» » “Реформована” поліція: розтрощені авто, відтік кадрів, сумнівні тендери


“Реформована” поліція: розтрощені авто, відтік кадрів, сумнівні тендери

12-08-2018, 07:59
Переглядів 309
“Реформована” поліція: розтрощені авто, відтік кадрів, сумнівні тендери
"Моя нова поліція". З такою назвою у 2015 році в Україні стартувала серйозна для усіх реформа, яка мала на меті повністю змінити правоохоронну систему, що дискредитувала себе здирництвом, великим хабарництвом та, зокрема, насильством. Про це з величезним пасофом на всіх телеканалах розповідав Порошенко та його “команда”. Пройшло три роки, і які ж результати цієї “реформи”, що проведена за “європейським досвідом” та “американськими зразками”.
Функції колишніх міліціонерів перейняли правоохоронці нового, зазначимо, європейського зразка - поліцейські: усміхнені й добрі обличчя в новій гарній формі. У 2015 році вони вперше зачитали слова присяги перед українським народом.


Варто зазначити, що правоохоронний орган створювали буквально з нуля.

У них - нова форма, новий транспорт, нове оснащення і, звичайно, нові підходи. На все це за три роки Україна витратила аж 43 млрд. гривень. Родзинкою ж нової поліції мали стати нові політичні обличчя, незаплямовані діяльністю в системі. Одна з таких - соратниця екс-президента Грузії Михеїла Саакашвілі грузинська “активістка”Хатія Деканоїдзе, кандидатура якої була погоджена посольством США в Києві.

За президентства Саакашвілі вона керувала адміністрацією Ради безпеки в Грузії, була ректором Академії поліції МВС, а пізніше стала міністром освіти. 2015-го Кабмін призначив її головою Національної поліції України. Основним завданням Деканоїдзе стала переатестація старих кадрів Міністерства внутрішніх справ.
"Я буду честна и скажу, что нам не удалось искоренить коррупцию в наших органах".

Із цими словами Деканоїдзе подала у відставку за рік після призначення. Що не дивно та, в принципі, цілком очікувано. Ще за рік уже самі поліцейські почали масово писати заяви на звільнення.

(З часу утворення патрульної поліції з її складу звільнилися 1944 особи (2016 рік - 421, 2017 - 1523), у тому числі за власним бажанням - 1150, за негативними мотивами - 300, з інших причин - 494 людини).

593 колишніх міліціонерів, які не пройшли атестацію, поновилися в поліції через суд


У період з грудня 2017-го по березень 2018-го років Рахункова палата України провела аудит поліцейської реформи.

У ході цієї перевірки аудитори в офіційному звіті озвучили кількість розбитих службових автомобілів та кількість міліціонерів, що поновилися на посадах через суд; виявили оплачені, однак невиконані роботи й порахували поліцейських, які звільнилися за власним бажанням.

Після підписання Петром Порошенком закону "Про нову поліцію" міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на своїй сторінці в мережі Facebook заявив, що ніякого автоматичного переходу "з міліції в поліцію" в Україні не буде - кожен співробітник нової поліції проходитиме перевірку на відповідність новим вимогам.

- Ніхто не перейде автоматично з міліції в поліцію! Скрізь перехід буде спочатку зумовлений структурними змінами в підрозділах у відповідності зі стратегією реформи. Потім - тестування та співбесіда, конкурсні набори - повна переатестація особового складу, - йдеться в повідомленні.

Так, переатестація, про яку було зазначено, проводилася. Були й мітинги невдоволених своїм результатом колишніх правоохоронців (до лав Нацполіції не пройшли 5 257 співробітників).

Пізніше, як з'ясували аудитори, протягом 2016-2017 років 593 поліцейських, яких звільнили за результатами атестації, за рішеннями судів поновилися на посадах. А у вигляді бонуса за час вимушеного прогулу їм виплачено 16 млн. грн.

Лише за два роки з вини поліцейських сталося 730 аварій

Згідно зі звітом Рахункової палати, за 2016-2017 роки в Україні сталося майже 2 тисячі аварій за участю патрульних автівок.

Загалом на момент проведення аудиту в управлінні патрульної поліції України було 1876 автомобілів, 1196 - нові Toyota Prius. Ці автомобілі протягом 2015-2016 років поліція отримала від компанії "Сумітомо Корпорейшн" у рамках україно-японської угоди за кошти Кіотського протоколу на суму понад 500 млн. грн.
Більше третини з двох тисяч ДТП, а саме - 732, сталися з вини поліцейських.

Тобто саме через порушення правил дорожнього руху самими правоохоронцями.

На початку вже 2018 року в неробочому стані значаться понад 300 автомобілів, 100 з яких, балансовою вартістю понад 22 млн. грн., відновленню практично не підлягають.

Натомість Міністерство внутрішніх справ у відповідь на офіційний запит видання "Українська правда" повідомило зовсім іншу цифру - пошкоджено всього 35 службових автівок, 22 з яких уже начебто відремонтовано.

"07.11.2015 для потреб органів поліції апаратом НП було придбано 1 412 од. автомобільного транспорту спеціалізованого призначення, з яких автомобілі для перевезення взятих під варту осіб на базі Ford Transit LWB Van Jumbo та Fiat Doblo Maksi XL, мікроавтобуси на базі Ford Transit, автобуси "Атаман", легкові автомобілі на базі Renault Duster, Skoda Rapid Active, а також Mitsubishi Outlander PHEV з гібридною силовою установкою (придбані Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" у 2016 році). З числа зазначеного автотранспорту в процесі експлуатації були пошкоджені 35 од., відремонтовані 22 од. (стосовно решти 13 од. тривають ремонтні роботи або ремонт не проводиться до завершення відповідних судових розглядів)", - йдеться у відповіді на запит.

Називаючи такі скромні цифри, Міністерство внутрішніх справ, імовірно, дуже й дуже лукавить. Адже у звіті Рахункової палати кількість пошкоджених у ДТП службових автівок у десятки разів перевищує озвучену міністерством цифру. Є у звіті й "особливі автомобілі", які стали учасниками ДТП по 6, а то й 8 разів. Аудитори навіть номерні знаки таких автівок не приховують:

"...Автомобіль держномерний знак 1537, закріплений за управлінням патрульної поліції у м. Київ, потрапляв у ДТП 8 разів, автомобілі з д.н.з. 0591 і 1012 - 7 разів; автомобілі з д. н. з. 1470, 3143 і 3130 - 6 разів".

Не зовсім правдивою виглядає відповідь МВС ще й на фоні інформації про ДТП за участю патрульних, яка просто переповнила сторінки всіх відомих інтернет-видань.

За інформацією тих же аудиторів, винними у аваріях часто є самі поліцейські. Однак не кожна з цих ДТП стала предметом службового розслідування, що дивно: щодо 174 дорожньо-транспортних пригод розслідування взагалі не проводилися.

Тобто є така собі вибірковість - поки одним поліцейським, які потрапили в ДТП на службових авто, просто виписують догани, від інших Департамент патрульної поліції вимагає компенсувати збитки за службові автомобілі в судовому порядку.

Вирішити проблему з високою аварійністю, на думку аудиторів, можна, зокрема, впровадивши вимогу до професійних водійських навичок поліцейських. Адже наразі такі вимоги взагалі не висуваються:

"Підтвердженням цього є розміщені на сайті управління патрульної поліції в Харківській області вимоги до кандидатів на посаду патрульного поліцейського: вік від 20 до 35 років, наявність посвідчення водія категорії В або готовність одержати його до початку навчання".

Крім того, аудитори пропонують Нацполіції запровадити механізм відповідальності за пошкодження службових авто.

Ремонт автомобіля втричі дорожчий його вартості

"Кладовище поліцейських автомобілів" - фото з такими підписами час від часу з'являються в мережі Інтернет. На фото - розбиті поліцейські машини. Майже те саме, але більш чітко і з конкретними цифрами - у звіті аудиторів.

100 автомобілів розбиті настільки, що практично не підлягають відновленню. Для наочності перевіряючі навіть описують, за яких умов сталося те чи інше ДТП.
Наприклад, інспектор управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ "не впорався з керуванням автомобілем та з'їхав у кювет з подальшим перекиданням". За ремонт цієї автівки заплатили 790 тис. грн., що втричі дорожче від балансової вартості автомобіля. І такі випадки непоодинокі.

Згідно зі звітом Рахункової палати, ремонт розбитих автомобілів часто перевищує їх вартість.

Так, зокрема, балансова вартість 27 поліцейських Toyota Prius становила 5,7 млн. грн., а вартість їх ремонту вдвічі вища - 10,8 млн. грн. Самі аудитори такий ремонт виправдано називають економічно невигідним.

Просто не вистачає відеореєстраторів

Відеореєстратори або, як кажуть, нагрудні камери поліцейських, - предмет, навколо якого протягом останніх років точаться серйозні суперечки. Деякі вважають, що, фіксуючи всіх без винятку - й тих, хто порушив ПДР, і тих, кого зупинили, щоб просто перевірити документи, - поліцейські порушують право на приватність.

Натомість, саме відео з цих нагрудних камер неодноразово ставало вирішальним у неоднозначних ситуаціях. І у випадках, коли затримані не виконували правомірні вимоги поліцейських, і у випадках, коли самі поліцейські перевищували свої повноваження.

Тобто в обох випадках відео з камери - це доказ для доведення вини будь-якої зі сторін. Але нагрудними камерами забезпечені далеко не всі поліцейські. Рахункова палата виявила, що деякі підрозділи патрульної поліції забезпечені нагрудними та автомобільними камерами менш ніж наполовину.

Не краще забезпечені підрозділи патрульної поліції планшетними персональними комп'ютерами, які використовуються для доступу до бази даних автоматизованих робочих місць, отримання інформації, документування фактів тощо.

На впровадження системи відеофіксації потрібен аж мільярд гривень


Зменшити смертність на дорогах уряд України ще з 2015 року планує, зокрема, впровадженням системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Й нарешті на дорогах України вже з'явилися перші камери.

У травні цього року начальник Головного сервісного центру МВС Владислав Криклій заявив, що керівництво уряду поставило завдання запустити систему автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху до кінця 2018 року.

Однак чи вистачить поліції фінансування і чи готова нормативна база?

Так, камери на дорогах уже дійсно почали з'являтися, але є велике "але". Камери - це лише перший етап впровадження системи.

Далі фото чи відеодоказ порушення правил, зафіксований камерою, має захищеним каналом зв'язку надсилатися до спільного центру обробки даних МВС і Нацполіції. І лише після цього повідомлення про штрафи й порушення надсилаються порушнику.

Однак центр обробки даних, за інформацією Рахункової палати, й досі не створено. Одна з причин - знову ж таки недостатність фінансування. Загалом на запуск системи, за розрахунками фахівців МВС і Нацполіціі?, потрібно більше мільярда гривень.

У звіті аудитори публікують розрахунки правоохоронців. Згідно з ними, тільки на закупівлю та введення в експлуатацію стаціонарних та пересувних комплексів автофіксації на автомобільних дорогах державного значення потрібно понад 640 млн. грн.

Та фінансування - не єдина проблема. Нормативна база для роботи системи також не прописана: технічні вимоги до процедур обміну інформацією між базами даних МВС та інших державних органів, зокрема Держприкордонслужби, на час аудиту Рахункової палати були тільки на стадії розробки.

Тож нині вже встановлені камери на дорогах відіграють роль, скоріше, опудала на городі. Воно відлякує, але не більше. На цей закид Нацполіція може, звичайно, відповісти, що на повноцінну систему не вистачає фінансування. І ця відповідь справедлива. Але так само справедливі й зауваження аудиторів щодо відсутності вимог до навичок водіння автомобілем для поліцейських і механізму відшкодування пошкоджених у аваріях авто, хитрощів із держзакупівлями й вибіркового покарання поліцейських, винних у аваріях.

У статті використані матеріали з видання "Украинская правда".

Запитання від редакції “СЖ”: шановні читачі, хто назве хоча б ОДНУ успішну реформу в Україні за роки “незалежності” - а, вірніше, повної колоніальної залежності від США та Європи?
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...