» » Село Кодня. Зима. 718-й рік існування


Село Кодня. Зима. 718-й рік існування

4-02-2019, 10:46
Переглядів 199
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування
Село Кодня, яке згадується у стродавніх документах ще у 1301 році, добре відоме на Житомирщині своєю історією, тісно пов'язаною з гайдамаччиною, Тарасом Шевченком, колгоспом "Україна" та занепадом під час "реформ" у роки "незалежності". Проте літопис цього села продовжує наповнюватися новими фактами сучасності, якими, добита сотнями експериментів влади над селянами, Кодня провела 2018-й рік і зустріла 2019-й. Нещодавно кореспондент "Сільського життя" відвідав цей населений пункт і дізнався: чим живуть коднянці на завершенні другого десятиліття двадцять першого віку третього тисячоліття від Різдва Христова.

Зимова Кодня, що розтягнулася на довгі кілометри від залізничного переїзду до пам'ятника Коліївщині, і в якій "голі" дерева у цю пору року дозволяють бачити все і вся, постає перед заїжджими візитерами ніби повністю відкритою, чого не скажеш про літо, коли село маскує своє єство буйною зеленню дерев, кущів, садів та полів. Відвертою була й розмова з давнім Коднянським сільським головою Наталією Бовсунівською, яка на запитання, чим їй запам'ятався минулий рік, відповіла:
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування

- 2018-й рік найбільше запам'ятався мені "колотнечею" навколо створення ОТГ з центром у Сінгурах.

Редакція "Сільського життя" минулоріч неодноразово надавала інформацію про це нашим читачам. Мова йде про потуги житомирських можновладців по-більшовицьки, як у часи колективізації, "нагнати цифру децентралізації" щодо створення "резервацій" з українських сіл, як це робили їхні господарі-американці у часи знищення корінного населення Америки.

За планами місцевих "реформаторів" на бердичівському напрямку нашого району мали знищити дев'ять сільрад та створити на їхніх розвалинах одну - Сінгурівську. При цьому, як і завжди під час провадження цієї "реформи" пройдисвіти при владі використовували підкуп, шантаж, залякування, грубе порушення законодавства. Але й після цього нібито "добровільну" "згоду" на приєднання до Сінгурів надали лише дві сільради - Коднянська та Озерянківська.
При цьому у Кодні було організовано елементарне шахрайство: людям було встановлено вибір - приєднуйтеся до селища Новогуйвинське або до Сінгурів.

Звичайно, що селянам географічно зручніше добиратися до Сінгурів, тому ті кілька десятків коднянців, багато з яких були бюджетниками і завжди підтримують пропозиції "зверху", підтримали цей варіант. При цьому, як завжди, фальсифікатори не сказали, що є й третій вибір - ні до кого не приєднуватися, а залишатися у нинішньому статусі Коднянської сільради. А тим, хто міг би про це "заїкнутися", наводили "залізний аргумент" - мовляв, той 2018-й рік буде останнім, коли ці приєднання-об'єднання були добровільними, а з наступного року село "приріжуть" до когось примусово.

Цей метод введення людей в оману використовувався владними агітаторами у 2015, 2016, 2017, 2018 роках, але нікого примусово ні до кого не приєднали, так само його використовують і зараз. Тепер вже мова йде про теж наступний, але вже 2020-й рік. І, на жаль, багато селян купилося на цю брехню, згубивши будь-яку надію на краще майбутнє своїх населених пунктів.

Навіть трирічний досвід проведення "децентралізації" наших селян нічому не навчив: покажіть ту "резервацію", що знищивши свої сільради, перетворилася на рай? Таких немає. І навіть існування деяких ОТГ, в які влада "вбухує" кошти за рахунок інших сіл, перетворюючи їх у зразково-показові не є підтвердженням успішності "реформи" села. Бо ж не зроблений ремонт об'єктів соцкультпобуту є її ознакою, а рівень життя населення та економічні перетворення, що спонукають швидке соціально-економічне зростання. Не говорячи вже про те, що всі ці "дурні" гроші реалізуються через ремонтно-будівельні роботи взимку, в мороз, а тому якість цих робіт ми побачимо вже дуже скоро.

При цьому вже всім зрозуміло, що ці експерименти над українським селом, що проводяться американським посольством, припиняться відразу після падіння цього антинародного режиму - вже у квітні. І відповідати за всі ці експерименти доведеться у повній мірі.

Як би там не було, а коднянці минулого року "купилися" на всю цю "туфту" і дали згоду на приєднання до Сінгурів. Та Бог ще береже це село, бо щось там у обласних "реформаторів" не зійшлося і вони наклали своє "вето" на створення "резервації" з Сінгурівської, Коднянської та Озерянківської сільрад.

Та й навряд чи б цій новоутвореній структурі вистачило бюджету, щоб виділити 23 мільйони гривень на добудову нової школи, про що коднянці мріють ще з часів знищення такими ж "реформаторами" місцевого колгоспу "Україна", який був "локомотивом" розвитку цього древнього села. Можна сказати без сумніву, що якщо б зберігся колгосп, то нова школа була побудована давно.

Така думка редакції газети"Сільське життя", яка була й залишається літописом історії Житомирського району і може порівнювати радянські й нинішні часи. А у молодого покоління, яке виховане олігархічними телеканалами та нашою провладною освітою рабами "суспільства споживання", може бути й інша думка. Хоча яка може бути думка у рабів і пристосуванців, окрім хазяйської? Навіть Майдани, Революції гідності, загибель Небесної сотні, нічого не змінили у менталітеті українця, однією з головних рис якого є пристосуванство під будь-яку владу, замість того, щоб домагатися перетворення її на гідну устремлінь та прагнень народу. Як, наприклад, зараз це роблять "жовті жилети" у Франції, які вимагають можновладців служити народові, а не навпаки.

Підсумовуючи розмову про минулорічну спробу влади організувати "ОТГ на трьох" Н.Бовсунівська сказала:

-Я взагалі проти цих приєднань-об’єднань. Нехай уряд поверне сільрадам ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і ми самі будемо зводити кінці з кінцями.
Підтвердженням слів очільниці коднянської громади є, наприклад, досягнення Левківської, Садківської та інших сільрад нашого району, які й у нинішньому статусі показують такі позитивні зміни, до яких далеко й більшості новоутворених “резервацій”.

А щодо коднянських реалій, то важливим досягненням 2018 року для місцевої влади, за словами сільського голови, стало й отримання права власності на будівлю, де зараз розміщується сільрада.

Тут вже зроблено й відповідний ремонт.

Тепер можна реконструювати й приміщення, де розміщується музична школа, яку заплановано перенести в Будинок культури, де цього року мають зробити опалення, а сюди перевести зі школи дитсадок "Сонечко", який відвідують 28 малят.

Будівельні роботи всередині приміщення та на його території місцева влада має намір завершити до 1 вересня, щоб урочисто перевести заклад дошкільної освіти у значно комфортніші умови до нового навчального року. Це ще збільшить кількість приміщень для школярів, яким минулоріч вже було зроблено хороший подарунок - пошту перенесено до Будинку культури, а на її колишньому місці облаштовано їдальню, на що з сільського бюджету було виділено 56 тисяч гривень, а решту дофінансувала районна влада.

На переселення дитсадка коднянські депутати виділили 300 тис. грн., вже закуплено меблі, то ж дитсадок "Сонечко" цьогоріч святкуватиме новосілля.
Проте сільський голова Н.Бовсунівська дуже сподівається, що це все тимчасово. Бо не втрачає надію, що дитсадок все ж з часом повернеться у звільнене нинішнє приміщення школи, яке переїде у незавершений новобуд.

- Та де взяти ті 23 мільйони? - запитує Наталія Феофілівна. - Ми подали документи на конкурс, щоб взяти участь у програмі державного фінансування, прийняли відповідне рішення на співфінансування сільська (382 тис. грн.) та районна (800 тис.грн.) ради, але хто там зверху замовить за нас слово? Нас і так там "не люблять" через відмову приєднуватися до Новогуйвинської ОТГ, через прихід на сесію облради та на прийом до Гундича зі своїми проблемами, через перекриття бердичівської траси за земельні питання. Але надія ще є. Будемо сподіватися і звертатися за підтримкою до обласних депутатів. Голова райдержадміністрації С.Микитюк нас у цьому підтримує.

Знаковою подією останніх місяців для Кодні став ремонт дороги на багатокілометровій центральній вулиці, яку зробив райавтодор. Дехто з коднянців каже, що він місцями зроблений неякісно, тому по весні доведеться з цим розбиратися. Якщо, звичайно, у договорі на ремонт для шляховиків передбачена гарантія якості. Бо ж про це забувають і ті, хто виділяє бюджетні кошти, і ті, хто ремонтує дороги. Мабуть, обом це вигідно.

Заасфальтовано у селі й дорогу за кошти сільської ради - на вул. Промисловій, вартістю 1,4 млн. грн. Правда, заплатити з бюджету сільради, який складає 2,5 млн. грн., відразу всю суму не вдалося. Борг тут ще становить 900 тисяч гривень і його потрібно повернути вже у 2019 році.

Вдалося встановити й освітлення на вулицях Житомирська та Гайдамацька, на що за сприяння депутата райради О.Баранюка з бюджету райради виділено 150 тис. грн. Встановлено огорожу біля сільради та медичної амбулаторії.

До речі, не всі коднянці одностайно підтримали й "реформу" медицини, яку проводить американка Супрун - ще не завершено процес укладання угод з лікарями, хоча його подовжений термін скінчився 1 січня. Як буде далі - невідомо.

Взимку завжди актуально постає питання про опалення комунальних приміщень.

Будівля коднянської сільради опалюється дідівським методом - грубкою - не від ретроградства місцевих чиновників і не через антиросійську істерію нинішнього режиму. Просто газівники створили такі умови співпраці, що краще завезти дрова чи брикет, взяти на півставки опалювача і не морочити собі голову.

До прийняття такого рішення спонукали проблеми, що виникають під час співпраці з "Житомиргазом", який зараз породив для декого ще одну "годівницю" - "Житомиргаззбут". Ці монополісти вже здирають гроші зі споживачів з усього: треба платити аванс і замовляти планові обсяги споживання газу, посеред місяця повідомляти, якщо цей обсяг не буде виконано, ніби хтось наперед знає яка буде погода, і, якщо недобереш газ, потрібно сплачувати штраф. А скільки мороки з оформленням, встановленням та експлуатацією лічильника? То ж коднянська сільрада вирішила відмовитися від такого "блага цивілізації" як газ і перейшла на дрова.

Інша справа - з Будинком культури, де ремонт все ж вже закінчено. Його грубкою не опалиш. Н.Бовсунівська вважає, що тут варто використати досвід троянівців і встановити ультра-опалення, над чим зараз і працює. В опалювальне приміщення можна буде перевести і музичну школу. До того ж, це дасть новий поштовх для діяльності музею історії села та розвитку народної творчості. Тим більше, що для такого висновку є чимало підстав.

Наприклад, добре відомий колектив "Веселі панянки" нещодавно захистив звання народного колективу, а не менш відомий зразковий дитячий танцювальний колектив "Сюрприз" переміг на фестивалі в Яремчі. Не марно ж за кошти сільради його учасникам поновили костюми. А як було організовано обласне свято в Кодні на Покрову?!

А ще у місцевому БК працює гурток для рукодільниць "Мамина доня", а в бібліотеці - гурток "Маленька рукодільниця" тощо.

Щодо інших витрат коднянської казни, то варто зазначити, що, незважаючи на його незначну дохідність, все ж минулоріч було виділено 10 тис. грн. на придбання томографа для райлікарні, а 5 тисяч - на допомогу поліції, яка, хоч і "реформована" заїжджими грузинами, але клянчить гроші, як і знищена міліція. Тобто ці зміни позитиву не додали, окрім того, що в поліцію прийшли дилетанти, що й спровокувало зростання злочинності.

До речі, якщо хтось думає, що все це випадково, то той помиляється. Нинішній антинародний режим й протримався при владі довгих п'ять років лише тому, що створював народу такі проблеми, які переводили його увагу лише на виживання, а не на зміну правителів. Такими були всі 144 "реформи", про які з пафосом теревенить перед виборами Гарант, і користі від яких ніякої, одні лише проблеми.

Серед таких "кісток" розбрату для народу є так звана "децентралізація", що, через мовчазне пристосуванство селян, знищує українське село, а останні півроку Порох "пудрить мізки" українцям "томосятиною", щоб посіяти ще більший релігійний розбрат і дорватися до влади ще на один строк. І хоча всі ці його передвиборчі спроби марні, оскільки у квітні в Україні влада зміниться остаточно, складається враження, що він, за завданням американського посольства, робить все, щоб після себе залишити "випалену землю", як робили з Україною всі її загарбники.

Не обходить все це стороною й Кодню. Вже телефонував заступник голови РДА М.Козарчук і нагадував що треба "щось робити" з переходом місцевого приходу УПЦ в ПЦУ. Тобто районна влада не лише грубо порушує Конституцію та закони, втручаючись у цю справу, а й провокує міжконфесійне протистояння, за що доведеться відповідати перед законом вже за кілька місяців. Чи вистачить у коднянців розуму не лізти у чергову авантюру агонізуючого режиму - побачимо. Що цього разу візьме гору: істинна віра чи пристосуванство під владу? Невже знищення колгоспу, потуги створення "резервацій", інші експерименти над селом, коднянців нічому не навчили? Не говорячи вже про криваву історію села.

А щодо виборчого процесу у Кодні, то тут відчувається активність лише однієї політичної сили - "Батьківщини", інших поки не чути й не видно.

На завершення даного матеріалу хотілося б сказати щось обнадійливе коднянцям про рік, що наступив, але й він оптимізму не викликає. Бо лише в першій половині січня в селі вже зафіксовано шестеро померлих. А новонароджених немає. Ось така сумна статистика, яка підтверджує й катастрофічне зниження кількості населення в усій Україні: у 2018 році на 100 покійників у державі зареєстровано лише 58 новонароджених. Та це, за поглядами сучасних "реформаторів", зовсім не геноцид народу, це "євроінтеграційний рух". І навіть те, що за роки "незалежності" кількість населення зменшилося на десятки мільйонів - це "нормальний процес" з точки зору американського посольства, яке й керує нашою колонією повноправно.

А про деякі аспекти життя у цій колонії мешканців Кодні на 718-му році її існування й розповідає даний матеріал. Амінь.
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування
Село Кодня. Зима.  718-й рік існування

Сергій Юрченко
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...