» » Зовнішня політика України: поразка за поразкою


Зовнішня політика України: поразка за поразкою

20-11-2017, 18:20
Переглядів 607
Зовнішня політика України: поразка за поразкою
Про недолугість в діяльності режиму Порошенка українські та міжнародні ЗМІ пишуть постійно. Причому кількість негативних публікацій про хунту, як називає свою команду сам Гарант, з кожним днем зростає й зростає. Тобто, ті недоліки в роботі «реформаторів», про які газета «Сільське життя» писала ще три роки тому, зараз розвиваються іншими виданнями все більш наполегливо.

Особливо помітним стає все більш гостра критика режиму Порошенка за кордоном. Тобто «міжнародна спільнота», підтримкою якої хизувався Порошенко, зараз викриває антинародну суть нинішніх правителів України все стрімкіше. Навіть впливові міжнародні видання з США - країни-господарки українського режиму, яка раніше закривала очі на всі злочини хунти аби лише вона займала чітку антиросійську позицію, зараз постійно друкує критичні матеріали про нинішню владу України.

Мова на їхніх шпальтах йде про відсутність боротьби з корупцією, про імітацію реформ, про офшорні скандали Порошенка, про розкрадання коштів на оборону тощо.

А нещодавно газета «Нью-Йорк таймс» взагалі надрукувала карту, на якій Крим позначений як територія Росії. Навіть після прохання наших чиновників «виправити помилку», американське видання послало їх під три чорти. І «порохоботи» (порошенкові пропагандисти та тролі соцмереж) мовчки «обтерлися», бо організувати «маски-шоу» мордоворотів з СБУ в Нью-Йорку неможливо. Це лише в Україні вони кидають за слово правди за грати на 9-15 років за «державну зраду».

Причому це вже тенденція – все частіше закордонні ЗМІ визнають реальність: Крим наші політикани «профукали» і повернути його можна лише за однієї умови – якщо колись Україна зміцніє економічно настільки, що рівень життя народу тут буде на дві голови вищий, ніж у Росії, а також коли військова могутність України значно перевищить російську. Наскільки це реально – кожен може судити сам. Все інше – це софістика, тобто видавання бажаного за дійсне.

До речі, все більше американських та європейських високопосадовців «забувають» про Крим, і все більше з них говорять про необхідність «визнання реалій» та посилення економічних стосунків з Росією, оскільки санкції не призвели до бажаного результату.

Але справа зараз не у цьому. Нас має цікавити чи здатні Порошенко-Клімкін захистити наші державні інтереси за кордоном? Оскільки, після повного краху внутрішньої політики, штучно створений провладними ЗМІ міф про нібито підтримку режиму Порошенка «міжнародною спільнотою», це ще той чинник, який утримує цей агонізуючий режим при владі. Але, якщо проаналізувати останні події в Європі, то ця роздута порошенковими піарщиками і розрахована на «лохів» «підтримка» вже давно лопнула, мов «мильна бульбашка»…

Українська держава, через авантюристів та корупціонерів проамериканського та русофобського гатунку при владі, все більше перетворюється на «нужник» Європи.

А останні вибори в Австрії та Чехії, де перемогли явно проросійські політичні сили - на додаток до вже існуючих орієнтованих на розвиток відносин з Москвою президентів Болгарії і Молдови та прем’єр-міністра Угорщини, а також враховуючи, як Нідерланди пручалися підписанню договору про асоціацією України з ЄС, та як у Києві під час «історичного візиту» на прес-конференції за столом поруч з Порошенком заснув президент Туреччини Ердоган, як і останній дипломатичний скандал з Сербією, то можна констатувати, що Європа все більше дистанціюється від корумпованого і бездарного режиму Порошенка. До цього слід додати й величезні проблеми, що виникли у нас від рішень телепнів при владі і у Верховній Раді через «бандеризацію» України шляхом героїзації УПА та через прийняття закону про освіту тощо.

Наприклад, явно плюндрує імідж «реформаторів» Порошенка і, через них, усієї нашої держави, інформація про те, що міністри закордонних справ Болгарії, Угорщини, Греції і Румунії підписали листа главі МЗС України, де висловили занепокоєння через новий закон про освіту. Про це повідомила глава МЗС Болгарії Єкатеріна Захарієва.

"Ми, безумовно, стурбовані, і не випадково є спільна ініціатива з колегами з європейських країн, оскільки цей закон прорушує права національних меншин на освіти рідною мовою. Ми відправимо такий же лист до Ради Європи і ОБСЄ" - повідомила вона.

Захарієва також розповіла, що днями в МЗС Болгарії викликали заступника українського посла, де йому висловили занепокоєність у зв'язку з законом.
Як відомо, 5 вересня Рада ухвалила закон про освіту, який розпочинає реформу освіти в Україні. Закон, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Як відомо МЗС Угорщини розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини.
Румунія та Польща також заявили про свою занепокоєність у зв’язку з можливим порушенням прав національних меншин.

Президент Молдови Ігор Додон закликав Україну відмовитися від "несправедливого освітнього закону".

Влітку газета «Сільське життя» сповіщала своїх читачів про серйозні поразки режиму Порошенка на міжнародній арені на прикладах «доленосного» візиту Гаранта-Петруся до свого американського господаря, до Франції, до Грузії, а також приїзду «батька» Лукашенка з Білорусії.

І от минуло ще кілька місяців і крах закордонної доктрини (якщо вона взагалі існує) Порошенка-Клімкіна, замішаній на русофобській істерії, став реальністю. Видно вже всім, що вони так докерувалися, що за кілька років з ПОВНОЇ ПІДТРИМКИ тієї ж європейської спільноти довели країну до ПОВНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ, оскільки пересварили Київ з УСІМА сусідніми країнами.

При цьому, лише в Україні після таких провалів вони ще й досі знаходяться при владі, оскільки у нас відсутні важелі впливу, що мають бути притаманні справжньо демократичній державі: соціально та політично активні громадяни (хоча їх десятки мільйонів), громадські організації (хоча їх зареєстровано десятки тисяч), політичні партії (хоча на папері їх існує аж чотири сотні), відсутні місцева еліта, відсутня всеукраїнська еліта, а також відсутній лідер державного масштабу.

Тобто ми знаходимося в лайні вже не по ніздрі, а по макушку і питання лише в тому, скільки нам залишилося існувати? Коли остаточно закінчиться експеримент над людьми під назвою «третя спроба від імені українців побудувати самостійну державу»?
Але це тема окремою розмови. Зараз поговоримо на конкретних прикладах про чергові «успіхи» режиму Порошенка на міжнародній арені, особливо у відносинах з країнами –сусідами.


ПОЛЬЩА


Як відомо, щоб догодити українським націоналістам, що є вже останньою спробою нині діючого збанкрутілого режиму утриматися при владі, Порошенко пішов на злочин проти України – її сучасності, її минулого та майбутнього – розпочавши «бандеризацію» колонії, створеної американськими колоністами на обох берегах Дніпра, як плацдарм для подальшого наступу на безмежні багатства Росії.

Не будемо зараз говорити про доцільність героїзації вояків УПА, особливо після їхніх «подвигів» на Волині у 1943 році, чи про людиноненависницькі теорії збанкрутілого Бандери - «вождя» і союзника нацистської Німеччини часів правління Адольфа Гітлера та окупації ним України у 1941-44 роках, іменем якого запоганили вулиці кількох міст – в тому числі й Житомира. Бо то також є темою окремої розмови.

Зараз можна звернути увагу лише на тому, що, як знають наші читачі, редакція газети «Сільське життя» з початку антиукраїнської кампанії «Петруся-оффшорника і його команди бізнесменів-шахраїв» щодо «бандеризації» України, аргументовано виступала проти цієї ганебної акції. І основними аргументами були три.

Перший - «бандеризація» остаточно розколе українське суспільство, оскільки жителі Сходу, Півдня та Центру України ніколи не визнають Бандеру та вояків УПА своїми героями.

Друга причина – ті вояки та Бандера зазнали повної поразки і не лише не добилися незалежності України, а й навіть не звільнили її від німецько-фашистських окупантів. За що прославляти тих, хто ховався по схронах? У чому тут «героїзм»? Чи яким «героєм» для нас є греко-католик Бандера, який, по суті, навіть не беручи до уваги його людиноненависницькі погляди, фактично був повністю збанкрутілим теоретиком та лідером руху? Якби ідіоти з КГБ не застрелили його у 1959 році, то він так і помер би тихою смертю у забутті.

Третьою причиною антибандерівської позиції нашої редакції якраз було те, що «бандеризація» негативно сприйметься за кордоном.

Як бачимо, передбачення «Сільського життя» повністю справдилися, оскільки відносини українських політиканів з донедавна нашою союзницею та представницею в Європі Польщею катастрофічно загострилися і це матиме найнегативніші наслідки для нинішнього режиму, який, як бачимо, веде Україну до прірви.

У листопаді поточного року відбувся черговий етап загострення у міждержавних відносинах Києва з Варшавою.

Так, 7 листопада звідти надійшла інформація, що міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський не рекомендуватиме президенту Анджею Дуді здійснювати візит до України. Про це він сказав в ефірі "Польського радіо".

Відповідаючи на питання, чи буде він переконувати президента не їхати до України в грудні, він відповів, що спочатку хотів би представити йому результати свого візиту до Львова 4 і 5 листопада, який також пройшов зі скандалом. Зокрема, міністр Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

«Можу тільки сказати, що оптимістичних новин у мене для президента немає. Я представлю ситуацію, а рішення має приймати сам президент. А ситуація є складною", - заявив Ващиковський.

Він також торкнувся питання складання "чорних списків" для українських чиновників, яким буде заборонено в’їзд на територію Польщі.

Тобто, як бачимо, Україна потрапила у таку ж «яму», яку вона вирила, склавши список нев’їздних чиновників та діячів культури Російської Федерації.

Раніше глава кабінету польського президента Кшиштоф Щерський повідомив, що у календарі президента Анджея Дуди на грудень передбачений його візит до Харкова, однак остаточне рішення буде прийняте після його консультацій з урядом і главою МЗС.

Ващиковський минулого тижня вже висловлював сумніви у доцільності такого візиту.

А 8 листопада «масла» у вогонь дипломатичного притистояння Варшави та Києва долляв і віце-консул диппредставництва Польщі у Луцьку Марек Запур, який в ході круглого столу назвав Львів польським містом, про що розповів завідувач відділом Рівненського краєзнавчого музею Ігор Марчук.

Як написав Марчук у себе в Facebook, гучну заяву Запур зробив після того, як в ході круглого столу на тему «Волинський експеримент Генрик Юзевський: дорога до польсько-українського примирення» українські учасники заявили, що Польща захопила частину території Української народної республіки (УНР) в 1919-1920 роках.

«Віце-консул встав і заявив, що української держави тоді не існувало, Львів - польське місто, а в сучасності можна стверджувати, що Україна таким шляхом окупувала Крим і Донбас», - передає RT слова Марчука.

Запур також зазначив, що подібні заяви (про захоплення Польщею територій України) української сторони «стали тенденцією». Так, на Україні вже неодноразово підкреслювали, що поляки за часів Речі Посполитої «окупували Львів».

Нагадаємо, раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що представники радикально націоналістичних і антипольських поглядів не повинні бути присутніми у великій українській політиці.

10 листопада стало відомо, що польський президент Анджей Дуда все ж погодився нанести візит до Києва. Але при цьому глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський прямим текстом зажадав від Києва до приїзду Дуди зробити явні поступки в історичній суперечці. Зокрема, припинити героїзацію УПА . Міністр додав, що не слід відкладати вирішення цієї проблеми, виправдовуючись російським втручанням. В іншому випадку Польща може взяти приклад з Угорщини та Румунії, вже відкрито виступили проти України, дав зрозуміти міністр.

Сам же Дуда повідомив, що в його планах - відвідування польських могил у Харкові, а також вивчення ситуації в Донбасі. При цьому Дуда назвав неприйнятним те, що з України надходять антипольські сигнали.

Напередодні заступник Ващиковського Бартош Ціхоцький, виступаючи в сеймі, різко засудив заборону української влади на пошукові роботи та ексгумацію поляків - жертв різних воєн на території сучасної України. Ціхоцький також обурило, що один з пам'ятників загиблим полякам на Україні, а саме меморіал Биківня під Києвом, названий «незаконним». Заяву, яка так обурила польського заступника міністра, зробив Володимир В'ятрович, директор Українського інституту національної пам'яті, ідеолог нинішнього київського режиму. Дехто доречно називає цю цей інститут «Інститутом міжнаціонального розбрату».

І от стало відомо, що В'ятровичу закрито в'їзд до Польщі. Варто зазначити, що подібного не траплялося з часів перемоги «Євро»-Майдану - до сих пір країни ЄС забороняли в'їзд тільки людям з оточення Віктора Януковича. А ось люди з оточення Порошенко потрапляють на Заході в чорні списки вперше.

В'ятрович у відповідь назвав заборону «ляпасом всій Україні» і попередив: якщо Київ піде хоч на якісь поступки в питанні з пам'ятниками - поляки почнуть надавати на українців ще більший тиск. У суперечці Києва з Варшавою зазвучала і прізвище Януковича - з'ясувалося, що В'ятрович звинувачує екс-президента у низькопоклонстві аж ніяк не перед Москвою, а перед Варшавою. Він нагадав, що саме від Януковича поляки «отримали що хотіли», побудувавши свій меморіал у Биківні, а ось сам В'ятрович досі вважає його «незаконним».

Тут варто зазначити, що заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлин назвав В'ятровича "безвідповідальним особою з нав'язливими антипольськими ідеями".

Забавно, що на тлі українсько-польської сварки депутат Верховної Ради Юрій Шухевич, син Романа Шухевича, раптово змінив агресивний тон на адресу поляків на цілком миролюбний.

Син керівника УПА несподівано закликав забути чвари, завершити історичні суперечки, так як «це нетактовно і некрасиво». Очевидно, перспектива сварки з найближчим союзником з Заходу злякала навіть старого бандерівця.

Але ж не далі як у липні той же Шухевич пригрозив буквально «за Бандеру набити пику полякам» і заявив, що не «Польщі вказувати, кого українцям вважати героями». Тоді гнів депутата викликала загроза Варшави накласти вето на вступ України в ЄС через героїзацію Бандери.

Шухевич попереджав, що історичні суперечки з поляками можуть привести до втрати Львова. «Знаєте, як говорили у Варшаві свого часу? «Польщі без Львова бути не може». Вони і зараз можуть, так би мовити, «піти на арапа», щоб забрати місто собі, а наша влада може піти на поступки, вона ж боїться всього », - припускав всього чотири місяці тому Шухевич.

Український політолог В. Скачко переконаний, що в Польщі зберігаються приховані імперські настрої. Доказом цього стало недавнє рішення Варшави розмістити символи Львова і Вільнюса на нових банкнотах, правда, потім зі скандалом скасоване.

«Це атавізми держав, які так чи інакше колись були великими. У Польщі багато хто спить і бачить, коли повернуть не тільки Львів, Тернопіль чи Івано-Франківськ, а й Смоленськ, і литовський Вільно (Вільнюс). Ці історичні посили нагадують про те, що колись Річ Посполита була «од можа до можа» - від моря до моря.

За словами політолога, багато поляків досі сприймають нашу державу на тій території, яку вони називали Східними кресами, як непорозуміння.

Скачко вважає, що в підґрунті нинішньої сварки є і економічний момент. «Це пробні кулі, підготовка до того, щоб по реституції відібрати те, що колись вважалося польським у Львові, Тернополі, на Волині. Україна сама загнала себе в цю пастку, підписавши угоду про асоціацію з ЄС, яка передбачає реституцію. Уже зараз так зване суспільство кресовян підготувало позови на 5 мільярдів доларів », - вважає Скачко.

За словами політолога, в майбутньому не виключений і розвал України. В такому випадку Польща - поряд з Угорщиною і Румунією - вже зараз позначає, які землі вона хотіла б отримати назад. «Румуни - Буковину і Південну Бессарабію, угорці - Закарпаття, ну а поляки традиційно - Східні Креси», - сказав Скачко і підсумував: «Нинішня Україна - це недодержава, воно тримається завдяки підпорці ззовні, але якщо підпорки впадуть, то конструкція вибухне, як нужник, в який кинули дріжджі».

Днями віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький повідомив, що заборона на в’їзд до Польщі діє лише щодо окремих українських чиновників, відповідальних за прийняття рішень.

"Ми говоримо тут про урядовців, представників української держави, а не газет, аналітичних центрів, університетів чи ансамблів пісні і танцю. Тих, хто приймає рішення, які не тільки ображають почуття поляків, йдеться у тому числі про заперечення Волинського злочину, але прославляють українські формування, що співпрацювали з нацистською Німеччиною", - сказав він.

"Це не тільки антипольські настрої, а антиєвропейські – заперечення всього, за що багато українців віддали життя і здоров’я під час Революції гідності", - додав Ціхоцький.

При цьому він не став відповідати на питання, наскільки довгим є список українців, яким заборонений в’їзд до Польщі.

Раніше польський міністр закордонних справ Ващиковський, заявив, що Польща не пустить до себе українців, які носять мундири СС "Галичина".

При цьому варто зазначити, що членство Польщі у Євросоюзі не є самоціллю чи ідеєю-фікс, як у Порошенка, а є лише засобом вирішення питань внутрішнього розвитку та підняття рівня життя населення. І якщо якісь рішення органів Євросоюзу Варшаві не подобаються, поляки їх демонстративно ігнорують, як такі, що суперечать національним інтересам. Це не подобається у європейських столицях країн- важковаговиків, які відносяться по відношенню до бідніших держав Східної Європи, як пани до своїх холопів.

Саме через принпиповість Варшави у багатьох питаннях Європарламент прийняв рішення рекомендувати розпочати процедуру позбавлення Польші права голову у Раді Євросоюзу. У резолюції навіть наголошується, що «нинішня ситуація в Польщі представляє явний ризик серйозного порушення європейських цінностей».

З усього цього напрошується висновок, що, поляки, скоріш за все, вже зрозуміли, що, після виходу Британії та постійних інших проблем, розвал Євросоюзу вже неминуч і тому розпочали власну гру на міжнародній арені. На відміну від «кишенького пуделька» з Києва, який грізно надуває щоки на своїх пафосних виступах з опухшою фізіономією, ніби його хтось боїться чи він нього щось залежить.

На цю тему ще одна свіжа інформація, більше схожа на анекдот - щодо нашого «грізного» диктатора.

11 листопада на англомовній сторінці офіційного сайту президента Польщі Анджея Дуди президентом України було названо Віктора Порошенка. Ось як Петруся поляки перейменували іменем його попередника Януковича:

"Президент Польщі в суботу провів телефонну розмову з президентом України Віктором Порошенком, який висловив Анджею Дуду свої побажання в День незалежності Польщі", - говориться у повідомленні.

Хтось може сприймати це за просту помилку. Але у дипломатії на такому рівні це може бути й відвертим натяком на те, що нинішній Порошенко вже перетворився на Януковича, про що багато пишеться в українських та закордонних ЗМІ.

Взаємовідносини між Польщею та Україною загострилися так, що 17 листопада заступник глави адміністрації президента України К. Єлісєєв подався у Краків на зустріч з держсекретарем Польщі К.Щерским.

Для відступного посланець Києва повідомив про готовність зняти мораторій на проведення польською стороною пошуково-ексгумаційних робіт в Україні, оскільки дипломати Польщі не раз називали його одним з головних аспектів погіршення українсько-польських відносин.

Але поїздка українського візитера третьорозрядного гатунку ситуацію у відносинах між правителями у Варшаві та Києві не змінила. Бо вже наступного дня 18 листопада прийшла інформація, що до Польщі не пустили першого українця з "чорного списку" - відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій С.Шеремету.

За його словами, він їхав у польське місто Ланцут разом з делегацією товариства Надсяння в одному з двох автобусів делегації.


О 12.00 на міжнародному пункті пропуску Шегині у Шеремети забрали паспорт і наказали чекати керівника зміни. Йому повідомили, що йому заборонено в'їзд протягом року до Польщі та у Шенгенську зону.

Через це у Міністерстві закордонних справ України відбулася зустріч з послом Польщі Яном Пєклом, якого викликали через інцидент з недопуском до Польщі українця.

В МЗС також заявили, що Польща діє всупереч логіці конструктивних домовленостей співголів Консультаційного комітету президентів України та Польщі, які були досягнуті 17 листопада 2017 року у Кракові.

А у Польщі тим часом офіційно підтвердили про серйозність своїх намірів щодо України і про початок дії "чорного списку" щодо українців. Так, речники польського Міністерства закордонних справ та прикордонної служби 18 листопада, заявили, що деяких українських посадовців уже внесено до переліку "небажаних осіб".

З такими заявами, зокрема, виступили голова прес-служби польського МЗС А. Ломпарт та прес-секретар Бещадського відділення прикордонної служби Польщі Е.Пікор.

-Пропаганда злочинних ідеологій, в тому числі нацизму, в Польщі заборонена, - заявив Ломпарт.

Пікор своєю чергою пояснила, що Шеремета не відповідав вимогам, які дозволяють в'їхати в країну.

Але ж для київського режиму головним завданням є всіляка догода своїм заокеанським господарям у Вашінгтоні, навіть на противагу налагодженню дружніх колись стосунків з Польщею. Це ще раз наші «розумники» продемонстрували в ООН.

Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН прийняв резолюцію про боротьбу з героїзацією нацизму і неонацизмом, запропоновану Росією. Співавторами резолюції виступили більше 50 країн. При цьому був відхилений заклик США істотно змінити текст.

Як і минулого року, проти резолюції висловилися тільки США і Україна.

«За» виступили 125 держав, ще 51 країна утрималася - в тому числі члени ЄС, Австралія, Грузія і Туреччина.

США часто з принципу голосують проти будь-якої російської резолюції, а Україна не могла погодитися з осудом своїх новоявлених «героїв». Так експерти прокоментували поведінку представників Києва і Вашингтона в ООН, які відмовилися підтримати проект резолюції про боротьбу з героїзацією нацизму. По суті, Київ не влаштувала «глибока заклопотаність з приводу прославляння в будь-якій формі» СС і нацистського руху.

У документі, який буде винесено на розгляд пленарної сесії Генасамблеї ООН в грудні, в тому числі виражається «глибока заклопотаність з приводу прославляння в будь-якій формі» нацистського руху і колишніх членів організації «Ваффен СС», в тому числі шляхом спорудження їм меморіалів, а також «безперервних спроб осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни».

Що стосується США, то вони завжди використовували нацистів в своїх політичних цілях. Багато видатних нацистів переїхали після Великої Вітчизняної війни в США і спокійно прожили там залишок життя. Ось до чого маразму довели нинішні правителі Україну, яка внесла величезну частку у боротьбу з нацизмом у 1941-1945 роках.

То ж не дивно, що у Польщі, як і у керівництва більшості країн Європи, урвався терпець щодо незграбних дій нинішнього режиму в Україні. Тепер вже всім стала зрозумілою його сутність. І це викликає відповідну реакцію. Як кажуть в народі: краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти. Виходячи з цього, скоріш за все, поляки й будують свої стосунки з Києвом.

Саме цим можна пояснити і заяву президента Європейської ради Дональда Туска від 19 листопада щодо суперечок польського уряду з ЄС та Україною з натяком на "план Кремля", що дуже обурило польських політиків.

Прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло написала у Twitter, що Туск "нічого не зробив для Польщі" як президент Ради і що "використовуючи свою позицію для атаки польського уряду, він атакує Польщу".

СЕРБІЯ

У листопаді поточного року «ефективна» зовнішня політика Порошенка та Клімкіна серйозно пересварила нас навіть з такою європейською державою як Сербія. Ось кілька публікацій у світових ЗМІ з цього приводу.

- Росія використовує Сербію для дестабілізації Західних Балкан, ця країна є інструментом для знищення Європи, - заявив посол України у Сербії О. Александрович в інтерв'ю сербським ЗМІ, додавши: - Росія готує сербських найманців до вбивства українців. Росія використала сербських екстремістів для перевороту у Чорногорії. Росія заохочує сербський сепаратизм у Республіці Сербській для дестабілізації Боснії, а сербський уряд продовжує ігнорувати дані про близько 300 сербських найманців на Донбасі.

Потім посол Києва заявив, що Росія використовує сербський фактор для дестабілізації Македонії, що Росія продає свої літаки Сербії, щоб створити напруженість у відносинах з Хорватією.

За словами українського посла, це лише деякі з причин того, чому західні чиновники попередили Сербію про ризики її альянсу з Росією.

На думку дипломата, Росія використовує Сербію для створення хаосу та розгортання нової війни на Балканах.

Дипломатичний скандал з цього приводу між Белградом та Києвом розгорівся дуже швидко – вже 8 листопада Сербія викликала для консультацій свого посла в Україні. Згідно міжнародної дипломатичної практики це дуже серйозний крок, оскільки історія нас вчить тому, що у багатьох випадках після цього між державами розпочиналася справжня війна.

Рішення сербської сторони з'явилося після того, як Клімкін викликав посла в Сербії на консультації «з приводу дотримання міжнародного права та уникнення використання громадян Сербії в якості найманців».

Більше того, Глава МЗС Сербії Івіца Дачич відкликаючи посла в Україні, вказав на «участь українських найманців» в злочинах хорватських сил проти сербів у 1990-х роках.

Дачич підкреслив, що Белграду «відомо про участь українських найманців у злочинах, які здійснювали хорватські сили по відношенню до сербського народу в Хорватії», і додав, що «Україна їх, на відміну від Сербії, так ніколи і не засудила».

При цьому, за словами Дачич, «Сербія зробила ряд конкретних кроків у розслідуванні справ сербських громадян, які борються в зонах бойових дій за кордоном, включаючи Україну, чим показала прихильність дотриманню своїх міжнародно-правових зобов'язань».

Напередодні глава українського МЗС П. Клімкін обговорив з послом України в Сербії Александровичем участь сербських добровольців в конфлікті в Донбасі на стороні ДНР і ЛНР, а також контакти Белграда з Кримом.

То ж відтепер ми маємо ще одного відвертого ворога у центрі Європи - Сербію. Якщо хтось вважає, що це є успіхом нинішньої української дипломатії, то це їхнє право. Але за міжнародними нормами – це повний провал.

БІЛОРУСЬ


Возвеличений пропагандистами правлячого режиму літній візит до Києва президента сусідньої Білорусі Олександра Лукашенка завершився лише «пустопорожніми» компліментами перших осіб. Хоча наші посіпаки з вулиці Банкової сподівалися залучити Мінськ до протидії російській політиці відносно України. Але з цього також вийшов «пшик», оскільки «бацька» приїхав, на власні очі побачив, що собою являє Порошенко та його оточення і… надовго замовк. Ніби й не було широко розрекламованих «трубадурами» режиму «історичних домовленостей» у відносинах двох наших колись братніх народів, один з яких добровільно зрікся братських стосунків і подався у найми до Європи та США.

І от 15 листопада у Києві почався дикий вереск «справжніх патріотів», а, по-суті, американських лакеїв, щодо вчинків Мінська, що їм не подобаються.
Першою «хай» підняла перша заступниця шепелявого спікера нашого парламенту, який, як відомо, ще в дитинстві визнаний розумово відсталим, що засвідчує й відповідна медична довідка, яку можна легко знайти в інтернеті.

Ця політична пройдисвітка, яка вперше дорвалася до влади на брехні організованого американським посольством «помаранчевого» Майдану – як прес-секретар «народного месії». Як відомо, той агент Вашінгтона за час правління повністю збанкрутував як політик, на президентських виборах продався Янику, «відкусив» у Юлі 5% голосів, завдяки чому «донецький пахан» став Гарантом і поселився на Печерських пагорбах.

Тому у часи регіоналів пані Ірина сиділа тихенько. А от коли Вашінгтон організував у Києві черговий Майдан з приставкою «Євро», та залляв кров’ю площу Незалежності, ця політична авантюристка, за командою своїх заокеанських господарів, знову пролізла у вищі щаблі нинішньої української влади.

Пані «першу віце-міс» «борделю» з 450 політичних повій, що іноді збираються під куполом «цирку», неприємно вразило те, що представник Білорусі в ООН проголосував проти українського проекту резолюції щодо ситуації з правами людини в Криму. Вона назвала це «ножем в спину» Києву зі сторони Мінська.
Цим «свідома патріотка», вирощена на американські гроші, спровокувала ще один дипломатичний конфлікт на голову Клімкіна, який і так, як бачимо, не встигає «розхльобувати» результати своєї ж «високоефективної» діяльності на міжнародній арені за вказівками Гаранта-Петруся.

Мінськ себе бидлом Вашінгтона не вважає, а тому у відповідь провів гучний дипломатичний демарш.

«У Білорусі вважають заяви українських політиків, зокрема щодо підтримки Росії, а також критику голосування Білорусі в ООН по резолюції по Криму, не зовсім адекватними». Про це заявив прес-секретар МЗС Білорусі Д. Мирончик.

"Ми щиро бажаємо миру сусідній Україні і готові робити все можливе для його досягнення - іноді навіть раніше, ніж до цього дозрівають учасники переговорного процесу ... Відносно не зовсім адекватних заяв на адресу Білорусі. Добре, що їх автори в основному - політичні маргінали або особи, не наділені реальною владою ", - заявив він.

"Їх «викривальні» "одкровення» і підрахунок «ножів в спину» адресовані українській аудиторії і є черговою спробою привернути до себе увагу. Але коли за цим ідуть заклики створювати «серйозні диверсійно-розвідувальні групи і проводити диверсії на території Білорусі», це вже за межею політичного піару. Тут потрібна увага або лікарів, або правоохоронних органів. А краще - і тих, і інших", - додав Мирончик.

Він закликав Україну дати "підбурюванню до тероризму" політичну і навіть правову оцінку.

А буквально кілька днів тому у Білорусі був затриманий український журналіст Павло Шаройко, якого звинувачено у шпигунстві. Так це чи ні – сказати важко, оскільки в Україні існує Служба зовнішньої розвідки і Головне управління розвідки МО, які використовують своїх агентів під прикриттям. При цьому Київ має все це спростовувати, що він і робить. Тому, ким був Шаройко на момент затримання білоруською службою безпеки, сказати важко.

Але 20 листопада Білорусь оголосила персоною «нон грата» радника посольства України І. Скворцова через справу затриманого власкора "Українського радіо" П.Шаройка. Про це повідомляється на сайті КДБ Білорусії.

У КДБ також заявляють, що Шаройко підтвердив, що "координацію його розвідувальної діяльності" здійснював Скворцов, якого в білоруському відомстві називають співробітником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, а діяв він під прикриттям посади радника посольства України в Білорусі.

"За діяльність, несумісну з дипломатичним статусом, І. Скворцов оголошений персоною «нон грата», - йдеться в повідомленні.

Ось так і Мінськ перейшов до протидії нинішньому правлячому режиму в Україні. Причому конфлікт посилюється з кожним днем. Вже 20 листопада Міністерство закордонних справ України направило білоруській стороні ноту з метою з'ясування інформації про затримання в Білорусі ще одного громадянина України - О. Скиби, який, за повідомленнями ЗМІ, є директором ПАТ "Завод обважнювачів".

УГОРЩИНА


Уряд Угорщини не відступиться від намірів блокувати інтеграцію України в ЄС і НАТО, якщо Київ не піде на зміну скандального закону про освіту. Про це заявив прем’єр Угорщини Віктор Орбан, текст виступу якого оприлюднений на сайті угорського уряду 14 листопада.

"Я хотів би запевнити закарпатських угорців, що незалежно від того, куди подме вітер, угорський уряд не відступиться від своєї позиції. Ми будемо рішуче її відстоювати не тільки тут чи в Києві, а й у ЄС. А якщо ви слідкуєте за останніми подіями – в тому числі в НАТО і ЄС – ви можете побачити ознаки принципових дій угорських дипломатів", - заявив прем’єр Угорщини.

Заява угорського прем’єра прозвучала після того, як стало відомо, що Будапешт підтвердив свої погрози щодо блокування ініціатив України в НАТО.

РУМУНІЯ


Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив про скасування жовтневого візиту в Україну через прийнятий Верховною Радою закон "Про освіту". Про це повідомляє румунське агентство Agerpres.

За словами Йоханніса, він скасував свій візит в України, який мав відбутися у жовтні, після прийняття закону про освіту, вважаючи, що цей нормативний акт суттєво обмежує доступ меншин до освіти рідною мовою, зокрема, румунів.

"У результаті, коли ми дізналися про цей закон, я відмовився від свого візиту в Україну, і я також виступив проти візиту глави ВРУ, запланований наприкінці вересня, щоб послати сильний дипломатичний сигнал. Скасування візиту президента є також сигнал надзвичайно потужний", - сказав він.

За словами Йоханніса, в кулуарах Генеральної асамблеї ООН він зустрівся з президентом України Петром Порошенко та повідомив йому про скасування свого візиту в Україну.


Ось такі останні «досягнення» режиму Порошенка на міжнародній арені, якщо уважно спостерігати за потоками інформації не з провладних телеканалів, з яких на вуха довірливих українців «патокою» ллються повідомлення про «успіхи» авантюристів при владі за кордоном.
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...