» » Яке ставлення народу до режиму Порошенка


Яке ставлення народу до режиму Порошенка

26-07-2016, 08:38
Переглядів 1859
Бідними себе вважають понад 72% українців, Блок Порошенка підтримують лише 8% опитаних. Тільки 27,0% опитаних вказали (переважно на західній Україні), що будуть допомагати загонам територіальної оборони, у разі виникнення військового конфлікту з Росією. Значно більше (38,7%) респондентів, які мають намір підтримувати тих, хто виступає за припинення війни. Багато хто (24,7%) заявив, що не буде ні в що втручатися. (Не визначились з відповіддю - 9,6%). Центр соціальних досліджень "СОФІЯ" з 29 червня по 8 липня 2016 року провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося. Всього було опитано 2001 респондент віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування - індивідуальне інтерв'ю ("віч-на-віч") за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%. "Миротворці" і "яструби" в україні Під час опитування респондентам запропонували вказати партії, які, на їхню думку, виступають за припинення війни на Донбасі та якнайшвидше врегулювання конфлікту мирним шляхом - шляхом переговорів і пошуку компромісів. Найчастіше називалися такі партії: "Опозиційний блок" (вказали 15,9% опитаних), Блок П.Порошенка "Солідарність" (10,5%), ВО "Батьківщина" (8,3%), Об'єднання "Самопоміч" (6,3%). Однак найбільше (30,9%) респондентів висловили думку, що жодна з партій сьогодні не спроможна об'єднати суспільство та добитися припинення війни. Крім того, 11,2% опитаних не визначилися з відповіддю. Не зважаючи на те, що П. Порошенко на даний час має усю повноту влади, порівняно небагато респондентів вважає його здатним домогтися закінчення війни та встановлення миру. Однак, саме закінчення війни було головною передвиборчою обіцянкою П.Порошенка, коли він балотувався на пост Президента України, саме очікування миру було головним мотивом виборців, які підтримали його на виборах. Сьогодні віра у миротворчу місію Порошенка поступово вичерпується. Серйозну конкуренцію на терені боротьби за мир йому сьогодні складають Надія Савченко, Юлія Тимошенко та Юрій Бойко. Як показало дослідження,половина (51,9%) опитаних вважає, що сьогодні дійсно існує загроза повномасштабної війни з Росією. Водночас, чимало (34,1%) респондентів - протилежної думки; вони дотримуються точки зору, що такої загрози не існує. (Не визначилися з відповіддю - 14,0%). Українське суспільство втомилося від війни, за два роки збройного протистояння на Донбасі пацифістські настрої посилились. Політичним "яструбам" навряд чи вдасться розіграти карту (спекулювати на темі) "російської військової загрози". Тільки 27,0% опитаних (переважно на західній Україні) вказали, що будуть допомагати загонам територіальної оборони, у разі виникнення військового конфлікту з Росією. Значно більше (38,7%) респондентів, які мають намір підтримувати тих, хто виступає за припинення війни. Багато хто (24,7%) заявив, що не буде ні в що втручатися. (Не визначились з відповіддю - 9,6%). Сьогодні в суспільстві немає твердої впевненості, що Захід залишиться союзником України у протистоянні з Росією, і збереже економічні санкції стосовно Російської Федерації. Чи можливі компроміси в ході переговорів щодо врегулюванню конфлікту на Донбасі - це питання викликає в українському суспільстві полярні думки. Майже половина (47,7%) опитаних вважає, що для припинення війни та нормалізації відносин з Росією можна піти на поступки. Протилежної думки дотримується 39,3% респондентів. (Не визначилися з відповіддю - 13,0%). Таким чином, у масовій свідомості склався баланс позитивних і негативних думок з приводу того, чи можна йти шляхом компромісів. В українському суспільстві немає однозначної думки і з приводу того, який шлях врегулювання конфлікту на Донбасі є прийнятним. Впевнено стверджувати можна лише одне:військовий шлях вирішення проблеми підтримує меншість громадян. Тільки (22,8%) опитаних виступає за проведення активних бойових дій і встановлення повного контролю над окупованими територіями, навіть під загрозою конфлікту з Росією. Водночас, чверть (25,5%) опитаних підтримує шлях реінтеграції Східного Донбасу (повернення до складу України), з наданням ДНР-ЛНР особливого статусу і прав широкої автономії. Чимало (17,9%) тих, хто вважає, що Україні слід "відгородитися" від невизнаних ДНР-ЛНР, надаючи їм можливість існувати самостійно (без їх реінтеграції та офіційного визнання). І лише одиниці (7,4%) готові піти на те, щоб Україна офіційно визнала незалежність ДНР і ЛНР в межах лінії розмежування. На неоднозначність сприйняття проблеми вказує і те, що 10,9% опитаних вважають неприйнятними всі вищевказані шляхи врегулювання конфлікту, а 15,5% респондентів не визначилися з відповіддю. Дев'ятого травня 2016 року приводом для конфліктів у суспільстві стала георгіївська стрічка, використання її в контексті свята перемоги над нацистською Німеччиною.Трактування цієї символіки в Україні неоднозначне, однак домінує точка зору, що георгіївська стрічка є символом Перемоги 1945 року. Майже половина (45,6%) респондентів сприймає її саме як символ перемоги народів СРСР над фашизмом. Та обставина, що георгіївську стрічку використовують в якості "своєї" атрибутики певні політичні сили, в очах цих респондентів не змінило значення символу. Багато (18,3%) опитаних не визначилися з відповіддю, що теж показово. Оцінка діяльності влади Переважна більшість населення України негативно оцінює діяльність Петра Порошенка на посаді Президента України. Три чверті (75,3%) опитаних "скоріше не схвалює" або "категорично не схвалює" роботу Порошенка. Тою чи іншою мірою позитивно оцінюють діяльність Порошенка - 20,4% респондентів. Причому повністю схвалюють роботу Порошенка на посаді Президента тільки 2,6% опитаних. (Не визначилися з відповіддю - 4,3%). Хоча Володимира Гройсмана лише нещодавно призначили на посаду Прем'єр-міністра, його діяльність оцінюється дуже критично. Про кредит довіри новому уряду не може йти і мови.Переважна більшість (70,4%) опитаних "скоріше не схвалює" або "категорично не схвалює" роботу В.Гройсмана. Тільки 18,1% схвалює її тою чи іншою мірою, причому лише 1,9% респондентів схвалює її "повністю". (Не визначилися з відповіддю - 11,5%). Серед керівників держави найгірше характеризується робота Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Три чверті (76,4%) опитаних "скоріше не схвалює" або "категорично не схвалює" роботу А.Парубія. Тою чи іншою мірою позитивно оцінюють діяльність Голови Верховної Ради - 11,2% респондентів. Причому повністю схвалюють дяльність Парубія тільки 1,0% опитаних. (Не визначилися з відповіддю - 12,4%). Оцінка зовнішньої орієнтації Українське суспільство неоднозначно ставиться до політики євроінтеграції. У масовій свідомості поширення набула точка зору, що Україні слід проводити багатовекторну політику. Майже половина (43,6%) опитаних вважає, що Україна має розвивати партнерські, взаємовигідні відносини і з країнами Заходу, і з Росією, не віддаючи однозначної переваги будь-кому. Приблизно стільки ж (41,6%) респондентів вважають, що пріоритетом української зовнішньої політики має бути розвиток відносин із західними країнами, в першу чергу - з Європейським Союзом. Порівняно небагато (8,5%) тих, хто дотримуються точки зору, що пріоритетним напрямком зовнішньої політики має стати нормалізація і розвиток відносин з Росією. (Не визначилися з відповіддю - 6,3%). У масовій свідомості склалися полярні думки щодо перспективи вступу України в НАТО.Серед усіх опитаних менше половини (45,3%) готові підтримати вступ до НАТО, якби це питання було винесено на референдум. При цьому значна частина (32,2%) респондентів проголосували б проти. (13,0% опитаних вказали, що не брали б участі в референдумі, а 9,5% не визначилися з відповіддю). На запитання, якою мовою Ви, як правило, спілкуєтеся в сім'ї (вдома), респонденти відповіли - українською - 45,1%, російською - 29,1%, і українською, і російською - 25,3%, іншою -0,5%. Про "реформи" Порошенка До чого довели Україну "реформи" Порошенка можна дізнатися з відповідей на запитання: яке в цілому матеріальне становище вашої сім'ї? Лише 0,1% опитаних відповіли, що живуть у повному достатку. Грошей не вистачає навіть на продукти харчування, іноді голодуємо - так зазначили 9%, грошей вистачає тільки на продукти харчування - 32,9%, грошей вистачає на харчування та на придбання елементарних недорогих товарів - 37,9%, у цілому на життя вистачає, але придбання товарів тривалого користування, таких як меблі, холодильник, телевізор уже викликає труднощі - 15,8%. Блок Порошенка підтримують лише 8% опитаних Більшість українців підтримують політичні партії, які нині перебувають в опозиції до чинної влади, а також хочуть бачити нові обличчя у складі парламенту. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного компанією Gfk Ukraine у червні на замовлення інтернет-холдингу "Обозреватель". Згідно з дослідженням, до ВРУ змогли б потрапити 8 політичних партій. Серед фаворитів голосування опинилися "Батьківщина", яку підтримують 20% українців, "Опозиційний блок" з результатом 17% та "Радикальна партія Ляшка", за яку готові проголосувати 14% респондентів. Також до парламенту можуть потрапити партії "Самопоміч" (12%), Блок Петра Порошенка "Солідарність" (8%), "Громадянська позиція" (8%), "Свобода" і УКРОП (по 6%). Водночас 20% респондентів досі не визначилися з тим, за кого готові віддати голоси, 13% українців взагалі не підуть на вибори і ще 14% не готові підтримати жодну з-поміж запропонованих політсил. Опитування було проведено 13-28 червня 2016 року шляхом особистого інтерв'ю респондентів. У дослідженні взяли участь 2000 осіб віком від 18 років з усіх регіонів України за винятком окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%. Бідними себе вважають понад 72% українців Частка українських домогосподарств, суб'єктивно відносять себе до бідної частини населення, збільшилася в 2015 році в 1,3 рази в порівнянні з 2008 роком - до 72,3%. При цьому частка які вважають себе середнім класом скоротилася в 2,7 рази - з 1,9% в 2008 році до 0,7% в 2015 році, пише українське видання "Дзеркало тижня" з посиланням на дані Держстату. У півтора рази скоротилася частка домогосподарств, які відносять себе до "проміжної категорії" між не бідні, але й не середнім класом, - з 41,2% до 27%. Як пише видання, половина домогосподарств вважає, що в 2016 році їх матеріальне становище погіршиться, 41,6%, що залишиться без змін і лише 5,4% все-таки сподіваються, що воно покращиться. Україна переживає важку економічну і політичну кризу, фактично країна перебуває на межі дефолту. У країні зафіксовано рекордне зниження рівня задоволеності життям, в 2015 році він впав до чотирьох пунктів за 10-бальною шкалою. При цьому число тих, хто вважає себе бідним, за рік досягла 79%. Падіння економіки України за підсумками 2015 року склало 10%, промвиробництво скоротилося на 13,4%. Видобуток корисних копалин в країні в 2015 році скоротилася на 14,5%. Виробництво продуктів харчування впало на 11,2%, у металургійній галузі випуск зменшився на 16,4%, в машинобудуванні - на 14,6%. Оборот роздрібної торгівлі знизився на 20,7%. Лідер громадського руху "Український вибір" Віктор Медведчук заявив, що зусиллями "високопрофесійних вітчизняних і закордонних реформаторів-євроінтеграторів" Україна доведена до переддефолтного стану. The Economist назвав Україну гіршою економікою світу. Такий висновок був зроблений після порівняння країн за динамікою ВВП. dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...