» » Заробітчани: рабство у панів, де наглядачі - українці


Заробітчани: рабство у панів, де наглядачі - українці

23-09-2017, 10:10
Переглядів 641
Заробітчани: рабство у панів, де наглядачі - українці
Польща вводить податок "на українців". До кінця року уряд Польщі планує ввести спеціальні збори на працевлаштування гастарбайтерів. По факту - українських заробітчан, що нахлинули в країну у величезній кількості. Звістка викликала в останніх паніку, оскільки доля українського сезонного працівника в Польщі і без того незавидна. Багато прямо говорять про "рабство у панів".

Поки самі поляки масово їдуть на значно більші заробітки до Західної Європи, їх місця на батьківщині займають українці. Тільки у 2016 році Варшава видала їм 1 мільйон 267 тисяч віз. 650 тисяч з них - це в'їзні документи з правом роботи на території Польщі.

Такий стан справ подобається далеко не всім. З початку липня введені обмеження для агентств з працевлаштування: терміни найму іноземних робітників не повинні перевищувати вісімнадцять місяців. А тепер справа дійшла і до "податку на українців", точніше, до закону про фіксований податок на працевлаштування сезонного працівника. Передбачається, що розмір цієї податі складе приблизно 300 злотих (близько 70 євро) на місяць, що, скоріш за все, пани покриватимуть з гаманців заробітчан з України.


Кріпаки, які розбудовують Польщу


За словами глави спецкомісії кабміну Польщі Генрі Ковальчика, який координує роботу над законопроектом, "податок на гастарбайтерів" торкнеться сотень тисяч людей. Швидше за все, його почнуть стягувати з наступного літнього сезону.

Передбачається досягти двох цілей разом: поповнити скарбницю і вирішити проблему реєстрації іноземних працівників, що, за словами Ковальчика, "важливо для національної безпеки", особливо з урахуванням горезвісного безвіза.

"Ми не знаємо, скільки людей виїхало, а скільки залишилося працювати", - нарікає Генрі Ковальчик. Дійсно, польські держоргани регулярно виявляють і випроваджують з країни українців, які працюють без належного оформлення, але їх кількість від цього не зменшується.

"У Польщі величезна, шокуюча кількість українських заробітчан! У будь-якому ресторані, таксі, магазині, офісі, готелі, - підтверджує бізнесмен Євген Черняк. - Вони працюють за гроші значно менші, ніж будь-який поляк".

За підрахунками Черняка, тільки за останні кілька років до Польщі перебралося близько 5-6 мільйонів громадян України.

Порядку 43% заробітчан їдуть на будівництво та ремонтні роботи, 23% - на роботу в сільському господарстві, 10% працюють у домогосподарствах, 8% доглядають за літніми, інвалідами або дітьми, йдеться в дослідженні соціологічної групи "Рейтинг". Такий стан справ засмучує Черняка, і він просить "передати українським начальникам", що їх діяльність призводить до масового відтоку "нормальних людей".

Дійсно, в плані заробітної плати Україна Польщі не конкурент. У Польщі українці заробляють в середньому 15-20 тисяч гривень. Доглядальниці отримують мінімальну зарплату 12 тис. гривень. Більше платять далекобійникам - 30-40 тис. грн. Пропонують вакансії з ручного розпису порцеляни і пакувальників, далекобійників, лісничих, куроловов і інших різноробів. Багато роботи на конвеєрах і для швачок.

Більшість українських заробітчан їдуть до Польщі по безвізу під виглядом туристів. Але, щоб залишитися довше, ніж на три місяці, отримують дозвіл на роботу вже на місці.

"Цей спосіб напівлегальний, але поляки не хочуть втрачати робочу силу, тому в разі чого виручають своїх підопічних. З одного боку, корупцію в Польщі ніхто не відміняв, з іншого, заробітчан так багато, що перевірити всіх інспекція з праці просто фізично не встигає. Та й відправляють на батьківщину в більшості випадків тільки, коли вже сильно проштрафилася - зробиш якесь правопорушення, наприклад", - зазначає голова профспілки "Трудова солідарність" Віталій Махинько.

Періодично українців в Польщі банально б'ють: місцевим жителям не подобається навала закордонних гостей, які збивають ціни на ринку праці.

У зв'язку з цим влада Польщі в минулому році підготувала поправки, згідно з якими іноземні заробітчани повинні заробляти стільки ж, скільки й інші працівники в галузі. Як неважко здогадатися, замість того, щоб допомогти іноземцям, на ділі цей закон серйозно їм нашкодив - у польських фермерів зник стимул брати на роботу того ж українця, якщо вже платити йому потрібно стільки ж, скільки і співвітчизнику. Якщо, звичайно, не йти шляхами нелегальної праці та експлуатації. Але саме цими шляхами і йдуть.

За опитуванням "Рейтингу", тільки 35% українців за кордоном працюють легально. При цьому кожен п'ятий стикався з шахрайством при оформленні офіційних документів для працевлаштування, а кожного третього обдурили в умовах роботи і проживання.

"95-97% заробітчан в Польщі не мають можливості захищати свої права. Теоретично права є, але на практиці люди позбавлені цієї можливості. Половина працюють нелегально. Друга половина трудиться за цивільно-правовими договорами. За договором ти не працівник підприємства, а тимчасово надаєш послуги ", - розповідає Махинько.

Побутові умови - жахливі

Робочі руки Польщі дійсно потрібні. У минулому листопаді президент Союзу підприємців і роботодавців Цезарій Казмерчак заявив, що в найближчі роки уряд планує залучити в країну 1 мільйон трудових мігрантів - в першу чергу, українців. "Нам не потрібно займатися їх інтеграцією, вчити мови, вирішувати питання житла, тому що вони добре з цим справляються самі. І польський уряд це чудово розуміє. Ми не хочемо приймати мігрантів з Північної Африки, які в більшості своїй не працюють", - стверджує польський бізнесмен.

При цьому умови експлуатації заробітчан, яких буквально "вичавлюють" насухо, жахають. Так, за керівника відділу кадрів фірми, що надає послуги пошуку вакансій і працевлаштування за кордоном, близько 60% українців, які виїхали в Польщу з січня 2017 року, не змогли витримати рабської праці і повернулися додому.

Хоча на заробітки в основному їде молодь у віці тридцяти років, навіть їхнє здоров'я не витримує, тим більше, що наймачі часто не бажають офіційно оформити гастарбайтерів.

"Мій друг поїхав туди, він розумів, що зарплата не така вже й велика, але більше, ніж у Полтаві. І обіцяли "карту побуту" - три місяці попрацюєш, тебе легалізують і зовсім інший рівень оплати... Він туди поїхав, героїчно переніс роботу на ковбасному заводі. У них була норма десять годин роботи на день, на п'ятницю брали п'ятнадцять годин на день. Якщо в Україні працювати дванадцять-п'ятнадцять годин на день, то можна отримувати зарплату навіть більше, ніж в Польщі", - розповіла одна із заробітчанок.

Українка, яка відпрацювала в Польщі "на яблуках", ділиться власними враженнями: "Перші поверхи внутрішнього дворика - складські приміщення та гаражі для техніки. А на другому поверсі гаражів - приміщення для прислуги, тобто для нас. Облізлі стіни, немає ні вішалок, ні стільців, ні батарей. На десять чоловік в невеликій кімнаті - маленький шматок батареї. Це важливо, тому що швидко настали холоди. Замість матраців - картонка, під нею облізла сітка.

Двоповерхові нари, а не ліжка, до яких я звикла в хостелах. Мені жбурнули навіть не ковдру, а якесь тонке ганчір'я. Я на це сказала: "Взагалі-то осінь і офігенно холодно. Я змерзну. Мені потрібно щось більш зручне, дайте ковдру". У відповідь скривилися, але дали старий матрац, брудну подушку, брудне, але щільнішу ковдру і сумнівної чистоти постільну білизну".

При цьому на величезну кількість приїжджих - лише три кабінки туалету і одна кухня з чотирма конфорками - чим раніше встав, тим більше шансів скористатися базовими зручностями. На роботу українок возили в гігантських дощатих ящиках, а працювати змушували понад встановлену норму.

"Спочатку мені сказали, що денна норма - п'ять великих ящиків яблук. Це реально. Одна людина теоретично це може зробити. Але скоро мені в процесі пояснили негласні правила: тебе змушують в наказовому порядку набирати не п'ять ящиків, як домовлялися, а вісім-десять, безкоштовно. Для цього тебе змушують дуже швидко працювати: матом, криками, палицями. Так поводяться наглядачі. Тут це тільки українці. Особисто мене не били, але відвертий мат був. Якщо "послати" наглядача, тебе звільнять. А я не можу дозволити собі звільнитися, тому що повинна відбити хоча б гроші на оплату візи і зворотний проїзд. Доводиться мовчати і робити, що говорять ", - ділиться пережитим жінка.

За її словами, вся зарплата пішла на оплату візи і на проїзд: "Я вийшла в нуль. Два тижні життя пішло неясно на що".

Те, що українців "селять в прямому сенсі в сараях", відзначає і Махинько. "Але є і позитивні приклади, коли селять в гуртожиток в кімнати по дві людини з хорошими умовами", - обмовляється профспілковий працівник.

Співробітниця Центру досліджень Сходу в Варшаві М. Ярошевич ще до "євромайдану" відзначала, що тяжка праця не залишає українцям можливості для нормальної інтеграції у польське суспільство.

Коло інтересів українців-заробітчан обмежене їжею, працею і життям роботодавців. Для них похід в "Макдональдс" - свято, тому що там все дорого. Вечорами вони говорять тільки про те, як побачать рідних. А головні їх розваги - це вишивання, алкоголь і, нарешті, українська дискотека.

"Про неї знають всі українці Варшави і називають просто - Ригалівкою. Це клуб біля станції метро Вілановська, без вивіски і назви. Усередині ніде яблуку впасти. Під українську музику і російський блатняк у страшній задусі витанцьовують заробітчани від двадцяти років й старші, частіше за все сильно напідпитку, іноді - у вишиванках. Є тут і поляки не з вищого суспільства, які приходять туди у пошуках пригод", - розповідає Ярошевич.

Що у Скандинавії?
\
Наслухавшись страшних історій про Польщу, українці останнім часом активно шукають більш комфортні для заробітку країни - наприклад, держави Скандинавії. Деякі заробітчани вже встигли там побувати і тепер діляться досвідом.

"Платять за кількість зібраного врожаю: 8 євро за кіло морошки, чорниці і брусниці - по 1-1,5 євро (щороку ціна коливається в залежності від врожаю і ситуації на ринку). У місяць можна заробити в перекладі на наші гроші близько 50-60 тисяч гривень. Але треба відняти витрати на місці, а вони, в порівнянні з дешевою Польщею, дуже немаленькі, навіть якщо економити. За проживання в кемпінгах беруть по 8 євро на добу. Деякі з економії ночують прямо в лісі, в наметах, але в тих місцях у вересні вже бувають заморозки", - розповідає львів'янин Володимир Гнатів, який вже тричі їздив до Швеції на збір ягід. Він скаржиться на дорожнечу шведських продуктів і радить їхати з напарником, ще краще - втрьох: так дорога обходиться дешевше, та й збирати разом швидше.
"За пару годин роботи так спина ниє, що й не разігнешся. Морошка зростає дуже низько, в мокрих місцях. Я був в кросівках, не подумав про гумові чоботи - так промочив ноги і застудився. А від гумових чобіт грибок на ногах починається. Ще постійно дошкуляють мошки, кусають комарі, жалять оси і кліщі (потрібно брати з собою захисні засоби). І на гадюку можна наступити, їх там багато повзає. Після двох місяців на болотах і в лісах я потім ще півроку лікував суглоби, грибок і спину", - згадує інший збирач ягід Олег Демчук.

Флегматичні і благополучні скандинави, відвикли від ударної праці, зустрічають українських працівників в більшості своїй доброзичливо. Але іноді українцям, за їхніми словами, доводиться соромитися перед шведами за співвітчизників. Розповідає заробітчанин Володимир:

"Їм ягоди потрібні, а самі вони ледве-ледве збирають, по пару кіло. Хоча за деяких співвітчизників доводиться червоніти. Був там пункт прийому непотрібних побутових речей (їх шведи здають на переробку), так наші занадилися звідти тягати. Був один з Тернополя, який не хотів збирати ягоди, скаржився, що важко і все болить. Він тільки стежив, що привезуть на смітник, і коли працівники йшли, залазив туди. Вкрав сорок моторів з холодильників і самих холодильників купу. Відкусив трубки, а там - фреон. Скандал був на всю округу, адже шведи до екології дуже уважно ставляться".

То ж, якщо ви вже остаточно зрозуміли, що від режиму Порошенка покращення життя не дочекаєтеся і вирішилися, як ваші предки, податися світ за очі на заробітки, то добряче подумайте над тим, яку країну "цивілізованої" Європи вам ліпше обрати.

А краще нікуди не їдьте, а наводьте лад у своїй державі, бо за кордоном потрібні не ви, а ваші робочі руки.

Заробітчани: рабство у панів, де наглядачі - українці
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...