» » 31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів


31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів

30-12-2018, 10:34
Переглядів 355
31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів
31 грудня 2018 року жителі міста Житомир, які ще остаточно не втратили совість і не здалися режиму, що прославляє гітлерівських прихвоснів, відзначатимуть 75-річчя звільнення від нацистських загарбників та їхніх прислужників з місцевого населення, які протягом двох з половиною років окуповували Полісся. У кінці 1943-го та на початку 1944 років два тижні на території Житомирської області тривали запеклі тривалі бої за визволення нашої землі.

22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина, що притримувалася ідеології кривавого нацизму, з метою знищення слов'янських народів, у тому числі й українців, та загарбання земель, напала на Радянський Союз. Ранком того ж дня німецька авіація вчинила наліт на Житомир.

У ході Київської оборонної операції 1941 року радянські війська 9 липня залишили Житомир. Жорстокий окупаційний режим був влаштований ворогом у німецькій "столиці" генерального комісаріату "Житомир".

За час окупації вони знищили понад 112 тисяч радянських громадян - військовополонених і мирних жителів. Для спротиву нацистам у Житомирі діяло підпілля, яким керували Р. І. Шелушков і А. Д. Бородій (пам'ятники яким знищили нинішні авантюристи при владі), в околицях - партизани.

За роки боротьби з нацистськими окупантами учасниками радянськими партизанами та підпільниками, яких зараз, за новими ідеологічними догмами, переписувачі історії вже називають "учасниками національно-визвольного руху", хоча вони за переконаннями були інтернаціоналістами, а не націоналістами, було знищено 177,5 тисяч живої сили ворога, пущено під укіс 2536 ешелонів, зруйновано 367 залізничних та 498 шосейних мостів, підірвано 272 танки, збито 8 літаків, знешкоджено 127 автомобілів та багато іншої техніки, врятовано від каторги 14,5 тисячі юнаків, дівчат, військовополонених.

У ході Київської наступальної операції 1943 року радянські війська 13 листопада звільнили місто, але 20 листопада вони вимушені були тимчасово його залишити (Київська оборонна операція 1943 р.). Знову Житомир був звільнений 31 грудня 1943 року в ході Житомирсько-Бердичівської операції 1943-1944 рр.
Визволення Житомирщини розпочалося у листопаді 1943 року. Першими були визволені селища Брусилів та Корнин Попільнянського району, залізнична станція Ірша Радомишльського району, селище Черняхів, залізнична станція Станишівка Житомирського району. Житомир вперше було визволено 13 листопада 1943 року, але радянські війська, отримавши наказ зміцнити підступи до Києва, змушені були відступити.

18 листопада 1943 року на території Житомирської області розгорнулися жорстокі бої, які тривали упродовж 40 днів й увійшли в історію Великої Вітчизняної війни як бої на "Рубежі мужності". Зараз на місці тих жорстоких боїв на трасі Київ-Житомир поблизу Брусилова встановлено пам'ятник.

Остаточне визволення нашого рідного міста сталося 31 грудня 1943 року, а 1 січня на честь Житомира Москва салютувала 20 залпами з 224 гармат. Загалом 7 дивізій противника, 90 тисяч фашистських солдатів і офіцерів було знищено у ході Житомирсько-Бердичівської операції.

На честь звільнення міста 33 військовим частинам і з'єднанням привласнено почесне найменування "Житомирські".

На території Житомирщини близько 1,5 тис. братських могил, 6 військових кладовищ, на яких покояться 95 тис. воїнів різних національностей.

14 січня 1944 року в результаті завершення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, через 918 днів окупації, Житомирська область була повністю визволена.

За час окупації і боїв в місті зруйновані майже всі промислові підприємства, близько 200 будівель культурно-побутових установ, 40% житлових забудов.

х х х х х

З 29 грудня 1943 року розгорнулися важкі бої під Житомиром, якому німецьке командування відводило важливе місце як вузлу комунікацій. Воно готувало кругову оборону.

Гітлерівці перейшли в контратаку проти радянських військ 18-ї і 3-ї гвардійської танкової армій, прагнучи відкинути їх на схід.

На підступах до Житомира ворог створив сильну протитанкову оборону, стягнувши сюди великі танкові сили і значну кількість артилерії.

Головний удар здійснювала 1-а гвардійська армія генерал-полковника А. А. Гречка. Німецькі війська припускали, що Червона Армія буде здійснювати напад зі сходу, тому головні сили оборони були сконцентровані там. Проте армія А. А. Гречка здійснювала напад з усіх напрямів півночі, південного сходу та сходу.
Вранці 31 грудня 1943 р. радянські війська перейшли в наступ. У результаті жорстоких боїв війська 1-ї гвардійської армії 31 грудня 1943 року звільнили більше 20 населених пунктів, що тісно прилягали до Житомира, а до 18 години вечора повністю визволили місто від німецько-фашистських загарбників.

У боях за звільнення Житомира відрізнилися війська генералів Гречка, Леселідзе, Черняховського, Рибалка, Катукова. Їх іменами названі вулиці м. Житомира (які нинішня влада тимчасовців перейменувала на осіб з сумнівною репутацією), а 33 з'єднання й частини за відмінність у боях одержали почесне звання "Житомирських" і 15 з них нагороджені орденами.

У ході боїв за звільнення Житомирщини в оперативній смузі Першого Українського фронту діяло 12 партизанських з'єднань і загонів.

У підсумку Житомирсько-Бердичівської операції були звільнені Київська й Житомирська області, частина Вінницької й Рівненської областей.

Дорогою ціною дісталося нашому народу визволення Житомирщини. Понад 95 тисяч воїнів полягли смертю героїв на поліській землі. За героїзм, виявлений під час захисту й визволення Житомирщини, 50 воїнів-визволителів нагороджені званням Героя Радянського Союзу.

Перемогу над фашизмом кували й наші земляки. За мужність і героїзм, проявлені у роки війни, 93 786 жителів області відзначені урядовими нагородами, в тому числі за бойові подвиги на фронтах - 89 783 чоловіка, з них 1280 партизан і підпільників. Тому обов'язок всіх живих - свято берегти пам'ять про тих, хто загинув у боротьбі за свободу і незалежність рідної землі.

х х х х х

Зі спогадів про важкі воєнні роки


9 липня 1941р. гітлерівці окупували село Зарічани. Ними було спалено клуб, 3 селянських господарства, розстріляно понад сотню людей. До Німеччини вивезено близько 30 чоловік на примусові роботи. Людей частково вивозили на Дніпропетровщину і Київщину для роботи на окупантів.

Незважаючи на жорстокий контроль за жителями села Зарічани, їм все ж таки вдавалося допомагати партизанському загону імені .Ворошилова на чолі з Ярушевичем Олександром Степановичем. Загін цей налічував 30 чоловік, завдяки яким жителям села було повернено 68 корів-годівниць, призначених на м'ясокомбінат.

Німецькі нацисти та їхні прислужники з місцевого люду продовжували безчинства. За найменший непослух - розстріл. Так втратили батьків великі сім'ї Марчуків, Ковальчуків. Батьків просто виводили за їх хати і розстрілювали. Багато сімей виселяли за межі села, бо в їх будинках поселялися німці. Жінки з дітьми ховались по льохах, недоїдали, хворіли, але старались будь-що вижити без чоловіків, батьків, яких забирали на роботу до станишівських лісорозробок, там працювало біля 200 наших односельців.

Багато вбили в селі і євреїв. Яскевич Софії вдалось вберегтись від фашистських автоматів завдяки односельцям, які не підтвердили, що вона єврейка.
На околиці села знаходиться німецьке військове кладовище "Хегевальд". Воно було відновлено у 1998 році. А перші захоронення тут зявилися в кінці 1941 року. Наказ про відкриття кладовища видав сам Гіммлер. Хоронили тут тільки німців, які проявили героїзм у боях, та високих есесівських чинів.

Під час Великої Вітчизняної війни із села на фронт пішло 136 чоловік, 86 з них не повернулись, 77 нагороджено орденами та медалями.

А Ткачук Іван Михайлович за власною ініціативою передав на будівництво танка в Житомирі 20 тис. крб. власних заощаджень.

Героєм Радянського Союзу став майор, а пізніше генерал-майор, Андрющенко Володимир Кузьмич.

12 листопада 1943 р. частини 23-го стрілецького корпусу і з'єднання 1-го гвардійського корпусу під командуванням генерал-лейтенанта Баранова звільнили Житомир і село Зарічани, що мало тоді іншу назву - Псищі. Але остаточно тоді вигнати з околиць міста нацистів не вдалось. Ворог підтягнув свіжі сили і радянські полки 18 листопада після жорстоких боїв змушені були відступити.

Завдяки стратегічному і військовому талантові генерал-полковників А.А.Гречка та К.Н.Леселідзе, генерала армії М.Ф.Ватутіна вдалось звільнити Псищі і Житомир.

Очевидці добре пам'ятають день 31 грудня 1943р. важкі бої на току, в колгоспному саду, де загинуло 67 воїнів-захисників. Їх наспіх поховали у тому ж саду, в одній могилі, а пізніше перепоховали у братській могилі в селі. 7 прізвищ загиблих відомо, але інших упізнати не вдалось.

Близько ста чоловік повернулись з полів війни, але ж її "свинцеві подарунки" давали про себе знати значно пізніше і багато хто уже пішов з життя. Ветерани війни, що живуть у нашому селі, часто відвідують школу, розповідають дітям про свої бойові шляхи. Войнов М.М., Патлай А.Ф., Андрєєв М.П., Свірідова, Кулініч О.І., Прянченко В.А.,Андрійчук О.Г.,Войтюк О.Ф. - всі вони шановані жителі Зарічан.


31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів
31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів
31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів
31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів
31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів
31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів
31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів

31 грудня Червона Армія звільнила Житомир від нацистів

День Перемоги біля Братських могил у селі Зарічани - 1985 рік. Ці визволителі світу від “коричневої чуми” й гадки не мали, що настануть часи, коли їх подвиг буде нівельовано, а продажні борзописці прославлятимуть тих, хто стріляв їм у спину та співробітничав з гітлерівцями.
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...