» » Як нам “промивають мізки” на догоду США


Як нам “промивають мізки” на догоду США

20-03-2018, 07:58
Переглядів 807
Як  нам “промивають мізки”  на   догоду   США
Наскрізь збанкрутілий і міжнародно ізольований режим Порошенка, на думку більшості населення, є найбільшою ганьбою за всі роки нинішньої "незалежності" України, яка фактично перетворена на колонію США. Наші керманичі заповзято виконують всі вказівки Вашингтона, які полягають лише в одному - відстоюванні американських інтересів у причорноморському регіоні.

А вони дуже прості: створення і підтримка якомога гарячішого конфлікту з Росією, через те, що вона складає все більшу конкуренцію невдалій гегемонії недолугого "американського ковбоя" на нашій планеті.

Причому, де грубо й безцеремонно США відстоює свої державні інтереси, там завжди виникає хаос і смерть. Для прикладу можна назвати країни, де "америкоси" протягом лише двох десятиліть принесли "свободу" на крові та нещасті людей: Югославія, Ірак, Сирія, Лівія, Ємен, Україна.

Тому й не дивно, що у нас проллялася й ллється кров та виникли величезні питання з територіальною цілісністю. Але на це "ковбоям" начхати, бо їм потрібен тут "пішак", якого вони, наче повію, можуть використовувати у великій геополітичній грі, і тому, маючи при владі маріонеточний режим та безвольний народ, вони продовжують все більше й більше опускати Україну до статусу своєї безправної колонії зразка "бананової республіки", де править диктатор з "ескадронами смерті" і процвітає корупція, посилюється економічний занепад та продовжується повна деградація населення.


Тут все йде за планом Вашингтона. Для досягнення своєї мети американці, як завжди, коли це їм вигідно, використовуючи тактику подвійних стандартів, чхають на ідеали "свободи та демократії" і (через повну апатію населення, що думає лише про виживання) роздмухують ідеологію "печерного" націоналізму та русофобії.

І тому "америкосам" та їхнім прислужникам дуже невигідне порівняння економічної, соціальної, культурної ситуації в повністю керованій ними податливій нинішній Україні з Радянською Україною, в якій були зібрані докупи всі українські землі, створена могутня держава, побудовані міцна економіка, система соціального захисту людей, процвітала українська культура та наука.

Тому вони надали команду повністю контрольованій українській владі, по-більшовицьки - грубо й силоміць, провести ідеологічну зачистку території і почати маніпулятивний наступ на свідомість приреченого на подальші страшні випробування безмовного народу, який все більше опускається до рівня аморфного та безликого населення.

Разом з масовим поваленням пам'ятників, перейменуванням вулиць та населених пунктів, переписуванням історії, реінкарнації зі звалища історії збанкрутілого кривавого бандеризму, за розробленою Інститутом міжнаціонального розбрату Вятровича методикою, розпочалася й кампанія боротьби з календарними святами, що встановлені у радянські часи, коли Україна була у складі справді братніх народів Радянського Союзу і головним гаслом було: людина людині - друг, товариш і брат. А не як зараз: людина людині - вовк.

Як це відбувається, можна, наприклад, побачити на нівелюванні свята 23 лютого.

У радянські часи цього дня відзначався День Радянської Армії та Військово-Морського Флоту СРСР. І оскільки тоді чоловік чи хлопець, який не служив в армії, був величезною рідкістю, то цей день вважався справжнім святом усіх чоловіків. Це було "залізною" традицією: 23 лютого жінки (перш за все - у робочих колективах) вітали зі святом чоловіків, а 8 березня - ми вітали з квітами "найкращу половину людства".

Проте з часом, знову ж під “бредні” тих самих америкосів та їхніх вірних служак нациків про "свободу та демократію", за їхньої безпосередньої участі, Україну було визволено з нібито "тюрми народів" і у 1991 році вона нібито стала "вільною" і "незалежною".

І як засвідчує історія, коли Україна отримує "незалежність", відразу розпочинається "доба руїни". Хто пережив "страшні дев'яності" роки, той знає, що це таке. Україна, під орудою америкосів, втратила свою могутню промисловість, сільське господарство, добре розвинуту культуру, третій в світі ракетно-ядерний потенціал і, в кінцевому випадку, стала нинішньою світовою жебрачкою, з якої населення втікає світ за очі, мов від чуми. Але американцям на це начхати, їм головне, щоб існував плацдарм напруги на кордоні з Росією.

Тому все, що нагадує про братерські стосунки між двома великими народами їм потрібно знищити. І тому свято 23 лютого проамериканською колоніальною владою знищувалося цілеспрямовано.

Спочатку, розуміючи його популярність в народі, змінили лише назву. Перейменували на День захисника Вітчизни. Паралельно ідеологи скинули вказівку на місця його не святкувати, а вітати чоловіків 6 грудня - у день ЗСУ. Тепер, коли порошенкові пропагандисти (ці "викормиші" американських фондів) витягнули з "помийки" історії бандерівський прапор з його червоно-кровавим та чорно-смертельним кольорами, пройдисвіти при владі перенесли "день захисника Вітчизни" на 14 жовтня.

Якщо хтось думає, що це пов'язано зі святом Покрови та днем козацтва, то він помиляється, бо саме цей день вважається й днем бандерівської УПА. Бо ж саме ці "вояки" нинішньою владою вірних американських прислужників визнані справжніми захисниками України. Ні козаки, ні Хмельницький, ні воїни Червоної Армії, які визволили Україну від нацистської чуми, ні воїни Радянської Армії, які півстоліття стояли на сторожі мирного життя мешканців Радянської України - це вже ніщо. Бо ж зараз головними захисниками визнано тих, хто ховався по схронах і сидів там, мов щурі, поки їх не виловили поодинці, після чого вони, у таборах та після них, стали громадянами Радянського Союзу та розбудовували соціалізм, проти якого воювали раніше. А декого радянська влада взагалі пробачила і амністувала, тому вони ніяких покарань не понесли. У чому ж "героїзм" і значущість для розбудови справді незалежної України цих розбитих вщент "захисників" - сказати важко. Такими їх можна визнати лише на замовлення тупоголових та нахабних америкосів - за гроші з їхніх фондів та їхнього посольства, яке є основним джерелом усіх бід українців за роки так званої "незалежності".

То ж зі святом 23 лютого ці христопродавці розібралися. Тепер взялися й за 8 Березня - Міжнародний жіночий день.

Вже Інститут міжнародного розбрату на чолі з головним ворогом нашого народу Вятровичем почав верещати про недоцільність існування цього свята у переліку державних свят. Але ж ці недоумки розуміють його популярність в народі і, тим більше, напередодні виборів скасовувати його не хочуть. Тому на місця були скинуті циркуляри про те, як його "розмазати" перед тим, як офіційно скасувати.

По-перше, 8 Березня взагалі велено не згадувати. І сільські голови, працівники культури та освіти у своїх щорічних сценаріях (як нещодавно переписали термін "Велика Вітчизняна війна" на "Друга світова війна") швиденько переписали назву свята замість Міжнародного жіночого дня на "свято Весни", "чарівності", "любові" тощо. І якщо, наприклад, на сайті silske.org ми подивимося фотознімки зі святкування у Левкові, Станишівці, Глибочиці та Високій Печі, то на сцені 8 Березня ніяк не відображене.

Лише у Левківському Будинку культури посеред сцени бачимо два вертикальних кружечки, які ні про що не говорять - особливо дітям та молоді. На це, власне, й розрахований такий метод маніпуляції свідомістю - щоб стерти з неї "радянське" свято 8 Березня.

Так само поступають продажні пропагандисти-фальсифікатори й зі святом 9 Травня - Днем Великої Перемоги над німецьким нацизмом.

Цей дійсно всенародний день радості (через перемогу) й скорботи (через мільйони загиблих) піддано наступу зі сторони київських професійних маніпуляторів масовою свідомістю, які, за завданням антинародного режиму, намагаються стерти його з пам'яті народу, перш за все - підростаючого покоління.

Головним завданням цієї акції є посилення русофобської істерії для розпалювання конфлікту на Донбасі на догоду американським інтересам та для власного збагачення за рахунок величезних бюджетних коштів, що виділяються на оборону.

Сімдесят років наш народ святкує День Перемоги саме 9 Травня. Але, щоб "розмазати" цю дату (у маніпуляції масовою свідомістю цей метод так і називається "розмазування каші по мисці"), Порошенко у 2015 році підписав указ про встановлення у його переддень 8 травня ще й Дня пам'яті та примирення - нібито з метою відзначення "гідного вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму".

Навіть у такій преамбулі указу видно, що в дійсності все зроблено для приниження Дня Перемоги 9 травня, а на місця органам влади, працівникам освіти та культури дано вказівку зробити все, щоб нівелювати день 9 травня (як "радянський рудимент") в свідомості підростаючого покоління, зробивши основний акцент на відзначенні саме "Дня пам'яті та примирення".

І аргументи для відзначення цього дня вже підсунуті "фахівцями" з Інституту міжнаціонального розбрату, оцими ворогами цивілізованого майбутнього України, яким вже невдовзі доведеться надати відповідь за всі подібні злодіяння.

Але кінцевою метою цієї акції є саме маніпуляція, яка досить легко викривається.

По-перше, ніхто й ніколи не принижував ролі українського народу у тій страшній війні. Але не потрібно дурити людей, бо до складу Антигітлерівської коаліції входив саме Радянський Союз з усіма його братніми народами, в тому числі й українським.

І "Другу світову війну" до 8 травня Вятрович з Порошенком "приплели" також з метою перекручування історії та маніпуляції фактами: Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 року і відзначати її завершення потрібно саме цього дня. А 8 травня (за європейським часом) і 9 травня (за київським часом) 1945 року завершилася саме Велика Вітчизняна війна, яку вели всі братні народи СРСР проти нацистської Німеччини та її сателітів і союзників (якою, до речі, й оголосила себе ОУН в Акті проголошення Української держави 30 червня 1941 року). Але на цей ганебний факт "вятровичі", у своїй русофобській істерії та бажанні будь-що відстояти інтереси своїх господарів з Вашингтона, не звертають увагу.

Більше того, саме вони підсунули до указу Гаранта фразу про "висловлення поваги всім борцям проти нацизму" 8 травня. Саме це і є ключовою фразою в указі. І у розісланих на місцях циркулярах вказано на першочерговому відзначенні "ролі" ОУН та УПА у боротьбі проти нацизму. Що то була за боротьба, ми в останні роки дізнаємося все більше і більше, і від цього міжнародна ізоляція нашої держави, як і міжнаціональний розбрат в ній, лише зростають, що й потрібно олігархічно-рахітичному режиму, щоб утриматися при владі.

Приниження ролі Великої Перемоги нинішньому режиму потрібно й для того, щоб ще раз прогнутися перед Німеччиною, яка тоді була джерелом світового кривавого нацизму і переможеною країною, а зараз є одним з господарів порошенкових авантюристів.

І, наостанок, щодо маніпуляцій "вятровичів" з Днем Перемоги, варто нагадати й про візуальну провокацію у цій ганебній справі.

Так, замість червоної гвоздики, як символу проллятої у тій страшній війні крові, нинішні "історики"-перевертні запропонували використовувати … цвіт маку - рослини, вирощування якої в Україні заборонено законом і тягне за собою кримінальну відповідальність. Це також примітивний метод маніпуляції масової свідомості, щоб надати святу Перемоги ще більш негативного відтінку. Дійсно, як можна покласти на могили загиблих воїнів букет маку, якщо дільничний поліцай відразу складе протокол з відповідними наслідками?

Ось так, якщо коротко і на прикладі кількох свят можна показати, як "промиваються мізки" українцям і використовується для цього перекручування історії та методи маніпуляції масової свідомості з використанням провладних телеканалів та "кишенькових" газет місцевих "князьків". Додати лише можна ще те, що й час наші підлі "історики"-пропагандисти вибрали для цього теж підступно: коли фронтовиків Великої Вітчизняної війни залишилися одиниці і вони невзмозі надати рішучу відсіч фальсифікаторам, які принижують велич їхньої Перемоги, а прославляють тих, хто стріляв їм у спини.

Як увесь цей фарс відбуватиметься в реальності, можна буде побачити у кожному селі вже на початку травня: як сільські голови, вчителі, працівники культури будуть організовувати відзначення Дня примирення та пам'яті 8 травня, як принижуватимуть День Перемоги 9 травня, як будуть говорити про Другу світову війну, "забувши" про Велику Вітчизняну війну, як будуть пропонувати хвилиною мовчання вшанувати пам'ять загиблих в АТО, "забувши" про радянських воїнів-визволителів села та земляків, які загинули у боротьбі з нацизмом на тій страшній війні, як будуть прославляти на їхніх кістках "героїв" зі схронів, як будуть малювати на сцені цвіт маку з надписом "1939-1945" замість "1941-1945", а головне - як мовчки "проковтне" цю наругу над нашою славною історією та пам'яттю батьків та дідів наш нинішній люд, на свідомість якого й розрахована діяльність пропагандистської машини режиму Порошенка.

Не сумніваюся, що Україна переживе й штучно привиту їй хворобу "печерного" націоналізму, яка стане своєрідним щепленням від "коричневої чуми" в подальшому. І впевнений, що неминуче настане час відповідальності тих, хто сіє розбрат серед нашого народу та призвів державу до міжнародної ізоляції. Тоді ми й дізнаємося, хто продався за "тридцять срібляників" америкосам, вірно відстоюючи їхні інтереси, що є злочином проти народу та держави. Як кажуть, Бог все бачить.

Валерій Івановський,
головний редактор газети “Сільське життя”, магістр державного управління, політолог, філософ, письменник, офіцер бойового управління авіацією ВПС СРСР
dle
Рейтинг:
Новости Radtram:
Loading...