Чи виживе Туровець - у цих «реформах»? ФОТО » Сільське життя


» » Чи виживе Туровець - у цих «реформах»? ФОТО


Чи виживе Туровець - у цих «реформах»? ФОТО

10-10-2016, 09:01
Переглядів 540
Нещодавно знову довелося відвідати село Туровець, що є адміністративним центром однойменної сільради з п'яти сіл. Туровець вважається одним з найвіддаленіших сіл району і перспектив його розвитку мало хто бачить. Воно не таке далеке як Глибочок чи Рудня-Городище, можливості для транспортного сполучення тут значно кращі, проте один кардинальний негативний крок, на відміну від згаданих сільрад, тут було зроблено кілька років тому - закрито місцеву школу. Причому, як говорить Туровецький сільський голова Галина Любченко, яка очолює місцеву громаду вже третю каденцію, це сталося з вини батьків, які самі забрали діток в інші освітні заклади. Нажаль, турівчани не зробили належних висновків ні зі знищення колгоспу, ні з закриття школи, і навіть приступили до знищення будь-яких надій на відродження сіл цієї сільради, бо погодилися на ліквідацію власного органу місцевого самоврядування - сільської ради, та входження до Станишівської "резервації". А справжньої місцевої еліти, яка б мобілізувала село на відсіч цьому злочину, немає. То ж можна сказати, що на майбутньому сіл Туровецької сільради поставлено жирний хрест і над ними «похоронний марш» звучить все гучніше... Влізли у цю халепу й туровецькі депутати та активісти. І не лише тому, що поліщуки завжди відзначаються догодливістю будь-якій владі, а й тому, що їх просто ще й було введено в оману. Людей дурили тим, що громаді нібито потрібно обирати куди приєднуватися - до селища Новогуйвинського чи Станишівки. Про те, що Туровецька сільрада може ні до кого не приєднуватися і залишатися у нинішньому статусі - про це агітатори за "резервацію" просто мовчали. Тим же, хто сумнівався у правильності вибору приєднання до Станишівки, говорили, якщо Ліщин, Лука, Піски ввійдуть до "резервації", то Туровець буде "кинуто напризволяще", і що тоді вони робитимуть? Аргумент сумнівний, бо й зараз Туровецька сільрада живе "напризволяще", але якось воно там спрацювало і депутати сільради проголосували за потрібне владі рішення. Як воно там було, хай буде на совісті тих, хто втягнув турівчан у цю авантюру. Нещодавно, під час зустрічі з жителями Туровця з приводу передплати, почув пояснення, чому у цьому селі мало читачів "районки": що вона нібито ж дорога. З приводу дороговизни можна сказати, що зараз все недешеве. Завдяки "мудрій політиці" авантюристів при владі ціни постійно зростають - в тому числі й на випуск газети, особливо - за друк. І встановлена редакцією передплатна ціна покриває лише половину цих витрат. Оплата всіх інших платіжок - то головний біль редактора. То ж, від "дороговизни" передплатної вартості газети редакція несе одні збитки. Та й 164 гривні на рік у наш час це не такі й великі гроші, тим більше, що можна передплатити і на півроку, й на три місяці. Справа тут в іншому. Скажемо відверто - скупість одна з характерних рис поліщуків. Багатьом з них немає значення, що газета є єдиним джерелом слова правди в області, що захищає їхні інтереси, для них головне - скільки вона коштує? Зрозуміло, що це й від того, що за роки "незалежності" народ доведено до такого стану зубожіння, що селянин мусить рахувати кожну копійку. Та треба і розуміти, що важливіше для власного майбутнього: кіло шкідливої для здоров'я ковбаси, чи передплата на спражньо народну газету? От і у Туровці, якби кількість передплатників "Сільського життя" була значно більшою, то їх навряд чи б "розвели мов лохів" заїжджі гастролери-авантюристи від влади, яким "до спини" майбутнє українського села, а головне - виконати вказівки зверху і настворювати побільше "резервацій", за життя в яких вони ніякої відповідальності не нестимуть. Бо ж лише газета "Сільське життя" показує всю помилковість політики нинішньої влади на знищення сільрад та українського села в цілому. Тим більше, що більшість з них у Житомирському районі доводять, що й у нинішньому статусі сільради далеко не вичерпали своїх можливостей. У тому числі й та ж Туровецька сільрада. Коли в'їжджав до села, то в очі кидалася свіжесенько заасфальтована значна частина дороги на центральній вулиці, а на решті закінчувався ямковий ремонт. Назустріч разом з представником шляхо-будівельної організації йшла сільський голова Г.Любченко, яка контролювала хід робіт. Ремонт зроблено завдяки 241 тисячі гривень з районного бюджету. Це ще раз доводить вигоду від нинішнього статусу сільради - на що не вистачає власних коштів, можна отримати з району. Після створення ж Станишівської "резервації" вже не буде власного бюджету Туровецької сільради і розраховувати на підтримку з райбюджету також буде неможливо. У розмові про це, Галина Любченко виразила сподівання, що до Станишівської ОТГ ввійдуть й багаті села - такі як Станишівка та Зарічани, тому щось перепаде й Туровцю. Що тут скажеш? Свята наївність, якщо це лише так. Бо ті ж зарічанці теж не дурні і вимагатимуть з бюджету "резервації" всі ті кошти, що надійдуть від них - на вирішення власних проблем. Так само й станишівці. Можна цілком спрогнозувати, які виникатимуть протистояння у раді "резервації", коли вирішуватимуться бюджетні питання. Тому на покращення фінансового стану від життя "у приймах" турівчанам сподіватися марно. Більше того, вони втратять навіть можливість розпоряджатися коштами, що мають зараз. До речі, про бюджет Туровецької сільради. Вже нині, ще до об'єднання, він приємно вражає своїми показниками. Тільки один факт - протягом восьми місяців поточного року доходна частина сільського бюджету збільшилася вдвічі, ніж за увесь минулий рік! Протягом січня-серпня 2016 року при плані у 390,8 тис. грн. до сільської казни надійшло 476,4 тис. грн., тоді як за увесь 2015 рік ця сума склала лише 245,4 тис.грн. Не будемо деталізувати від чого те збільшення, але це - факт. Та й навіть маючи річний бюджет у минулі роки у 200-250 тисяч, завдяки підтримці району тут все ж чимало вдалося зробити: відремонтувати будівлю сільської ради, фельдшерсько-акушерського пункту, дитсадка, пам'ятник та братську могилу в центрі села, де поховані загиблі воїни-визволителі села, спільними зусиллями та за допомогою спонсорських коштів споруджено дитячий майданчик біля будівлі колишньої школи, облаштовано кладовище тощо. Як говорить очільниця громади Г.Любченко, турівчани мають перевиконання бюджету та вільний залишок, який можуть спрямувати на власні потреби. Сільська рада має можливість при потребі виділяти кошти на дитсадок, ФАП, бібліотеку. Приділяє увагу сільрада й допомозі малозабезпеченим сім'ям, учасникам АТО. При потребі залучаються й позабюджетні кошти. Так, народний депутат В.Развадовський виділив частину коштів на спорудження дитячого майданчика, депутат райради В.Назарчук допоміг з ремонтом території біля пам'ятника загиблим, з ремонтом дороги на кінцевій зупинці автобуса обіцяє допомогти депутат В.Ейсмонт. Тобто село потроху розвивається, сподіваючись на те, що колись мудрі державні мужі все ж візьмуться за справжнє відродження українського села і проведуть економічні реформи, які, попри спротив з-за кордону, перетворять Україну на потужну аграрну країну, яка може забезпечити сільгосппродукцією і себе, й сусідів, й Європу з Азією та Африкою разом. Зрозуміло, що це дійсно можливо лише за приходу до влади справжніх патріотів, а не при нинішніх викормишах різних американських фондів, які відстоюють інтереси своїх заокеанських господарів. А поки села Туровець, Грабівка, Лісівщина, Буймир, Мошківка цієї сільради потроху згасають - люди старшого віку, які з радістю згадують колгоспні часи, вимирають, а молодь виїжджає, бо не бачить ніяких перспектив: ні роботи, ні нормальних умов проживання… Як би там не було, а, хоч і з грубим порушенням законодавства, Станишівська "резервація" нинішніми мерзотниками при владі та за зрадницької позиції сільських голів, скоріш за все, все ж буде створена. Цікаво, що навіть за нинішніх обставин, коли всі офіційні рішення було прийнято, ставлення Туровецького сільського голови Г.Любченко не можна назвати позитивним. - Це об'єднання всіх людей мандражить, всіх людей тривожить, - говорить вона. - Це питання дуже болюче, вразливе. Люди його не сприймають, не хочуть цього. Але ж з радіо, телебачення, читають газети і тому відчувають постійний "прес". Їм нав'язується думка, що об'єднання неминуче. Тому у багатьох селян сформувалася позиція, що потрібно щось робити, щоб ми "не залишилися скраю". За словами Галини Іванівни, їхнє рішення приєднатися до Станишівської ОТГ виникло як спротив спробі певних сил в районі приєднати Туровець до селища Новогуйвинського. Навіщо нам те Новогуйвинське, казали люди, якщо до нього добиратися чорт-зна як - а Станишівка знаходиться відразу на трасі. При цьому, нажаль, людям ніхто не пояснив, що є й третій варіант - зберегти свою сільраду й ні до кого не приєднуватися. Ось так, по-шахрайськи, у Туровці, як і у Пісках, Луках, Ліщині, Станишівці, пройдисвіти при владі людей обдурили та отримали необхідні рішення про створення ще однієї "резервації" - собі для звіту та селам на занепад. А тому, якщо буде прийнято остаточне рішення про створення Станишівської ОТГ, у Туровці, як і у всіх селах вищезгаданих сільрад, можна буде гучномовцями транслювати похоронний марш, як колись під час поховань генеральних секретарів, бо це стане "могилою", де буде поховано краще майбутнє цих населених пунктів та їхніх мешканців. Амінь. В.Івановський
На цьому конику-трудязі доставляється пошта. Закриття школи у Туровці сільський голова Г. Любченко вважає справжньою трагедією. І звинувачує у цьому самих батьків, бо саме вони не погодилися на те, щоб в селі працювала хоча б початкова школа. Якщо зникне й сільрада, то село просто вимре, вважає вона. Зараз тут розміщується дитсадок короткотривалого перебування діток, пошта, бібліотека та за кошти сільради та спонсорів облаштовується спортивна зала, яку відвідують й працівниці сільради. Більшість приміщень - порожні. А діти отримують значні додаткові фізичні та моральні навантаження через поїздки до Іванківської школи Андрушівського району. Та й з підвезенням виникають проблеми… Дошкільний навчальний заклад короткотривалого перебування "Любисток" у Туровці, який очолює Ганна Філоненко, розрахований на 11 діток. Реально ходить менше: і хворіють діти, й добратися з навколишніх сіл не так просто. Заклад розміщується в одному з класів колишньої школи. Всередині тепло, бо працюють конвектори і встановлено сучасні вікна. Вже згодом має відбутися ремонт даху за кошти сільради.
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...