» » Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч


Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч

28-04-2018, 06:42
Переглядів 473
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч

У житті людства є події, які з часом стираються з людської пам'яті і стають лише надбанням архівних сховищ. Та є події, значення яких не тьмяніє від невмолимого плину часу. Навпаки. Кожне минуле десятиріччя зі зростаючою силою підкреслює їхню велич, їхню визначальну роль у світовій історії. До таких подій відноситься Перемога радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

У ході війни радянські воїни, радянський народ проявили високі морально-бойові якості, надзвичайну відданість Батьківщині, народу, несхитну волю до перемоги, масовий героїзм.

22 червня 1941 р., після того, як бомби посипалися на міста Житомирщини, в області було оголошено військовий стан і мобілізацію, а 8 липня 1941 р. с. Висока Піч було окуповано фашистами.

У період Великої Вітчизняної війни 106 мешканців села брали участь у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, з них 79 полягли у боях, 39 нагороджено орденами і медалями СРСР.


У центрі села Висока Піч на братській могилі височіє монумент воїна-солдата, який схилився перед загиблими товаришами, і на постаменті танк - Т-34. Наше село в грудні 1943 р. звільнили від фашистів воїни 4-го гвардійського танкового Кантемирівського корпусу. Ось про історію створення корпусу, про його військові дії на Житомирщині і в нашому селі, мужність воїнів-кантемирівців, які воювали в ім'я Перемоги, віддавали своє життя заради наступних поколінь, я і хочу розповісти.

Гвардійці-танкісти пройшли по дорогах війни понад 12 тисяч кілометрів, брали участь у звільненні України, Польщі, форсували Одер, Нейсе, Шпрее, вийшли на з'єднання з союзниками в місті Торгау на Ельбі й завершили війну біля стін Праги.

Частини корпусу носять звання на честь назв міст України, які звільняли, а 14-та гвардійська танкова бригада носить назву "Житомирська". 18 разів Верховний Головнокомандуючий І. Сталін оголошував подяку військам Кантемирівського танкового з'єднання, на прапорі якого ордени Леніна і Червоного Прапора.

33 його воїни удостоєні звання Героя Радянського Союзу (з них п'ятеро - за подвиги при звільненні Житомирщини), понад 20 тисяч нагороджено бойовими орденами і медалями.

Формування 4-го танкового корпусу було розпочато в Московському військовому окрузі на базі 17-го танкового корпусу і закінчене 26 червня 1942 р. Через два дні після цього корпус був направлений на Брянський фронт. За відвагу, стійкість, мужність, дисципліну й організованість, за героїзм особового складу корпус наказом Народного комісара оборони СРСР від 29 січня 1943 року отримав почесне найменування "Кантемирівський". Визволивши Кантемирівку, корпус продовжував наступ у глибину Донбасу та України.

У грудні 1943 року гітлерівське командування ще могло запобігти оточенню головних сил свого Житомирського угруповання, якби воно негайно відвело його в південно-західному напрямку по маршруту Висока Піч-Чуднів. Але фашисти запізнились.

У ніч на 31 грудня 3-я танкова армія і 4-й гвардійський танковий корпус охопили фланги ворожих військ під Житомиром. Ворог із Житомира почав відступати на південний захід, але 13, 14 і затим 12-та гвардійські танкові бригади, разом з 3-ою гвардійською мотострілковою бригадою корпусу, кинулись йому навперейми, щоб швидше увійти у Високу Піч і не допустити відхід ворога на захід.

У своїх спогадах "Бой за Высокую Печь" Н. Г. Попов зазначає, що командир 4-го гвардійського танкового корпусу генерал-лейтенант танкових військ Полубояров П. П. наказав 14-ій бригаді звільнити с. Висока Піч і тим самим відрізати шляхи відступу ворогу у південно-західному напрямку. 81-й танковий батальйон, підсилений батареєю САУ і двома ротами моторизованого батальйону автоматників, повинен був діяти як передовий загін. Йому було поставлено завдання на вечір 30 грудня заволодіти с. Висока Піч і утримувати його до підходу основних сил, не допускаючи відходу противника на захід і південний захід. Батальйону належало в складній обстановці подолати понад 50 кілометрів. Командував передовим загоном заступник командира 14-ої танкової бригади майор Куркоткін С. В.

Висока Піч - перехрестя шосейних доріг, яке зв'язує головні сили Житомирського угруповання противника з містами Новоград-Волинський, Шепетівка, Старокостянтинів. Гітлерівське командування приділило особливу увагу обороні села, так як його втрата зруйнувала б маневр резервами і підвезення матеріальних засобів.

У другій половині дня 30 грудня передовий загін виступив по наміченому шляху. Батальйон рухався колоною, маючи в охороні танковий взвод лейтенанта Зайцева М. Т. У 16.00 батальйон досяг с. Новий Завод. Увечері досягли с. Старошийка, що північніше Високої Печі. Розвідка доповіла, що через с. Старошийка рухаються німецькі колони автомашин з артилерією. Це відступали розбиті частини 1-ї, 7-ї танкових і 208-ї піхотної дивізій та інших з'єднань ворога. С. А. Куркоткін приймає рішення без бою перетнути в темноті колону і вийти на околицю Високої Печі. Маневр удався.

Коли наші танки досягли перехрестя доріг, німецькі регулювальники прийняли їх за своїх. Вони зупинили свою колону, пропускаючи радянські танки. До 21.00 батальйон вийшов на східну околицю села. Господиня і діти крайньої хати (М. С. Лук'янчук) з радістю зустріли радянських воїнів. Але в селі було повно фашистів. Розвідники доповіли, що фашисти при світлі прожекторів відбудовують міст, який спалили партизани. Було прийнято рішення, використовуючи темряву, раптово вогнем і гусеницями розгромити ворога, заволодіти населеним пунктом Висока Піч і утримувати його до підходу основних сил бригади.

Зав'язався важкий бій у нічних умовах. Танкісти нищили ворожу техніку і живу силу, перешкоджали відновленню моста. Проте заволодіти селом з ходу передовому загону не вдалося. Гітлерівці встигли розгорнути декілька протитанкових гармат і, використовуючи танки й піхоту, чинили шалений опір. На світанку розвідка встановила, що ворог у лісі південніше Високої Печі зосереджує піхоту й танки. Радянські воїни зайняли кругову оборону, ротам і взводам були поставлені бойові завдання.

О 8-ій годині ранку ворог силою близько полку піхоти і 30 танків при підтримці артилерії почав наступ на Високу Піч, вірніше, на її південно-східну частину.
Розгорнувся запеклий бій. Екіпаж танка Т-34 під командуванням Н. Т. Зайцева знищив близько 80 підвід, понад 200 автомашин, десятки гітлерівців, 7 гармат, 4 танки.

Житель села П. М. Штуль показав танкістам місце, де можна було переправитись через річку Тетерів. Але в бою фашистським снарядом танк лейтенанта Зайцева був пошкоджений. Проте машина не зупинилася, її вів досвідчений механік-водій старший сержант Іванов М. К. Танк нищив підводи, автомашини, гармати та живу силу противника. В бою М. К. Іванову було відірвано руку, потім ногу, але він при цьому доводить бойову машину до найближчого укриття. Микола Костянтинович удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Танковий батальйон, разом з мотострілецькими бригадами, мужньо і стійко обороняв свої позиції, відбивав десятки атак зі значними втратами для ворога. Своїми активними діями передовий загін не допустив відступу ворога по шляху до Житомира. В танкістів закінчилися боєкомплекти. Німці почали оточувати гарнізон зі сходу.

Напружена обстановка склалася біля мосту через р. Тетерів, на відстані 1 км на схід від Високої Печі. Тут ворог намагався переправити свої частини для удару у фланг і тил 14-ої гвардійської танкової бригади. Міст обороняла група воїнів з 26 солдатів на чолі з командиром моторизованого батальйону автоматників В. С. Єфграфовим.

Бій тривав понад 7 годин, але ворога не пропустили. В цьому бою загинув командир батальйону Василь Семенович Єфграфов. Він був посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня.

Зв'язок зі штабом було втрачено, там вважали, що передовий загін знищений. Проте С. К. Куркоткіну вдалося зв'язатися зі штабом. Командир корпусу у район бойових дій направив 14-ту, 12-ту бригади зі сходу і 13-ту бригаду із заходу. Німці не чекали такого стрімкого удару наших танків і солдатів.

31 грудня 1943 року Висока Піч була звільнена від фашистів. За звільнення цього населеного пункту віддали своє життя 204 воїни-кантемирівці. В ході встановлення імен учасників, боїв за звільнення Високої Печі з'ясувалось, що мужність і героїзм проявили при звільненні с. Висока Піч: І. П. Голуб, В. О. Пясецький, М. Д. Маслєєв, О. І. Наумов, В. О. Полупанов, І. Т. Мєдведєв та інші.

Командир танка Т-34 13-ої гвардійської танкової бригади молодший лейтенант Голуб І.П. знищив фашистів, перерізав дорогу, по якій відступали німці, захопив 40 автомобілів і 50 підвід. У цьому бою його танк отримав 6 пробоїн, сам І. П. Голуб був поранений осколками.

Під час звільнення с. Гордіївка Дзержинського району І. П. Голуб загинув. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Гвардії лейтенант Пясецький Володимир Олександрович, командир гармати СУ-85 2-го танкового батальйону 13-ої гвардійської танкової бригади, в бою за с. Висока Піч знищив танк "тигр", 10 транспортних машин, 25 гітлерівців.

Під час звільнення Гордіївки, Коросток, Любара він також проявив мужність і відвагу. В. О. Пясецький нагороджений орденом Червоної Зірки.

Героїчний подвиг здійснив гв. сержант Маслєєв М.Д., радист танкового батальйону 14-ої гв. танкової бригади. Він, разом з екіпажем, одним з перших увірвався на танку Т-34 у Високу Піч. У ході важкого бою був важко поранений механік-водій. М. Д. Маслєєв замінив його і на повному ходу почав нищити колону ворога. Всього було знищено близько 20 гітлерівців, 5 гармат, 25 автомобілів, захоплено 150 автомобілів, 2 бронетранспортери, 2 танки, броньовик, 200 коней. У цьому бою М. Д. Маслєєву відірвало праву ногу, але він продовжував вести бій. За звільнення м. Житомир М. Д. Маслєєв був нагороджений орденом Червоної Зірки (06.08.1946 р.), а за звільнення Високої Печі - орденом Леніна (указ Президії Верховної Ради СРСР від 25.08.1944 р.).

Відчайдушно діяла в цьому бою танкова рота старшого лейтенанта Логінова Г. С. Декілька наших танків на чолі із заступником командира танкового батальйону гвардії капітаном Наришкіним В. Я. і десантом автоматників з роти гвардії майора лейтенанта Елізбарошвілі І. 3. прорвались до зірваного мосту. Вони роздавили декілька автомашин, підбили ворожий танк, запалили склад з боєприпасами, який горів всю ніч.

У нічному бою особливо відзначилась рота автоматників гвардії старшого лейтенанта Ткаченка Ф. М. Вміло використовуючи темряву, ведучи спостереження за вогневими точками ворога, автоматники сміливо висувались на фланги і в тили ворога, наносячи йому відчутні удари, відвойовуючи будинок за будинком.
Молодший лейтенант Крашенников Д. І. зі встановленого на башті танка станкового кулемета "максим" косив і косив німців, хоча на ньому горіла шинель.

31 грудня, разом з танкістами-кантемирівцями, сміливо вступили у двобій з фашистами солдати і офіцери 3-ої гв. мотострілецької дивізії, яка вела бої в районі Високої Печі ще 1 і 2 січня 1944 р. з рештками фашистів.

Організовуючи оборону і контратаки проти озвірілих фашистів, у районі моста загинув смертю хоробрих командир 873-го стрілецького полку підполковник Мєдведєв І. Т. Його поховано в Житомирі на пагорбі Слави.

На 10-кілометровому шляху до Високої Печі валялись розбиті й обгорілі автомобілі, гармати, підводи. Частинами корпусу було захоплено близько 700 справних автомобілів, понад 1000 підвід з військовим майном, значною кількістю різної бойової техніки. Крім того, було відрізано шляхи відступу 2000 автомобілів з мотопіхотою південніше Високої Печі.

Досягнутий успіх дозволив ударній групі фронту швидше розгромити німецько-фашистські війська під Житомиром і звільнити його 31 грудня, напередодні Нового року.

Маршал Радянського Союзу Якубовський І.І., згадуючи про роль Кантемирівського корпусу, писав у книзі "Земля в огне": "Удар 4-го гвардейского танкового корпуса из Червоноармейска на Высокую Печь был ошеломляющим для противника".

Батьківщина гідно оцінила героїзм особового складу корпусу, особливо 14-ї гвардійської танкової бригади. Цій бригаді наказом Верховного Головнокомандуючого І. Сталіна від 1 січня 1944 р. було присвоєно почесне найменування "Житомирська". Командир бригади В. А. Петров був нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни І ступеня, його заступники підполковник Калмиков Л. К. і майор Куркоткін С. К. - орденами Червоного Прапора. Капітана Попова Н. Г., командира передового загону, і лейтенанта Зайцева Н. Г. нагородили орденами Олександра Невського.

З розгромом Житомирського угруповання ворога центр основних подій перемістився на бердичівський напрямок. Вже 3 січня було визволено від фашистських загарбників Дзержинск (нині - Романів). Неабиякий героїзм проявили при цьому воїни 13-ої бригади.

З публікації (скорочено) з книги "Збережемо пам'ять про подвиг" 2005 року, автор - О.Васильчук - тоді учень 10 кл. Високопічської ЗОШ №1, керівник - В.Дацюк.

Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
Танкісти-Кантемирівці в боях за Високу Піч
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...