» » Історія Житомирського району у ХХ сторіччі. ФОТО


Історія Житомирського району у ХХ сторіччі. ФОТО

19-03-2018, 10:19
Переглядів 141
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Двадцятий вік територія нинішнього Житомирського району зустріла у складі Волинської губернії Російської імперії.

До 1923 року, коли після державного заколоту владу вже захопили більшовики, адміністративним попередником сучасного Житомирського району був Житомирський повіт у складі Волинської губернії. Центром губернії і Житомирського району було місто Житомир. Повіт займав значно більшу від нинішнього району територію, до якої входили частково або повністю сучасні Житомирський, Черняхівський, Володарськ-Волинський, Коростишівський, Чуднівський, Червоноармійський, Романівський, Любарський, Андрушівський, Бердичівський, Ємільчинський і Коростенський райони. Після ліквідації у березні 1923 року повітів в складі Волинської губернії на базі Житомирського району було створено Житомирську округу, перейменовану у червні 1925 року (після ліквідації губернії) на Волинську округу.

До складу округи входило 14 адміністративних районів. З них п'ять (Черняхівський, Левківський, Троянівський, Солотвинський, Андрушівський) повністю або частково складають територію сучасного Житомирського району. Внаслідок численних реорганізацій, що здійснювалися наприкінці 1920-х років, межі районів, склад населених пунктів, назви неодноразово змінювалися. Так, 1925 року центр Солотвинського району з одноіменного села був перенесений до містечка Кодня з перейменуванням на Коднянський. Того ж року до складу Левківського району приєднано значну частину сільрад Андрушівського району з перенесенням центру до села Іванків.

У вересні 1930 року у зв'язку із ліквідацією округів в Україні, райони було підпорядковано безпосередньо республіканському центру в Харкові. Тоді ж було створено власне попередник нинішнього Житомирського району - приміську зону Житомирської міської ради. Зі складу Троянівського району до зони увійшли сільради Сінгурівська, Псищанська (Зарічанська), Альбінівська (Тетерівська), Барашівська, Богунська і Янушевицька (Іванівська); з Іванківського - Калинівська, Левківська, Станишівська, Пісківська і Пряжівська сільради; з Черняхівського - Кам'янська, Андріївська, Соколово-Гірська, Крошенська-Українська і Крошенська-Чеська, Голіївська, Вересівська і Гадзинківська сільради.

У травні 1939 р. приміську зону було виділено із складу Житомирської міської ради у Житомирський район, з віднесенням до неї ряду сільрад Довбиського району. Житомирський район межував з Коростишівським, Троянівським, Дзержинським, Червоноармійським та Черняхівським районами. У його довоєнних межах проживало 31,2 тис. чоловік. У районі діяли 34 сільські Ради, яким було підпорядковано 61 населений пункт.

У повоєнні часи, в 1957 р., до складу Житомирського району були приєднані села Коростишівського району - Рудня-Грабівка (нині Грабівка), Мошківка, Кринички, Туровець і Града.

У грудні 1962 року під час чергової реорганізації район було ліквідовано, населені пункти передано до Коростишівського району, частину - до Бердичівського. Але 4 січня 1965 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР Житомирський район було знову відновлено. Його адміністративним та культурним центром знову став Житомир, котрий також є центром області.

З березня 1971 р. розпорядженням Ради Міністрів УРСР було ліквідовано селищні ради на Соколовій Горі та Крошні. Вони разом з селищем Лісове, селами Смоківка, Хінчанка та Поруб відійшли до міської межі.

Згодом відбувалися певні зміни в адміністративно-територіальному устрої самого району: ліквідовувалися (переселялися) невеликі села і хутори, зливалися сусідні села, утворювалися нові сільські ради.

Після аварії на ЧАЕС, за рахунок переселенців з радіаційно забруднених територій, населення у Василівці, Садках, Луці, Головенці зросло майже вдвічі.
Нині територія району складає 1927 кв. км. Густота населення в районі становить 30 чол. на 1 кв. км.

За національним складом на території району переважають українці, але тут також проживають росіяни, поляки, німці, чехи, вірмени, таджики.

З сайту "Житомирська область у складі УРСР" (дані за 1973 рік):

"Площа Житомирського району становить 1450 кв. км, населення - 68,3 тис. чоловік, з них сільського - 64,7 тис. (93,3 проц.). Середня густота населення - 47 чоловік на 1 кв. км. Селищній та 27 сільським Радам депутатів трудящих підпорядковано 84 населені пункти. На території району працюють 71 партійна, 100 комсомольських і 110 профспілкових організацій.

В економіці провідне місце належить сільському господарству. Тут - 24 колгоспи, радгосп, дослідне господарство Української науково-дослідної станції хмелярства, учбове господарство "Черемошне", радгосп, 5 промислових підприємств.

Населення обслуговують 65 медичних закладів, у т. ч. районна і 6 дільничних лікарень, 27 медпунктів, 12 пологових будинків, райсанепідемстанція, 11 аптек.
Мережа народної освіти налічує 75 загальноосвітніх шкіл, з них 15 середніх, 30 восьмирічних, 30 початкових, районну заочну школу, 2 спеціальні середні школи, сільськогосподарський технікум.

Діють Будинок піонерів, 18 дитячих садків. Культурно-освітню роботу ведуть районний і 21 сільський Будинки культури, 62 сільських клуби, 121 бібліотека. Є 72 стаціонарні кіноустановки, з них 40 широкоекранних. У районі 7 пам'ятників В. І. Леніну, 97 обелісків Слави та пам'ятників воїнам-визволителям.


Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
Історія Житомирського району  у ХХ сторіччі. ФОТО
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...