкодують, що взяли на себе такий страшний гріх, підміняючи церковні канони політиканством. Амінь.

До теми

18 лютого відбулося позачергове засідання Священного Синоду Кіпрської Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Архієпископа Кіпрського Хризостома ІІ, на якому обговорювали «українське церковне питання».

Кіпрська Православна Церква не визнаватиме новостворену церковну структуру через недійсність священичих і єпископських хіротоній в ній і відсутності церковної єдності в Україні.

До цього проти створення ПЦУ вже виступили Сербська, Антиохійська, Александрійська, Польська, Чешська, Руська церкви, а інші помісні православні церкви просто проігнорували її створення. То ж, це ще один міжнародний провал Порошенка.
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...