» » Чому Україна - найбідніша країна Європи


Чому Україна - найбідніша країна Європи

18-01-2018, 14:33
Переглядів 296
Чому Україна - найбідніша країна Європи
27-й рік йде з того часу, як "національно-свідомим" "патріотам", наобіцявши райське життя, вдалося висмикнути Україну з сім'ї братніх народів Радянського Союзу. Саме в його складі вперше в історії були зібрані в єдине ціле всі українські землі, на яких побудовано потужну промисловість та сільське господарство, високими темпами розвивалася наука, культура, освіта, медицина, спорт, а громадяни мали найвищий ступінь соціального захисту в світі - від безкоштовного отримання житла до гарантованої державою безкоштовної освіти та охорони здоров'я. До цього варто ще й додати наявність у нашої держави у 1991 році третє за потужністю ракетно-ядерне озброєння, що могло гарантувати нашу безпеку та недоторканість.

Але тут у справу втрутилися американські авантюристи, які, як відомо, визнають лише одні інтереси - американські. За їхньою командою нашими продажними керманичами було повністю знищено ракетно-ядерну зброю, а наша армія була "реформована" настільки, що у 2014 році, коли припекло, у нас виявилися боєздатними … аж 6 тисяч військовослужбовців.

Також, в результаті, організованого американцями (та за їхні ж гроші) двох Майданів 2004 та 2014 років, наш ВВП зменшився вдвоє, гривня знецінилася більш ніж вшестеро, а ціна на газ зросла в десятки разів. Тобто економічно - Україна стала банкрутом і з неї масово побігло населення.

За даними виробників хлібобулочних виробів в Україні зараз проживає 26 млн. чоловік, тобто рівно вдвічі менше, ніж було у 1991 році, що є сучасним страшним геноцидом народу України. Але, оскільки при цьому виконуються всі забаганки Вашінгтона, то на це ніхто не звертає уваги, «переводячи стрілки» на події 80-річної давнини.

Більше того, США перетворили Україну у свою колонію, яка безмовно виконує всі вказівки заокеанського господаря: імітує "реформи", сіла "на голку" кредитів МВФ, постачає "гарматне м'ясо" для відстоювання американських геополітичних інтересів, взамін українських цінностей нав'язує народу так звані "європейські цінності" - з одностатевими шлюбами та іншою мерзотою, чужою для нашої людини. До того ж, Україна, після двох Майданів, перетворилася в одну з найбільш корумпованих держав світу.

Нещодавно знову були оприлюднені дані стосовно рівня середніх зарплат у країнах Європи. То ж можна побачити ті "здобутки", які отримали ми під орудою "національно-свідомих" керманичів, які розкрадали і розкрадають народне добро та виводять кошти в оффшори (чого в радянські часи не було і бути не могло в принципі) та їхніх прихвоснів, які видають з себе "патріотів", а на ділі знаходяться на фінансуванні американських фондів і всіляко сприяють великодержавним цілям американців щодо утримання нашої держави у колоніальному статусі.

У списку не шукайте Україну серед лідерів по рівню зарплат. І навіть у першій десятці нас немає, і й у другій, й навіть у третій. Ми - останні. І цим все сказано:

1.Швейцарія - 4047 євро; 2. Норвегія - 3527; 3. Данія - 3313; 4. Фінляндія - 2321; 5. Швеція - 2268; 6. Франція - 2449; 7. Ірландія - 2160; 8. Британія - 2101; 9. Німеччина - 2054; 10. Австрія - 2012; 11. Італія - 1898; 12. Іспанія - 1615; 13. Мальта - 1092; 14. Португалія - 805; 15. Польща - 750; 16. Словаччина - 745; 17. Естонія - 735; 18. Хорватія - 712; 19. Греція - 704; 20. Чехія - 702; 21. Росія - 527; 22. Литва - 524; 23. Латвія 504; 24. Угорщина - 497; 25. Сербія - 436; 26. Казахстан - 421; 27. Румунія - 395; 28. Албанія - 370; 29. Білорусія - 353; 30. Македонія - 346; 31. Болгарія - 333; 32. Туреччина - 277; 33. Молдавія - 181; 34. Україна – 136 євро.

Ознайомилися? Тепер ви знаєте, де наше місце в Європі, попри пафосні промови нашого Гаранта та "слащаву патоку", яку українцям у мізки заливають провладно-американо-русофобські пропагандистські телеканали, що існують на гроші олігархів-злодіїв та підлаштовуються під будь-яку владу?
Ще на кілька моментів варто звернути увагу.

Наш Петрусь постійно вішає нам "локшину на вуха" про євроінтеграцію. Але подивіться на цікавий факт: такі країни, наприклад, як Польща, Чехія, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва, Угорщина, Словенія вже ЧОТИРНАДЦЯТИЙ рік є повноправними членами Євросоюзу, але так і не подолали величезного розриву рівня середньої зарплати з країнами Західної, Північної та Південної Європи. А такі країни, як Литва, Латвія, Угорщина, Румунія, Болгарія мають нижчий рівень середньої зарплати, ніж у Росії чи навіть у Казахстані, які й не збираються до Євросоюзу, будуючи економіку на власний розсуд, а не за командою країн-багатіїв, яким країни Східної Європи потрібні лише як ринок збуту їхніх товарів. І Білорусія має вищий показник, ніж "європеїзована" Болгарія.

За Україну й говорити не варто. Та ми ж, справжні патріоти, хоч живемо тут, намагаємося виправити становище на краще, а чимало наших співвітчизників подалися світ за очі у рабство: виносити нічні горщики з-під немічних італійських сеньйор чи вигрібати лайно на данських фермах. І саме тому ми маємо знати реальні перспективи "євроінтеграції", а не ті, про які нам "плете хармани" Петрусь-Гарант, якому в очі плюй, а він буде говорити, що то "божа роса".
А реалії такі. Найвищі посадовці ЄС відверто говорять, що у найближчі 20-25 років Україну у Євросоюзі вони не бачать.

Тому проста арифметика показує, що якщо навіть за чверть віку ми втиснемося до Євросоюзу (якщо він, ще збережеться, бо вже тріщить по швах через величезні проблеми, через що Великобританія офіційно виходить з нього), то ще й невідомо чи навіть через п'ятнадцять років ми за рівнем життя станемо "справжніми європейцями"? Хтось готовий ще, мінімум, сорок років, слухати словоблудство про можливу "євроінтеграцію" України від різних "петрусів" та "американо-патріотів", не маючи жодних гарантій при цьому? Тим більше, що “цивілізована” Європа дурила і дурить нас постійно, а “дружить” з нами доти, поки ми поступаємося своїми інтересами на догоду їхнім.

Та й, як показує досвід останніх ста років існування України у різних статусах, лише українці можуть і двічі, і тричі, і значно більше, наступати на одні й ті ж граблі. А якщо не вдається обхитрити когось чи самих себе тут, то, замість того, щоб наводити лад у своїй державі, вони подаються світ за очі у найми - пристосовутися там.

Вже всім, окрім американських лакеїв при владі, зрозуміло, що у нас має бути план розбудови міцної держави власними силами, заснований саме на українських цінностях, традиціях та менталітеті. І ніхто нас, найбідніших в Європі, в Євросоюз брати не збирається. Риторичне запитання: чи захоче колись швейцарець чи норвежець ділитися своїми статками ще з якимось злиднем зі Східної Європи, коли він й так вже ділиться, як мінімум, з двома десятками подібних поціновувачів "європейських цінностей", які мають доходи у 5-6 разів менші від них? Не говорячи про якусь там Україну, мешканці якої отримують зарплату у 30(!) разів меншу від них.

Отож, наведена вище статистика щодо рівня середньої зарплати серед європейських країн, доводить ще раз, що політичний проект американців щодо створення "Незалежної України" зразка 1991 року повністю провалився.

Вірніше, таким його можна вважати з точки зору пересічного українця. А от американці повністю досягли своєї мети, яку вони приховували під словоблуддям про демократію, свободу слова та американські цінності. Їм вдалося розвалити Радянський Союз, а мешканців Дикого Поля повністю перетворити на рабів США і Європи та ворога Росії. І головний метод, що застосовувався цими міжнародними авантюристами - посів розбрату між двома донедавна братніми народами, які, живучи однією сім'єю досягли визначних здобутків, що протирічило власним інтересам Вашінгтона, а тому під його орудою ці здобутки і було знищено (і промисловість, і сільське господарство, і військовий потенціал, і культуру тощо). Хто пережив страшні 90-ті роки, перше десятиліття "незалежності", той на своїй шкірі відчув наслідки втручання америкосів у наші справи.

Може досить наступати на одні й ті ж граблі? Може досить побиратися по закордонам у статусі безмовних рабів? Може пора наводити лад у своїй державі?

Ці питання адресуються тим, хто живе за принципом "моя хата з краю" та "своя сорочка ближча до тіла".

Валерій Івановський,
головний редактор газети «Сільське життя»,
магістр державного управління, політолог
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...